8 січня набрали чинності правові норми, які розширили поняття дискримінаційної реклами та визначили штраф за оголошення про вакансії. Такі зміни можуть вплинути на роботодавців, які шукають персонал, якщо в оголошеннях про вакансію буде зазначено, наприклад, стать або вік потенційного працівника. За такі порушення роботодавець може отримати штраф від Держпраці у розмірі 65 000,00 грн.
В чому саме полягають зміни щодо оголошень про вакансії?
Заборона щодо дискримінації в оголошеннях про вакансії діє вже давно.
Так, згідно ст. 24-1 Закону «Про рекламу» забороняється в рекламі про вакансії (прийом на роботу) зазначати вік кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі, висувати вимоги, що надають перевагу жіночій або чоловічій статі, представникам певної раси, кольору шкіри (крім випадків, визначених законодавством, та випадків специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі), щодо політичних, релігійних та інших переконань, членства у професійних спілках або інших об’єднаннях громадян, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Згідно ст. 17 Закону «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» роботодавцям забороняється в оголошеннях (рекламі) про вакансії пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі, висувати різні вимоги, даючи перевагу одній із статей, вимагати від осіб, які влаштовуються на роботу, відомості про їхнє особисте життя, плани щодо народження дітей.
Коли вакансія є рекламою?
Вакансія — це вільна посада (робоче місце), на яку може бути працевлаштована особа (п. 3 ст. 1 Закону «Про зайнятість населення».
Сама по собі наявність вакансії на підприємстві не є рекламою. Однак, якщо вакансія розміщена роботодавцем або посередником через рекламні засоби (сайти, газети, телебачення тощо), така вакансія становиться рекламою про вакансію.
Реклама про вакансію — це інформація (оголошення) про роботу та працевлаштування, розповсюджена в будь-якій формі та у бідь-який спосіб і призначена для обізнаності споживачів реклами та їх інтерес до вакансії.
Але реклама про вакансію повинна відповідати законодавству, зокрема, Закону про рекламу, яка містить певні обмеження, які можуть порушити права працівників.
В рекламі (оголошеннях) про вакансії заборонено вказувати або зображати:
вік кандидатів,
громадянство,
інвалідність,
стать, крім випадків специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі,
переваги жіночій або чоловічій статі,
расу, колір шкіри,
політичні, релігійні та інших переконання,
членства у професійних спілках або інших об’єднаннях громадян,
етнічного та соціального походження,
сімейний та майновий стан, плани щодо народження дітей (ст. 17 Закону «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»),
місце проживання,
мовні або інші ознака (ст. 24-1 Закону «Про рекламу»),
вимагати від осіб, які працевлаштовуються, надання відомостей про особисте життя (ст. 11 Закону про зайнятість населення).
Якщо рекламу про вакансію розміщує рекрутингова компанія (як посередник у працевлаштуванні), то обов’язковим є вказувати примітку: «отримувати від громадян, яким надано послуги з пошуку роботи та сприяння в працевлаштуванні, інші пов’язані з цим послуги, гонорари, комісійні або інші винагороди забороняється».
Якщо реклама (оголошення) про вакансію містить вищевказані ознаки, реклама є дискримінаційною (ст. 1 Закону «Про рекламу»).
А якщо в оголошення зазначено про переваги однієї статі над іншою за інтелектуальною, фізичною, соціальною ознакою, або міститься зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, то така реклама є дискримінаційною за ознакою статі. Ця заборона не поширюється на соціальну рекламу.
Забороняється необгрунтована відмова у прийнятті на роботу. Будь-яке обмеження прав чи переваг при укладенні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.
Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров’я працівника можуть встановлюватись законодавством України (ст. 22 КЗпП України).
Отже, під такі правила реклами підпадає будь-яке оголошення про вакансію, яке розміщено на сайтах пошуку роботи.
