Кабінет Міністрів України ухвалив новий порядок військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів — постанова від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі — Постанова № 1487). Розглянемо, які зміни було запроваджено після прийняття цієї постанови.
1. Зміни щодо віку осіб, які мають стати на військовий облік
У новому Порядку зазначено, що взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях підлягають громадяни України з-поміж призовників у віці від 16 (у рік досягнення 17-річного віку) до 27 років.
Однак звертаємо увагу на те, що мобілізувати або призвати на військову службу можуть тільки чоловіків, які досягли 18-річного віку.
2. Військовий облік жінок
Відповідно до Постанови № 1487 обов’язково на військовий облік мають стати жінки медичних та фармацевтичних спеціальностей — тобто ті, які закінчили медичні виші або фармацевтику.
Так, на військовозобов’язаних жінок покладаються ті ж обов’язки, що й на чоловіків: ставати на військовий облік, проходити підготовку до служби, повідомляти військкомати про зміну місця реєстрації/проживання, сімейного статусу, інвалідності тощо.
Жінки, які мають спеціальність, споріднену з військовою, можуть стати на облік за бажанням. Жінки, які отримали медичну/фармацевтичну спеціальність до ухвалення порядку (до 30 грудня 2022 року) і не перебували на військовому обліку, можуть працевлаштуватися без постановки на облік до 2026 року.
3. Органи місцевого самоврядування зможуть звіряти дані військовозобов’язаних
Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад можуть перевіряти, чи стоїть внутрішньо переміщена особа на військовому обліку, чи збігається інформація у військкоматі про її місце проживання з реальними даними.
Органи місцевого самоврядування можуть брати на військовий облік громадян, які приїхали на нове місце проживання, і виключати їх, коли вони виїжджають. Ці ж виконавчі органи місцевої влади мають виявляти призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які не стоять на обліку.
Окрім цього, органи місцевої влади у семиденний строк інформувати ТЦКСП, органи СБУ, підрозділи Служби зовнішньої розвідки про військовозобов’язаних, які прибули до них або вибули.
4. Особливості працевлаштування військовозобов’язаних
Відповідно до оновленого Порядку військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів приймання на роботу, взяття на персональний військовий облік (процедура, яка проводиться на підприємстві) призовників, військовозобов’язаних та резервістів здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік.
Тобто, під час оформлення на роботу роботодавець повинен перевірити наявність військово-облікового документа у військовозобов’язаних осіб, а саме: для призовників — посвідчення про приписку до призовної дільниці; для військовозобов’язаних — військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного; для резервістів — військовий квиток.
Окрім цього, роботодавці зобов’язані вести облік військовозобов’язаних на підприємствах незалежно від форми власності. Обов’язок здійснювати військовий облік на підприємстві покладається на керівника, який, своєю чергою, призначає відповідальну за це особу (осіб).
Технічно ведення обліку здійснюється шляхом заповнення списків персонального військового обліку в паперовій або електронній формі. Відомості вносяться на підставі даних із паспорта громадянина України і військово-облікового документа.
Списки ведуться за групами:
перша — список персонального військового обліку військовозобов’язаних (резервістів) офіцерського складу;
друга — список персонального військового обліку військовозобов’язаних (резервістів) рядового, сержантського та старшинського складу;
третя — список персонального військового обліку військовозобов’язаних та резервістів з числа жінок;
четверта — список персонального військового обліку призовників.
Щороку підприємства повинні надсилати до центрів комплектування списки військовозобов’язаних.
5. Військовий облік українців, які перебувають за кордоном
Для військовозобов’язаних, які перебувають за кордоном, новим Порядком встановлено, що закордонні дипломатичні установи України (консульства та посольства) повинні повідомляти призовників, які стоять на тимчасовому консульському обліку про початок призову на строкову службу, вести військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку, повідомляти територіальні центри комплектування, СБУ, підрозділи зовнішньої розвідки про взяття на тимчасовий облік вищезазначених осіб. Це стосується чоловіків призовного віку від 18 до 27 років, які не мають відстрочки від служби.
На консульський облік мають стати громадяни, які переїжджають на постійне місце проживання за кордон.
Також консульські установи мають сприяти поверненню військовозобов’язаних громадян на територію України у разі проведення мобілізації під час воєнного стану. Як саме сприяти — чітко не прописано. У дипломатичних установ немає повноважень для розшуку і примусового вивезення громадянина на територію України.
Висновки
Таким чином на військовий облік мають ставати: призовники від 16 років (у рік досягнення 17-річного віку) до 27 років; військовозобов’язані та резервісти, які не досягли граничного віку перебування у запасі; жінки, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність, а також за власним бажанням жінки, які мають спеціальність або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, перелік яких затверджений Міноборони. На роботу чи навчання можуть приймати лише за наявності підтвердження, що військовозобов’язаний належним чином стоїть на військовому обліку. На роботу можуть приймати лише за наявності підтвердження, що військовозобов’язаний належним чином стоїть на військовому обліку. Військовий облік українців за кордоном будуть вести дипломатичні установи.
Вас може зацікавити
Вебінар «Військовий облік: новий порядок»
Зміст вебінару: • Обов’язок роботодавця щодо ведення військового обліку. • Призначення відповідальних осіб за ведення військового обліку. • Взаємодія роботодавців з іншими органами щодо ведення військового обліку. • Документи роботодавця щодо ведення військового обліку та особливості їх складання. • Контроль ведення військового обліку на підприємствах. • Відповідальність за порушення ведення військового обліку або за його відсутність.