Надання всім працівникам щорічної оплачуваної відпустки є реалізацією їх права на відпочинок, яке закріплене в статті 45 Конституції України.
Згідно з статтею 74 Кодексу законів про працю України, громадяни, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.
Важливо! Для отримання відпустки працівник має бути офіційно працевлаштованим, шляхом укладення трудового договору, з обов’язковим виданням наказу про прийняття на роботу. Особи, які виконують роботи на підприємстві чи надають послуги на підставі укладеного цивільно-правового договору, права на відпустку не мають.
Звертаємо увагу! Сумісники та працівники, що працюють у режимі неповного чи скороченого робочого часу, мають однакові з іншими працівниками права на отримання щорічної відпустки.
Види відпусток
У загальному відпустки поділяються на оплачувані та без збереження заробітної плати.
Далі більш детально зупинимось саме на щорічних основних відпустках та їх особливостях.
Порядок надання щорічної основної відпустки
Щорічна основна відпустка — це така відпустка, право на яку мають всі працівники. Саме це є головною відмінною рисою основної відпустки від інших видів, для одержання яких необхідні спеціальні підстави.
Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні. Деякі категорії працівників користуються правом на відпустку більшої тривалості (див. табличку).
Право працівника на щорічну основну відпустку повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві.
Проте, до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві щорічні відпустки повної тривалості за бажанням працівника надаються:
жінкам — перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину особу з інвалідністю;
особам з інвалідністю;
особам віком до вісімнадцяти років;
чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;
особам, звільненим після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання;
сумісникам — одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;
працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;
працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;
працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;
батькам — вихователям дитячих будинків сімейного типу;
в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.
У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу.
Складання графіка відпусток
Затверджуються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків враховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.
Зважаючи на те, що форма графіка надання відпусток законодавчо не встановлена, він складається у довільній формі. У графіку надання відпусток, як правило, зазначається місяць початку використання відпустки, інколи — місяць початку відпустки і місяць її закінчення чи конкретна дата початку відпустки.
Як правило, графік надання відпусток затверджують щороку на самому початку календарного року — не пізніше 5 січня поточного року.
Повідомлення працівника
Роботодавець зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.
Перший варіант — видати наказ про відпустку за два тижні до початку і ознайомити працівника. Такий варіант повідомлення можна використовувати тоді, коли у графіку відпусток зазначені конкретні дати початку і закінчення відпустки.
Другий варіант — повідомити працівника письмово (повідомлення може бути і за місяць). Повідомлення оформляється в довільній формі і повинно бути надане працівнику для ознайомлення під підпис. У даному варіанті наказ про відпустку можна буде видати за 3–5 днів до її початку.
Звертаємо увагу! Законодавством не передбачено обов’язок працівника подавати заяви з проханням надати заплановану відпустку. Але якщо графік про відпустки містить тільки місяці початку відпустки, то працівник, попередньо погодивши з роботодавцем конкретні дати надання і тривалість відпустки (в межах періоду, запланованого графіком), подає відповідну заяву. У заяві працівник вказує дату початку щорічної відпустки та її тривалість.
Чи може працівник подати заяву про надання відпустки не за графіком? Роботодавець може відмовити такому працівнику, по-перше, через порушення графіка відпусток; по-друге, через те що він не може порушувати виробничий процес. Але якщо це не шкодить виробничому процесу та роботодавець не проти, то він може перенести відпустку працівника на інший період.
Оформлення наказу про відпустку
Надання щорічних відпусток на підприємстві оформлюється наказом. В наказі роботодавець повинен вказати дати початку і закінчення щорічної оплачуваної відпустки, а також її тривалість в календарних днях.
Важливо! Відпустка автоматично продовжується на кількість святкових або неробочих днів. Вихідні (субота й неділя) не вважаються ані святковими, ані неробочими днями. Таким чином, дата закінчення відпустки вказується з урахуванням продовження її терміну через святкові дні (якщо такі припали на період відпустки), а кількість днів відпустки — без урахування святкових і неробочих днів.
Оплата відпустки
Відповідно до вимог частини четвертої ст. 115 Кодексу законів про працю України та частини першої ст. 21 Закону України «Про відпустки» заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки. Мова йде про так звані «відпускні».
Механізм обчислення заробітної плати працівникам за час відпусток встановлено Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100.
Вас може зацікавити
У книзі обліку щорічних і додаткових відпусток працівників подані рекомендації щодо його ведення з метою якісного обліку та здійснення оперативного контролю наданих відпусток, а також, щоб використовувати його дані для підготовки квартальної і річної звітності.
Ласкаво просимо
Реклама
Реклама