Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Переведення працівників на неповний робочий час: чим це загрожує підприємству?
Новини
13.08.2021
Переведення працівників на неповний робочий час: чим це загрожує підприємству?
 

Підприємство планує для зменшення витрат частину працівників перевести на неповний робочий час (4 години на день). Як до цієї ініціативи роботодавця поставляться перевіряючі. І які ще ризики можуть бути у підприємства в такій ситуації?

Що говорить закон?

Питання запровадження неповного робочого часу для працівників підприємства регламентуються ст. 56 КЗпП. Неповний робочий час у вигляді неповного робочого тижня або неповного робочого дня встановлюється за угодою між роботодавцем і працівником. Це можна зробити як відразу при прийнятті на роботу, так і згодом. Праця в такому режимі оплачується пропорційно до відпрацьованого часу або ж залежно від виробітку (якщо встановлено відрядну форму оплати праці).

Документальне оформлення

Як бачите, робота в умовах неповного робочого часу допускається законодавством, а отже, не є порушенням. Відповідно, про штрафи у цьому випадку не може бути й мови. Важливо тільки правильно оформити встановлення неповного робочого часу.

Якщо працівники згодні

Ми вже сказали, що встановити неповний робочий час можна тільки за угодою між роботодавцем і працівником. Якщо така угода досягнута, то оформити її потрібно письмово. Для цього працівник пише заяву про переведення його на режим неповного робочого часу, а роботодавець на підставі цієї заяви видає наказ. Оскільки є обопільна згода, то змінити режим роботи можна з будь-якої дати, яку узгодили між собою сторони трудового договору.

Якщо працівники не згодні

Проте на практиці не завжди буває так ідеально. Іноді працівники не згодні з такими змінами (що цілком зрозуміло, адже вони в цьому випадку втрачають частину заробітку). І тоді виникає запитання:

Як бути, якщо працівники не згодні переходити на неповний робочий час, але роботодавець вимушений удатися до цього заходу?

Тут потрібно дотримуватися правил, установлених ст. 32 КЗпП. Так, ч. 3 цієї статті передбачає, що у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці допускається зміна істотних умов праці у разі продовження роботи за тією самою спеціальністю, кваліфікацією або посадою. Але про зміну умов праці (зокрема, про встановлення неповного робочого часу) працівник має бути повідомлений не пізніше ніж за 2 місяці до дати змін. Роз’яснення Міністерства розвитку економіки із цього питання можна знайти в листі від 23.06.2020 р. № 3512-06/38822-07.

Тобто роботодавець видає наказ про запровадження на підприємстві режиму неповного робочого часу для певних категорій працівників (або для всіх працівників), зазначає дату запровадження таких змін (не раніше ніж через 2 місяці після видання наказу) та ознайомлює із цим наказом працівників, яких наказ стосується, під підпис. Тут уже заява працівників не буде потрібна.

Перевірки органами Держпраці

Питання режиму робочого часу працівників можуть в першу чергу зацікавити органи Держпраці. Саме цей держорган уповноважений здійснювати державний контроль за дотриманням законодавства про працю роботодавцями — юрособами і підприємцями (пп. 6 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2015 р. № 96).

Держпраці здійснює контроль за допомогою планових і позапланових перевірок та інспекційних відвідувань, діючи відповідно до Закону від 05.04.2007 р. № 877-V та Порядку, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 р. № 823 (далі — Порядок № 823).

Інспекційні відвідування

Інспекційні відвідування можуть проводитися тільки за підставами, передбаченими п. 5 Порядку № 823. І серед інших підстав ми знаходимо таке (пп. 6 п. 5 Порядку № 823): отримання інформації від ПФУ та його територіальних органів про роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків.

А отримують таку інформацію органи Держпраці від органів ПФУ в порядку інформаційного обміну між ними відповідно до Порядку, затвердженого постановою правління ПФУ від 29.05.2017 р. № 11-1 (далі — Порядок № 11-1). Так, органи ПФУ зобов’язані повідомити органи Держпраці про страхувальників, які у звітному місяці збільшили на 20 і більше відсотків кількість застрахованих осіб з ознакою «неповний робочий час». Ну, а ПФУ сам дізнається про цей факт з обов’язкової звітності, яку подає підприємство.

Тому якщо в нашій ситуації підприємство переводить на режим неповного робочого часу більше 20% співробітників, то висока вірогідність проведення у такого підприємства інспекційних відвідувань органами Держпраці. Сам же факт зміни режиму робочого часу не є порушенням, якщо підприємство все правильно оформить (див. вище).

Майте на увазі! Інспекційні відвідування — це позаплановий захід. Тому роботодавця можуть не повідомляти заздалегідь про їх проведення.

Планові перевірки

Плани перевірок складаються щорічно, і вони є у вільному доступі. Наприклад, план перевірок на 2021 рік затверджений наказом Держпраці від 27.11.2020 р. № 158, а ознайомитися з ним можна на Інспекційному порталі.

Чи існують критерії, за якими підприємство, що скоротило тривалість робочого дня для частини працівників, може потрапити до плану перевірок Держпраці?

Для включення до плану перевірок суб’єктів господарювання (далі — СГ) відбирають за Критеріями, затвердженими постановою КМУ від 20.05.2020 р. № 383 (далі — Критерії № 383). У цьому випадку частота проведення планових перевірок залежатиме від того, до якого ступеня ризику віднесено СГ (п. 5 Критеріїв № 383):

  • до високої — тоді не частіше одного разу на 2 роки;
  • середньої — не частіше одного разу на 3 роки;
  • незначної — не частіше одного разу на 5 років.

