Що таке бронювання?

Бронюванням є надання відстрочки від призову під час мобілізації та на воєнний час для працівників підприємств та організацій, які відповідають певним критеріям. Загальний строк такої відстрочки не може перевищувати шість місяців.

Питання бронювання персоналу в умовах воєнного стану є актуальним для багатьох бізнесів, ІТ-галузь в цьому не виняток. Будучи одним з небагатьох секторів економіки, який навіть під час війни не припиняє свого зростання та залишається привабливим для іноземних клієнтів та інвесторів, ІТ-галузь вже з самого початку цього складного для нашої країни періоду займалась просуванням питання бронювання свого персоналу.

Нагадаємо, що ще на початку березня Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров підписав відкритий лист, який закликав не мобілізувати айтівців до лав ЗСУ. Відразу зазначимо, що даний лист має суто рекомендаційний характер та не є нормативно-правовим актом, що підлягає обов’язковому застосуванню. А нещодавно пролунали заяви, що у Мінцифри розглядають систему бронювання певних фахівців через «Дію», а також що цей регулятор спільно з Міноборони, Генштабом та Мінекономіки створюють механізм, за яким IT-спеціалістам дозволять виїжджати за межі України на короткий термін.

На даний момент, бронювання ІТ-спеціалістів відбувається за загальною процедурою, що застосовується до всіх українських компаній, незалежно від напрямку їх діяльності. Судячи з відгуків бізнесу та заяв посадових осіб Мінцифри, вже напрацьований непоганий досвід бронювання персоналу саме в ІТ-галузі. Так, у своєму нещодавньому інтерв’ю Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що всього було заброньовано близько 7 тисяч спеціалістів в галузі ІТ, а зверталася Мінцифри до Міністерства оборони щодо бронювання 25 тисяч спеціалістів (дані актуальні на момент згаданого інтерв’ю).

Який порядок бронювання ІТ-спеціалістів?

Процедура бронювання військовозобов’язаних встановлена постановою КМУ від 03.03.2022 р. № 194 (далі — Постанова). Вона значно розширює можливості для бронювання працівників порівняно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі — Закон), який зазначає, що бронювання працівників допускається лише для підприємства, якому встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), що доводяться до нього на підставі мобілізаційних планів та договорів. Постанова ж значно розширює цей критерій, вказуючи, що бронювання можливе для підприємств, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення. Тобто для того, щоб податися на бронювання працівників ІТ-компанія не обов’язково повинна мати спеціальний договір з державним органом щодо виконання мобілізаційного завдання (це дуже рідкісні випадки на практиці), а достатньо надати свідчення того, що вона, наприклад, певним чином допомагає ЗСУ чи населенню.

Процедура бронювання визначена у Постанові та може бути умовно розділена на наступні послідовні кроки:

1. Компанія готує пропозицію з переліком працівників, яких вона просить забронювати. Пропозиція готується строго за формою та змістом, встановленими у додатку до Постанови. Туди вносяться, серед іншого, такі дані щодо спеціалістів, які пропонуються до бронювання як їх ПІБ, військове звання, займана посада, а також інформація про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (колишні військкомати), де вони стоять на військовому обліку. Разом з пропозиціями компанія готує в довільній формі письмове обґрунтування щодо виконання нею завдань із задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань, населення. Законодавство не містить жодних вимог, що мають міститися в такому обґрунтуванні. З досвіду рекомендуємо наводити в обґрунтуванні будь-які відомості, що свідчать про підтримку компанією ЗСУ чи населення (інформацію про донати, пожертви, соціальні програми підтримки вимушених переселенців, інформаційну підтримку тощо). Не зайвим буде зазначити про те, що компанія є платником податків, які надходячи у бюджет в подальшому можуть бути використані на потреби боротьби з ворогом, та надати інформацію про розмір сплачених податків (хоч, на нашу думку, це не може бути єдиним аргументом в обґрунтуванні).
   
   
2. Надалі пропозиція з обґрунтуванням надається профільному регулятору, яким у випадку ІТ-індустрії є Мінцифри. На практиці знаємо, що деякі ІТ-компанії подають свої пропозиції через регіональні ІТ-кластери чи інші об’єднання (наприклад, ІТ-асоціації), учасниками яких вони є. Останні консолідують такі пропозиції і обґрунтування і надсилають їх до Мінцифри одним поданням/пакетом. Такий варіант є можливим, але не обов’язковим (тобто ІТ-компанія може звернутися щодо бронювання до Мінцифри напряму).
   
