На сьогодні трудове законодавство не дає необхідної інформації ні про поняття, ні про порядок організації і здійснення чергувань. З об’єктивних причин роботодавець може залучити до чергування своїх працівників. При цьому чергування, як і будь-яку діяльність, потрібно правильно організувати.

Кого можна залучити до чергування, на який строк, як часто й чим таке чергування компенсують?

Перш за все з’ясуємо, що таке чергування. А для цього звернімося насамперед до постанови Секретаріату ВЦРПС «Про чергування на підприємствах і в установах» від 02.04.1954 р. № 233 (далі — Постанова № 233), яка діє в Україні відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу СРСР» від 12.09.1991 р. № 1545 в частині, яка не врегульована законодавством України. Цим нормативним актом зазначено наступне.

Чергування — це знаходження працівника на підприємстві за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу до початку або після закінчення робочого дня, у вихідні або святкові (неробочі) дні для оперативного розв’язання невідкладних питань, які не входять до кола обов’язків працівника за трудовим договором.

Чергування може застосовуватися у виняткових випадках і лише за згодою виборного органу профспілки. Не допускається залучення працівника до чергувань частіше одного разу на місяць. Чергові не повинні виконувати обов’язків щодо перевірки перепусток на вході й виході з підприємства, обов’язків сторожів, приймання пошти, прибирання приміщень тощо. У разі залучення до чергування після закінчення робочого дня початок наступного робочого дня має бути перенесено на пізніший час. Тривалість чергування або роботи разом з чергуванням не може перевищувати нормальної тривалості робочого дня. Чергування у вихідні й святкові (неробочі) дні компенсуються наданням відгулу тієї ж тривалості, що і чергування в найближчі 10 днів.

Чергування необхідно відрізняти від виконання працівником його звичайних трудових обов’язків на змінних роботах, на роботах, що виконуються за графіком у вихідні, святкові (неробочі) дні, в нічний час. Окрім цього, деякі нормативно-правові акти містять норми про чергування, але таке чергування є виконанням працівником своїх трудових обов’язків з відповідною оплатою. Така праця не належить до чергування згідно з Постановою № 233. Яскравий приклад цього — чергування медиків у стаціонарі та вдома (пп. 5.1 і 5.2 Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджені спільним наказом Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519).

Дуже багато хто ототожнює чергування з виходом на роботу в святковий або вихідний день, з роботою в надурочний або нічний час. Але це не так! Залучення до роботи в зазначений час допускається у виняткових випадках, передбачених КЗпП, з оплатою праці відповідно до ст. 72, 106–108 КЗпП. При цьому в цей час працівник виконує роботу, передбачену трудовим договором. Якщо працівник виконує свої трудові обов’язки в нічний час, вихідні та святкові дні, то це не вважається чергуванням.

Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 02.04.2010 р. № 89/13/116-10 (далі — Лист № 89), графік чергування затверджується роботодавцем за погодженням з профспілковим органом. Залучення працівників до чергування провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому мають передбачатися дні відпочинку, що надаються працівникам за чергування. Отже, чергування у вихідний день не підлягає оплаті, а за нього надається відгул і в табелі обліку використання робочого часу ці години чергування не зазначаються. Оскільки згідно зі статтею 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, порядок залучення працівників до чергування має визначатися у колективному договорі підприємства з дотриманням норм і гарантій, встановлених чинним законодавством та Галузевою угодою.

У табелі обліку робочого часу години чергування не позначають (Лист № 89). Але для збереження балансу робочого часу за період (місяць, квартал тощо) працівнику день надання відгулу в табелі обліку робочого часу проставляють як відпрацьований час (літерний код «Р» або цифровий «01»). І цей час підлягає оплаті як відпрацьований.

Зверніть увагу! Тривалість відгулу має дорівнювати тривалості чергування.

Працівника до чергування можна залучити як у його робочі дні, так і в неробочі.

Якщо працівник чергує у свій робочий день, то такий день позначають у табелі обліку робочого часу як робочий і зарплату за нього нараховують як за звичайний робочий день.

А от якщо чергування відбулося у вихідний, святковий або неробочий день, застосовуємо норми Постанови № 233. Як ми відзначали, за такий день працівникові надають відгул.

Як чергування оформити документально

На нормативно-правовому рівні питання документального супроводу чергування не врегульоване. Тому пакет документів може бути різним. Перш за все порядок та умови залучення до чергування необхідно відобразити в колективному договорі чи іншому локальному документі підприємства, організації, установи, наприклад у Положенні про чергування. Як правило, видають графік чергування та наказ про залучення до чергування, які погоджують з профспілкою.

Чергування на службі

Державних та посадових осіб місцевого самоврядування доволі часто залучають до чергувань. Однак порядок такого залучення для зазначених служб також не встановлено. Тому в загальному випадку їм необхідно керуватися механізмом залучення до чергувань, розглянутим у цій статті. Виняток — «надзвичайне» чергування. Для керівників і заступників керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади на робочих місцях у святкові дні для вирішення питань, пов’язаних з ліквідацією наслідків НС, таке чергування врегульоване Типовим порядком, затвердженим постановою КМУ «Про затвердження Типового порядку організації чергувань керівників і заступників керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади на робочих місцях у святкові дні для вирішення питань, пов’язаних з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій» від 10.04.2013 р. № 254 (далі — Постанова № 254).

Метою «надзвичайного» чергування є:

• оперативне прийняття рішень та організація робіт, пов’язаних з ліквідацією наслідків НС;
• організація взаємодії та координації дій центральних і місцевих органів виконавчої влади з ліквідації наслідків НС.

Зауважте: Постанова № 254 не скасовує та не підміняє Постанову № 233. Постанова № 254 рекомендує затвердити порядок організації «надзвичайних чергувань» на місцях. У ньому радимо прописати і спосіб компенсації таких чергувань.

Інна Кривенко