Чи доведеться платити штраф, якщо усунув виявлені Держпраці порушення?
Новини
12.06.2020
Чи доведеться платити штраф, якщо усунув виявлені Держпраці порушення?
Заходи до притягнення об’єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Відповідне положення міститься у постанові КАС ВС 22 травня 2020 року у справі № П/811/1996/17.
Обставини справи
Товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до суду з позовом до Держпраці, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на позивача штрафу у розмірі 128 тис грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ усунуто порушення, зазначені в акті перевірки до завершення такої перевірки, про що було повідомлено представників управління Держпраці. Також посилався на малозначність виявленого порушення, оскільки позивачем було недоплачено працівникам, які направлені у службове відрядження, 71,16 грн, а сума штрафу становить 128 тис грн. що свідчить про непропорційність суми застосованого до позивача штрафу сумі виявленого порушення.
Місцевий суд позов задовольнив, але це рішення було скасовано апеляційним судом. Позивач звернувся до ВС з апеляційною скаргою.
Позиція Верховного Суду
ВС погодився з рішенням попередніх судів, з огляду на таке.
КЗпП передбачено як невідворотність відповідальності за порушення законодавства про працю, так і обов’язок усунути виявлене порушення законодавства.
Основні засади процедури здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю врегульовані Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі — Порядок № 295).
За змістом пункту 29 Порядку № 295 заходи до притягнення об’єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Виконання вимог припису не могло бути правовою підставою для того, щоб не застосовувати до суб’єкта господарювання фінансових санкцій, і, відповідно не звільняло від обов’язку понести відповідальність за вчинення правопорушень законодавства про працю, оскільки згідно з частиною сьомою статті 265 КЗпП сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю. Тобто вказаними нормами покладено одночасно на суб’єкта господарювання обов’язок, як щодо сплати штрафу за вчинене правопорушення, так і щодо його усунення.
З огляду на зазначене, суд вважає безпідставними твердження позивача в касаційні скарзі, що виконання товариством вимог припису у встановлений законодавством строк є підставою для не накладення на позивача штрафних санкцій, оскільки такі твердження не ґрунтуються на вимогах закону.
Також колегія суддів Верховного Суду не приймає доводи скаржника щодо малозначності порушення, оскільки чинне законодавство України про працю не передбачає пом’якшуючих чи обтяжуючих обставин для звільнення від відповідальності юридичних та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, з урахуванням розміру порушення.
За такого правового регулювання та встановлених обставин, доводи касаційної скарги не містять належних та об’єктивно обумовлених міркувань, які б спростовували наведені висновки суду апеляційної інстанції.
Журнал реєстрації перевірок розроблений із урахуванням затвердженої форми (наказ Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10 серпня 1998 року № 18). Хоч ведення Журналу реєстрації перевірок є добровільним, його наявність на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи — підприємця спростить початок проведення перевірки чи інспекційного відвідування та полегшить знайомство з представниками контролюючих органів.