Перенесення робочих днів через свята вкотре пропонують скасувати
Новини
23.09.2021
Перенесення робочих днів через свята вкотре пропонують скасувати
17 вересня 2021 року Міністерство культури та інформаційної політики винесло на громадське обговорення проект Закону «Про свята, пам’ятні дати і скорботні дні».
Розроблено його Українським інститутом національної пам’яті за власною ініціативою з урахуванням Указу Президента України від 30.07.2020 р. № 303 «Питання визначення статусу окремих релігійних свят».
Цей Закон визначає перелік свят, пам’ятних дат і скорботних днів в Україні, які мають загальнодержавне значення, регулює порядок їх встановлення та особливості відзначення з метою відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу, забезпечення й здійснення права громадян на свободу совісті, а також сприяння належному забезпеченню національних інтересів, здійснення цілей, завдань і принципів зовнішньої та внутрішньої політики України.
Документом пропонується визначити такі категорії свят, пам’ятних дат і скорботних днів:
Державне свято — свято, встановлене в Україні на честь події або особи, які мали виняткове історичне значення, вплив на здобуття Україною незалежності, розвиток державності та суверенітету, та які засвідчують тяглість державотворчих і демократичних традицій. Їх буде 12:
День Соборності України — 22 січня;
День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя — 26 лютого;
День пам’яті та примирення — 8 травня;
День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День Перемоги) — 9 травня;
День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни — 14 травня;
День Конституції України — 28 червня;
День Державного Прапора України — 23 серпня;
День Незалежності України — 24 серпня;
День Української Державності — 28 липня;
День захисників України — 14 жовтня;
День української мови та писемності — 9 листопада;
День Гідності та Свободи — 21 листопада.
День жалоби — день, який одноразово оголошується у зв’язку з трагічною подією в Україні або світі, що спричинила людські жертви, або у зв’язку зі смертю видатної особи. Скорботний день — день пам’яті про трагічні події історії України та вшанування їх жертв. За законопроектом їх 7.
Міжнародний день — день, встановлений міжнародною організацією з метою привернення уваги до проблеми або події, яка має загальносвітове значення. Таких буде 13:
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту — 27 січня;
Міжнародний день боротьби за права жінок — 8 березня;
Всесвітній день Землі — 22 квітня;
День праці — 1 травня;
Міжнародний день сім’ї — 15 травня;
Міжнародний день захисту дітей — 1 червня;
Всесвітній день довкілля — 5 червня;
Міжнародний день молоді — 12 серпня;
День пам’яті жертв комуністичного та нацистського тоталітарних режимів — 23 серпня;
Міжнародний день демократії — 15 вересня;
Міжнародний день людей літнього віку — 1 жовтня;
Міжнародний день толерантності — 16 листопада;
Міжнародний день людей з обмеженими можливостями — 3 грудня.
Зауважимо, що 8 березня та 1 травня пропонується відзначати як міжнародні дні в Україні та передбачається залишити їх неробочими днями.
Традиційне свято — свято, встановлене в Україні з метою відзначення укорінених в суспільстві традиційних або великих релігійних подій та дат. Таких за проектом Закону буде 20:
Новий рік — 1 січня;
Різдво Христове за юліанським календарем — 7 січня;
Перший день Свята Ризван;
Песах;
Світле Христове Воскресіння (Великдень) за григоріанським календарем;
Світле Христове Воскресіння (Великдень) за юліанським календарем;
День матері — друга неділя травня;
Весак;
Рамазан-Байрам;
День Святої Трійці за григоріанським календарем;
День Святої Трійці за юліанським календарем;
День батька — третя неділя червня;
День Перуна — 20 липня;
Курбан-Байрам;
Шрі Крішна-джанмаштамі;
День Мага Віри — 27 вересня;
Рош га-Шана;
Подвійне Святе Народження Баба та Бахаулли;
Ханука;
Різдво Христове за григоріанським календарем — 25 грудня.
Пам’ятна дата — річниця знаменної історичної події, заснування населеного пункту або першої писемної згадки про нього, ювілей видатної особи. Перелік пам’ятних дат встановлюється щорічно ВРУ шляхом прийняття відповідної постанови.
Професійне свято — свято, встановлене з метою вшанування працівників певної професії, галузі або сфери господарської діяльності. Встановлюються вони Кабінетом Міністрів України за пропозицією ВРУ, Президента України, органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, Національної академії наук України, національної галузевої академії наук, об’єднань профспілок та роботодавців.
Зверніть увагу! Якщо державне свято, яке є неробочим днем, співпадає з вихідним днем, то вихідний день пропонують не переносити на наступний день після державного свята.
Водночас такі свята як Новий Рік, Різдво Христове за юліанським календарем, Великдень за юліанським календарем, День Святої Трійці за юліанським календарем, Різдво Христове за григоріанським календарем зберігатимуть правило перенесення вихідного дня (на наступний день після традиційного свята або неробочого дня).
Відповідні зміни внесуть до КЗпП.
Нагадаємо, що у Верховній Раді ще 15 січня 2021 року було зареєстровано законопроект № 4597 «Про внесення змін до статті 67 Кодексу законів про працю України щодо узгодження вітчизняного законодавства із законодавством країн членів Європейського Союзу у питанні перенесення робочих днів». Його авторами є Г. Третьякова та інші нардепи зі «Слуга народу». Більше того, Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів цей законопроект рекомендував нардепам за прийняти за основу.
У разі прийняття цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Наразі ж зауваження і пропозиції до проекту акта приймаються від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань до 2 жовтня 2021 року включно в письмовому та/або електронному вигляді на адресу Міністерства культури та інформаційної політики України: м. Київ, вул. І. Франка, 19 або на електронну адресу: palokha.s@mkip.gov.ua.
Книга обліку наказів з персоналу розроблена з урахуванням рекомендацій Міністерства праці та соціальної політики України і практичної діяльності кадрових служб. Містить 5 граф і зазвичай застосовується на підприємствах, оскільки є достатньою для збереження усієї необхідної інформації, з рекомендаціями щодо ведення і заповнення.