Вихідна допомога при звільненні. Що потрібно знати?

На що потрібно звернути увагу, якщо рішення припинення трудового договору вже прийнято і ви шукаєте найбільш приємний спосіб звільнення

Вчора мене хотіли звільнити, але шеф почув як я бігаю і радію: «Покажіть мені цього невдаху, який буде робити всю цю роботу» і передумав…

Так, звільнення — це дійсно той процес, коли передумати може одна з сторін. Може передумати взагалі звільняти чи запропонувати інші підстави звільнення. Підстави звільнення — це не тільки запис в трудовій книжці, ні. Від статті Кодексу законів про працю (далі — КЗпП), яка зазначена як підстава для звільнення, залежить розмір вихідної допомоги.

Розмір вихідної допомоги

Кодекс законів про працю в статті 44 визначає такі види розмірів вихідної допомоги при звільненні:

Не менше середнього місячного заробітку при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 КЗпП. Тобто при відмові працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмові від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці. Або, якщо звільнення відбулось через зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання, скорочення чисельності або штату працівників. Також, якщо причиною звільнення є виявлена невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасуванні допуску до державної таємниці (якщо робота вимагає доступу до державної таємниці). Або, якщо звільнення відбувається через поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.
У розмірі двох мінімальних заробітних плат вихідна допомога виплачується у разі призову або вступу на військову/альтернативну службу.
У розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку вихідна допомога виплачується при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39 КЗпП — розірвання строкового/безстрокового трудового договору з ініціативи працівника).
У розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток вихідна допомога виплачується у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, припинення повноважень посадових осіб.

Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», стаття 20 доповнює цей перелік ще: допомога в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати виплачується у разі вивільнення працівників у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників (пункт 1 статті 40 КЗпП). Кошти компенсуються з бюджету органами соцзахисту.

Звільнення за погодженням сторін

Звільнення за пунктом 1 статті 36 КЗпП одне з найпоширеніших — не потрібно відпрацьовувати 2 тижні чи попереджати за якийсь строк про звільнення, але й головна відмінність цього звільнення: вихідної допомоги не буде! В день звільнення має виплатитись вся заробітна плата з усіма складовими та компенсацією за невикористану щорічну відпустку (і додаткову працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства).

З практики, досить часто таке звільнення відбувається, коли емоції переповнюють роботодавця чи працівника і звільнення за погодженням сторін приносить радість і полегшення обом. Але, треба тричі подумати, якщо вам пропонують замість звільнення за скороченням звільнення за погодженням сторін, які переваги отримаєте ви?

Колективний договір

Якщо говорити про переваги, то слід згадати колективний договір, який укладається між власником і первинною профспілковою організацією (у разі їх відсутності — представниками, вільно обраними на загальних зборах найманих працівників). В колективному договорі визначають взаємні зобов’язання щодо регулювання виробничих, трудових та соціально-економічних відносин, але головне для нас це — передбачення додаткових порівняно з чинним законодавством гарантій, компенсацій, пільг.

Звісно, передбачити підвищену вихідну допомогу чи інші підстави для її виплати можна і в трудовому договорі, але трудовий договір стосується лише одного працівника, а положення колективного договору поширюються на всіх працівників незалежно від того, чи є вони членами профспілки.

Отже, звільнитися за погодженням сторін і не втратити вихідної допомоги можна, але має бути відповідний колективний чи індивідуальний трудовий договір.

Проведення розрахунків

Розмір середньомісячної заробітної плати визначають відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 8 лютого 1995 року № 100. Стаття 116 КЗпП встановлює, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому здійснюється в день звільнення. Якщо в день звільнення людина не працювала, то виплати мають бути здійснені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Цікавим в цьому плані є рішення Великої Палати Верховного Суду по справі № 711/4010/13, де судді доходять висновку, що вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати такої допомоги) не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури (близькі за змістом висновки висловлені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (пункт 34); від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (пункт 60)).

Рішення по цій справі викликало навіть окрему думку 7 суддів Великої Палати Верховного Суду: зменшення Великою Палатою Верховного Суду розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на підставі лише власної думки суперечить принципам і гарантіям, встановленим статтею 117 КЗпП. Насправді, ця окрема думка варта уваги всіх, хто має трудові спори.

Начальник до секретарки:
— Олено, а ти гарно готуєш?
— Так, а до чого це?
— Підготуй заступника директора до звільнення. У нього серце не здорове.

Як бачимо, до звільнення треба готуватись не тільки в анекдотах. Завчасно прораховані дії та їх наслідки збережуть або навіть збільшать розмір вихідної допомоги. А спеціалісти з права допоможуть почати з виграшної комбінації.

Віталій Жадобін