Коментар до постанови ВС від 15.01.2021 р., справа № 1340/3731/18

Спір у коментованій справі виник через те, що Держпраці та роботодавець не домовилися між собою, чи були дотримані строки повідомлення про дату розгляду справи за наслідками перевірки.

Держпраці вважала, що повідомила вчасно та вимагала штраф сплатити. А роботодавець вважав, що про розгляд справи, на якому йому призначили штраф, його повідомили зі запізненням, тож платити відмовлявся.

Хто був правий? Давайте з’ясуємо це разом із Верховним Судом.

Зміст справи

Ситуація доволі стандартна: за результатами інспекційного відвідування ТОВ, яке використовує найману працю, ГУ Держпраці області складено акт від 31.05.2018 р., в якому зафіксовані порушення ТОВ вимог ст. 95 КЗпП, ст. 33 Закону «Про оплату праці», а саме при огляді відомостей нарахування та виплати заробітної плати за період 2017 року — січень-травень 2018 року індексація заробітної плати не нараховувалася та не виплачувалася шістьом працівникам.

Станом на 31.05.2018 р. посадовими особами ТОВ не надано підтверджуючих документів щодо нарахування та виплати сум індексації заробітної плати за листопад-грудень 2017 року зазначеним працівникам.

Рішенням ГУ Держпраці щодо розгляду справи про застосування штрафу призначено до розгляду справу про накладення штрафу на ТОВ на 20.06.2018 р. Цього ж дня було прийнято постанову про накладення штрафу у розмірі 223 380 грн. Представники ТОВ не були присутні під час розгляду справи.

Загалом ТОВ не заперечувало наявності виявлених порушень. Листом від 11.06.2018 року повідомило ГУ Держпраці, що порушення, виявлені під час перевірки, усунуті Товариством шляхом перерахування індексації заробітної плати працівникам які працюють, та звільненим працівникам, що підтверджується відомістю про виплату коштів.

Проте ТОВ оскаржило постанову про застосування штрафу до суду з огляду на недотримання Держпраці порядку накладення штрафу — ТОВ не було попереджено завчасно про розгляд справи, постанова про застосування штрафу прийнята без пояснень від ТОВ.

Як накладається штраф від Держпраці

Нагадаємо, що механізм накладення на госпсуб’єктів та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч. 2 ст. 265 КЗпП та ч. 2–7 ст. 53 Закону «Про зайнятість населення», визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 р. № 509 (далі — Порядок № 509).

Як було раніше? Як було передбачено п. 3 Порядку № 509 (в редакції станом на 2018 рік), уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Згідно з п. 4 Порядку № 509, справа розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Пунктом 6 цього ж Порядку встановлено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють госпсуб’єктів та роботодавців не пізніше ніж за п’ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

А як тепер? На сьогодні справа про накладення штрафу (далі — справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою, зокрема, акта, складеного за результатами заходу держконтролю за додержанням законодавства про працю (п. 2, 3 Порядку № 509). При цьому Держпраці має письмово повідомляти госпсуб’єкта/роботодавця лише про дату одержання такого акту не пізніше ніж через п’ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам. (п. 3 Порядку № 509) Жодних викликів на розгляд справи вже надсилається, роботодавці та їх представники не запрошуються.

Але, питання щодо повідомлення про отримання акту, складеного інспектором Держпраці за результатами інспектування, та складення постанови про накладення штрафу без належного повідомлення роботодавця залишається відкритим. На нашу думку, 45-денний строк має включати обов’язкове повідомлення роботодавця та сама справа не може розглядатись, а постанова не може бути винесена, якщо роботодавцю не було вручене таке повідомлення. Втім, це питання ще буде предметом розгляду у суді. А наразі, порядок повідомлення роботодавця ще досі є спірним моментом.

У коментованій ситуації виклик на розгляд справи було направлено на адресу ТОВ 13.06.2018 року. У ньому зазначено, що розгляд справи про накладення штрафу повинен був відбутися 20.06.2018 року о 15:00 в приміщенні ГУ Держпраці.

На підтвердження цьому ГУ Держпраці надало суду квитанцію оплати відправлення рекомендованого листа. Тож лист з викликом на розгляд справи про накладення штрафу було відправлено роботодавцю за 7 днів до дати розгляду.

Але проблема в тому, що цей лист було вручено представникам ТОВ лише 20 червня 2018 року, тобто в день розгляду справи про накладення штрафу. Саме тому вони у цьому розгляді не брали участі.

Отже, виникає питання — як розуміти встановлений Порядком № 509 порядок повідомлення роботодавця, а саме «не пізніше ніж за п’ять днів до …»? Про яку дату йдеться — про дату надсилання чи отримання повідомлення?

Позиція Держпраці

ГУ Держпраці визнає, що розгляд справи відбувався за відсутності посадових осіб ТОВ.

Але зі змісту Порядку № 509 обов’язковою передумовою для розгляду справи за відсутності суб’єкта господарювання є те, чи було його поінформовано.

На думку фахівців Держпраці, вони свою справу зробили: ТОВ був поінформований про розгляд справи відповідно до Порядку № 509. А те, що лист йшов до адресата цілий тиждень, це не вина Держпраці.

Звісно, фахівець Держпраці міг би і зателефонувати, наприклад, до ТОВ і запросити на розгляд справи ще й усно. Але у Порядку № 509 вжито словесну конструкцію «уповноважені посадові особи письмово повідомляють не пізніше ніж за п’ять днів», а не «суб’єкт господарювання повинен бути повідомлений не пізніше ніж за п’ять днів».

Тобто Держпраці вважала, що нічого не порушила, коли буквально тлумачила п. 6 Порядку № 509 (в редакції станом на 2018 рік). Ним встановлено обов’язок суб’єкта владних повноважень вжити відповідну дію (надіслати рекомендований лист) до спливу певного строку (не пізніше, ніж за п’ять днів до…).

Ця правова норма встановлює вимоги до способів та строків здійснення інформування ГУ Держпраці госпсуб’єкта про розгляд справи, а не визначає, за скільки конкретно днів до дати розгляду (за шість чи за два дні) суб’єкт господарювання повинен знати про розгляд.

Таким чином, надіслання листа-повідомлення на розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, рекомендованим листом за сім днів до самого розгляду є належним повідомленням про розгляд справи в розумінні Порядку № 509.

Але ВС вирішив інакше

Незважаючи на доволі логічну позицію ГУ Держпраці, виявилося, що суд у цій ситуації має з’ясовувати не лише строк надсилання листа ГУ Держпраці, а й дату отримання ТОВ цього листа. Адже такого строку (після отримання листа-повідомлення) має бути достатньо для підготовки до розгляду та достатньо часу, щоби добратися до приміщення ГУ Держпраці для прийняття участі.

ВС наголосив, що положення Порядку № 509 покладало обов’язок застосування штрафу та розгляду справи із запрошенням представників госпсуб’єктів та роботодавців на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов’язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.

Отже, саме на уповноважену посадову особу покладається обов’язок з’ясувати, чи поінформовано особу. При цьому саме лише надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.

З огляду на це, обов’язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти госпсуб’єктів та роботодавців не пізніше ніж за п’ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п’ять днів до дати розгляду справи. Обов’язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Вас може зацікавити
	Журнал реєстрації перевірок Журнал реєстрації перевірок розроблений із урахуванням затвердженої форми (наказ Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10 серпня 1998 року № 18). Хоч ведення Журналу реєстрації перевірок є добровільним, його наявність на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи — підприємця спростить початок проведення перевірки чи інспекційного відвідування та полегшить знайомство з представниками контролюючих органів. Придбати видання

Наталія Канарьова