Самих же критеріїв — досить багато, при цьому і стосуються вони в основному порушень, що допускаються роботодавцем у сфері праці та охорони праці. Але всі ці критерії оцінюються сукупно, використовується бальна система. Тому сам по собі факт переведення працівників підприємства на режим неповного робочого часу не є підставою для включення такого підприємства до плану перевірок.

До уваги! Правильно оформлене переведення працівників на режим неповного робочого часу не тягне за собою наслідків у вигляді штрафів, але може стати причиною проведення на підприємстві інспекційних відвідувань органами Держпраці. Інспекційні відвідування — захід не з приємних, але якщо підприємство дотримує вимоги трудового законодавства, тоді фінансових втрат від таких відвідувань не буде.

Штрафи за хитрість

Деякі роботодавці, запроваджуючи режим неповного робочого часу, хитрять: фактично працівник трудиться повний робочий день, а офіційну зарплату отримує тільки за неповний робочий день (решту, як ви розумієте, працівник отримує «у конверті»).

Хочемо застерегти! Якщо такий факт буде виявлений у ході інспекційних відвідувань, то тут уже роботодавцеві від серйозних штрафів не відкрутитися.

Так, на підставі ст. 265 КЗпП до такого роботодавця може бути застосований штраф у розмірі 10 МЗП (мінімальної зарплати, установленої на момент виявлення правопорушення, зараз це 60 000 грн) за кожного працівника, стосовно якого скоєне правопорушення. У цій нормі якраз йдеться про такий випадок — оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час.

Крім того, посадовим особам підприємства загрожує в такій ситуації адміністративний штраф на підставі ст. 41 КУпАП у розмірі від 30 до 100 НМДГ (від 510 до 1700 грн).

Ну, а законні механізми для виявлення подібних фактів у перевіряючих є. Згідно з п. 10 Порядку № 823 інспектори у ході проведення інспекційних відвідувань мають право наодинці або у присутності свідків ставити запитання стосовно законодавства про працю керівникові та/або працівникам підприємства та отримувати від них письмові або усні пояснення.

Вас може зацікавити

Журнал «КАДРОВИК.UA»

Головний кадровий журнал України, який визначає стратегію професійного розвитку працівників кадрової служби. Видається щомісяця за підтримки Міністерства соціальної політики України. На сторінках журналу подано достовірні матеріали та професійна інформація для кадровиків з нормативно-правовою базою та безліччю практичних порад.

Придбати видання

 
Баланс

Переглядів: 1826 Версія для друку
 
Дивіться також:
Бронювання за Порядком № 45: відеороз’яснення від ТЦК
У яких випадках можливе відсторонення від роботи?
Бронювання працівників: що змінилося з 1 квітня?
Нюанси надання «дитячої» відпустки одинокій матері
Чи враховується стаж, набутий за кордоном?
З 4 квітня 2025 року будуть діяти нові правила оплати лікарняних
Чи потрібно повідомляти ТЦК про заброньованих працівників?
Удосконалення надомної та дистанційної роботи: прийнято закон
Перебування в полоні зарахують до страхового стажу
Трудовий стаж для пенсії
Перевіряємо правильність нарахувань за листками непрацездатності
Чи збережеться після 31 березня бронювання згідно Порядку № 45?
З якого моменту за мобілізованим зберігається місце роботи і посада?
Чи може роботодавець перенести щорічну відпустку без згоди працівника?
Законодавство про мобілізацію та військовий облік: огляд нещодавніх змін
Як зараховується страховий стаж у разі роботи з неповним робочим тижнем?
Вирішення трудових спорів на користь працівника
Затверджено показник середньої зарплати за лютий 2025 ріку
Назви професій: як вони з’являються, хто їх вигадує та на що це впливає?
Трудові відносини в умовах воєнного стану: поширені запитання
Прийняття на роботу військовозобов’язаного, у якого виявлені порушення правил військового обліку
Особливості встановлення невідповідності займаній посаді під час випробувального строку
Чи обов’язково під час війни укладати трудовий договір у письмовій формі?
Як повідомити працівнику про звільнення?
Зразок наказу про звільнення за прогул
Коли ПФУ може відхилити оцифровану трудову книжку?
Реформа у сфері праці: законодавчі ініціативи
Що змінилося в повідомленні про прийняття працівника на роботу?
Чи мають право безробітні відмовитися від запропонованої центром зайнятості роботи?
Відстрочка на підставі бронювання в умовах мобілізації
Документи для призначення «лікарняних» суміснику
Організація та проходження стажування водіїв
Перевірки ТЦК: як підготуватися і які помилки виявляють?
Зміни до штатних розписів закладів дошкільної освіти: роз’яснення МОН
Перебування працівника на обліку в ТЦК, яке належить до окупованих територій: дії і обов’язки роботодавця
Чи можна зменшити оплату праці за час простою?
Топ-5 помилок при звільненні за ініціативою роботодавця
Чи може роботодавець відмовити в достроковому припиненні відпустки для догляду за дитиною?
Діють зміни до Порядку надання компенсації за облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю
Скорочення штату або чисельності працівників: підстави та процедура звільнення
Оплачувана відпустка при народженні дитини: кому надається?
Затверджено строки зберігання документів з військового обліку
Чи зобов’язаний роботодавець зберігати трудову книжку працівника на його прохання?
Що обов’язково повинен містити трудовий договір?
Встановлення переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників
Нові правила оплати лікарняних листків: що зміниться з 4 квітня 2025 року
Невикористана відпустка під час дії воєнного стану
Чи обов’язково ФОПу розробляти правила внутрішнього трудового розпорядку?
Зміни в трудових відносинах, які нас чекають
Як довго можна отримувати допомогу з безробіття та хто на неї має право?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2025 © МЕДІА ГРУПП
2025 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2025 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com