Рекомендуємо в рекламі про вакансії (прийом на роботу):
не пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, наприклад на зазначати: «на роботу потрібні жінки», «перевагу у працевлаштуванні мають чоловіки до 40 років». Винятком є специфічна робота, яка може виконуватись працівником певної статі, наприклад, для чоловіків: вантажник, автомеханік, гірничий, слюсар тощо;
не пропонувати роботу лише «молодим» працівникам, або «до 40 років», взагалі не вказувати вік;
не писати в оголошеннях про місце проживання, інвалідність, сімейний стан, наприклад, «на роботу потрібні працівники, як не одружені», «без дітей» тощо;
вказувати в оголошеннях про навики, посадові обов’язки, освіту, розмір заробітної плати, умови праці тощо.
Кому загрожує штраф за оголошення про вакансії?
В оголошеннях про вакансії заборонено вказувати ознаки, які є дискримінаційними, зокрема: вік кандидатів, стать, крім випадків специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі, расу, колір шкіри, політичні, релігійні та інших переконання, членства у професійних спілках або інших об’єднаннях громадян, етнічного та соціального походження, сімейний та майновий стан, плани щодо народження дітей місце проживання, мовні або інші ознаки, вимагати від осіб, які працевлаштовуються, надання відомостей про особисте життя.
Відповідальність за розміщення, виготовлення та розповсюдження Крім роботодавця, відповідальність можуть понести і виробники та розповсюджувачі реклами.
Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:
рекламодавці, які винні у замовленні, виготовлені або розповсюдження забороненої реклами;
виробники при виготовленні реклами;
розповсюджувачі при розповсюдженні та розміщенні реклами.
Відповідальність за порушення реклами діє давно. Зараз лише надали повноваження Держпраці перевіряти дотримання закону щодо вакансій.
Є безліч судових справ про стягнення штрафів щодо дискримінаційної реклами, які накладались Держпродспоживслужбою, які складали протоколи та стягували штраф в судовому порядку.
Хто і як буде зараз накладати штраф за оголошення про вакансії?
Держпраці має право:
вимагати у рекламодавців (роботодавці), виробників та розповсюджувачів реклами надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю;
вимагати усунення виявлених порушень та припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;
надавати приписи про усунення порушень;
приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;
приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.
При цьому, Держпраці зобов’язана повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами за 5 днів про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу. Штраф можна оскаржити в суді.
Забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу
Будь-яке обмеження прав чи переваг при укладенні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається (ст. 22 КЗпП).
В реальності довести факт відмови роботодавцем у прийнятті на посаду важко майже не можливо, оскільки його треба зафіксувати. Наприклад, мати письмовий доказ, як наприклад лист-відмова роботодавця, де вказано причини відмови у прийнятті на роботу, наприклад, у зв’язку із статтю або наявністю дитину тощо.
Специфічна робота, як виключення
В законодавстві не має визначення «специфічної роботи». Тому важко сказати, яка саме робота може до неї відноситись. Але я вважаю, що роботодавець самостійно може її визначити специфічну роботу на своєму підприємстві з врахуванням її особливостей та обмежень в законодавстві.
Так, законодавство України передбачає випадки, коли є певна заборона або обмеження працювати за певною статтю або віком.
Так, наприклад, згідно ст. 174 та ст. 190 КЗпП забороняється праця жінок та неповнолітніх на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах. Забороняється також залучення жінок та неповнолітніх до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.
Є певні обмеження праці жінок на роботах у нічний час, встановлені ст. 175 КЗпП.
Заборонено залучати вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років, до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні і направлення їх у відрядження (ст. 176 КЗпП). Отже, якщо посада пов’язана з роботою у нічний або надурочний час, або з відрядженнями, то дана робота може бути специфічною.
Штраф можна оскаржити в суді. Але краще не порушувати закон про рекламу. Для цього треба уважно писати та перевіряти оголошення про вакансію, не допускаючи порушення прав осіб, які шукають роботу.
Ласкаво просимо
Реклама
Реклама