   
3. Мінцифри погоджує пропозицію з Міноборони.
   
   
4. Погоджена Міноборони пропозиція далі подається Мінцифри до Мінекономіки. Мінекономіки протягом одного робочого дня ухвалює рішення, в якому вказує строк дії бронювання (відстрочки від призову), який не може перевищувати шість місяців. Копія рішення надсилається Міноборони та Мінцифри. Останнє видає ІТ-спеціалісту, щодо якого було надано рішення про відстрочку від призову, витяг з наказу Мінекономіки.
   
   
5. Міноборони організовує через Генеральний штаб Збройних Сил доведення в одноденний строк до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки витягів з наказів Мінекономіки.

Нижче зазначимо кілька ключових моментів які потрібно мати на увазі при підготовці пропозиції для бронювання.

Чи можливо забронювати ФОПів?

Чинне законодавство не містить прямої заборони для цього, хоча формулювання які використовуються і в Постанові, і в Законі передовсім розраховані на працівників (тобто осіб, які працюють у компанії на умовах трудового, а не цивільно-правового договору). Ні Мінекономіки, ні Мінцифри не видало жодних роз’яснень з цього приводу, а зважаючи, що переважна більшість ІТ-спеціалістів в Україні працюють на умовах цивільно-правового договору (переважно як ФОПи), це питання є надзвичайно актуальним, оскільки пул осіб, що потенційно можуть бути заброньовані тільки як працівники, є набагато вужчим. Ми чули відгуки деяких компаній, що серед кола успішно заброньованих ними спеціалістів були й ФОПи. Тож ІТ-компанії можуть спробувати включати до своїх пропозицій і осіб, що працюють у них за цивільно-правовими договорами, хоча ризик того, що вони не будуть погоджені для бронювання на цій підставі є досить істотним.

Хто не підлягає бронюванню:

• Особи, які не мають статусу військовозобов’язаного (наприклад, жінки які не мають військово-облікової спеціальності та не включені до військового обліку, чи чоловіки, які виключені з військового обліку через досягнення граничного віку чи за станом здоров’я).
  
  
• Військовозобов’язані, які мають дефіцитні військово-облікові спеціальності, які зазначені у листі Міноборони від 11 березня 2022 року № 220/1469.
  
  
• Військовозобов’язані, які вже мають відстрочку від призову на іншій законній підставі (наприклад, чоловіки на утриманні яких є троє та більше дітей тощо). Про це чітко зазначає Мінекономіки у своєму листі 8 березня 2022 № 2714-20/9420-03.
  
  
• Бронювання можливе лише щодо військовозобов’язаних, які раніше проходили військову службу (узагальненого листа Міноборони з цього приводу в публічному доступі немає, але це згадується в його рішення щодо погодження поданих на бронювання пропозицій). Нагадаємо, що ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» визначає наступні види військової служби:
• строкова військова служба;
• військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки;
• військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського, чи офіцерського складу;
• військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, чи осіб офіцерського складу, або
• військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Таким чином, якщо військовозобов’язаний не проходив жодного з цих видів військової служби, отримати бронювання для нього не вдасться.

Підсумовуючи, можемо надати наступні рекомендації для тих ІТ-компаній, які хочуть забронювати своїх спеціалістів:

1. Максимально точно дотримуватися форми, встановленої додатком до Постанови при підготовці пропозицій з переліком спеціалістів, яких ви хочете забронювати.
   
   
2. Включати туди лише тих спеціалістів, які з огляду на займані ними посади дійсно є ключовими для підтримки бізнесу компанії (другорядні адміністративні чи суто технічні посади включати туди не варто).
   
   
3. Уважно перевіряти документи військового обліку тих спеціалістів, яких ви плануєте включити в пропозиції для бронювання та переконатись, що вони не будуть містити тих, хто бронюванню не підлягає.
   
   
4. Максимально чітко підготувати обґрунтування з наведенням конкретних прикладів, як ваша компанія «задовольняє потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення» та наданням підтверджуючих документів (загальні тези про важливість ІТ-галузі для економіки країни самі по собі для цього не достатні).

Наталія Наконечна