Переведення працівника на легшу роботу: покроковий алгоритм і зразки документів
Життєві обставини та стан здоров’я іноді стають причиною того, що працівник більше не може виконувати свої звичні обов’язки. У таких випадках може постати питання переведення на легшу посаду або іншу роботу, яка не шкодитиме здоров’ю. На перший погляд процедура здається простою. Але на практиці саме під час таких кадрових рішень виникає найбільше помилок: від неправильного оформлення документів до порушення трудових гарантій працівника. Чи можна перевести людину всупереч її волі? Що робити, якщо на підприємстві немає відповідних вакансій? І головне — як правильно розрахувати зарплату, щоб не порушити закон і не підставити компанію під перевірки?
Законодавчі підстави для переведення працівника на легшу роботу вказано в ч. 1 ст. 170 КЗпП:
Стаття 170. Переведення на легшу роботу Працівників, які потребують за станом здоров’я надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести, за їх згодою, на таку роботу у відповідності з медичним висновком тимчасово або без обмеження строку.
Якщо працівника переводять за станом здоров’я на легшу роботу з нижчою оплатою, за ним зберігається попередній середній заробіток протягом двох тижнів із дня переведення. Таку вимогу передбачено в ч. 2 ст. 170 КЗпП:
При переведенні за станом здоров’я на легшу нижчеоплачувану роботу за працівниками зберігається попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення, а у випадках, передбачених законодавством України, попередній середній заробіток зберігається на весь час виконання нижчеоплачуваної роботи або надається матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.
Також варто зважати на вимоги ч. 8 ст. 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV:
У разі тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу такій особі надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Така допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітною платою за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суму заробітної плати особи до часу переведення.
Про необхідність тимчасового переведення працівника у зв’язку з хворобою на іншу роботу має бути вказано в медичному висновку про тимчасову непрацездатність (ч. 3 ст. 69 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 р. № 2801-XII).
У п. 2.13 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455 (далі — Інструкція № 455) вказано:
ЛКК, а в разі її відсутності — лікуючий лікар з дозволу головного лікаря, може призначити непрацездатному внаслідок професійного захворювання згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2000 № 1662 «Про затвердження переліку професійних захворювань» або захворювання на туберкульоз тимчасове переведення на іншу роботу з видачею листка непрацездатності терміном до 2 місяців, з дотриманням термінів продовження відповідно до п. 2.2 цієї Інструкції.
Переведення рекомендується, якщо хворий непрацездатний за своїм основним місцем роботи може повноцінно виконувати іншу роботу без порушення процесу лікування. У разі потреби переведення на легшу роботу у зв’язку з іншими захворюваннями видається висновок ЛКК. Листок непрацездатності в цьому разі не видається.
Отже, рішення про тимчасове переведення приймає лікарсько-консультаційна комісія (ЛКК), а якщо ЛКК у закладі немає — лікуючий лікар, але з дозволу головного лікаря.
Пункт 2.13 Інструкції № 455 визначає дві категорії захворювань, коли допускається тимчасове переведення на легшу роботу з видачею лікарняного:
1) професійне захворювання відповідно до Переліку професійних захворювань, затверджений постановою КМУ від 08.11.2000 р. № 1662; 2) туберкульоз.
У цих випадках працівник формально є непрацездатним для своєї основної роботи, але може виконувати іншу роботу. Працівнику видають листок непрацездатності й одночасно рекомендують тимчасове переведення на іншу роботу на строк до 2 місяців, який можна продовжувати за правилами Інструкції № 455.
Наприклад, шахтар із професійним захворюванням легенів не може працювати у важких або шкідливих умовах. Йому можуть запропонувати легшу або безпечнішу роботу.
Якщо потреба в легшій роботі виникає через інші хвороби (не профзахворювання і не туберкульоз), то ЛКК видає лише медичний висновок про необхідність переведення. Листок непрацездатності не відкривають.
Отже, якщо роботодавець отримує листок непрацездатності з рекомендацію переведення або висновок ЛКК про легшу роботу, то він може перевести працівника за ст. 170 КЗпП на легшу роботу (за згодою працівника).
За наявності вакансії роботодавець зобов’язаний, за згодою працівника надати йому легшу роботу. Після закінчення строку, визначеного медичним висновком і наказом роботодавця, працівник має право повернутися на свою попередню посаду.
Базові правила переведення на легшу роботу
Виходячи з вищезазначених положень нормативно-правових документів, можна визначити такі правила, дотримання яких важливо в разі переведення працівника на легшу роботи.
1. Переведення на легшу роботу здійснюють лише за медичним висновком (висновок ЛКК або листок непрацездатності з відповідними рекомендаціями). У такому документі зазначають: потребу в легшій роботі, її характер, строк переведення (якщо він тимчасовий).
2. Переведення на іншу роботу допускається тільки за згодою працівника. Зазвичай таку згоду оформлюють заявою працівника або письмовою згодою на пропозицію роботодавця.
Без згоди працівника переведення вважається порушенням трудового законодавства.
3. Роботодавець має запропонувати працівнику відповідну роботу, тобто:
підібрати роботу, яка відповідає медичним рекомендаціям;
урахувати кваліфікацію працівника;
запропонувати наявні вакантні посади або іншу можливу роботу.
Якщо відповідної роботи немає, можливі інші рішення (наприклад, звільнення за медичними показниками, але не для всіх категорій працівників).
4. Тривалість переведення залежить від медичного висновку:
тимчасове — на певний строк (наприклад, на період лікування);
постійне — якщо працівник більше не може виконувати попередню роботу.
Після завершення строку тимчасового переведення працівник має право повернутися на попередню посаду.
5. Роботодавець зобов’язаний гарантувати оплату праці у відповідному розмірі. Якщо легша робота нижчеоплачувана, то за загальним правилом зберігається середній заробіток протягом 2 тижнів. У деяких випадках (профзахворювання, нещасний випадок, вагітність) середній заробіток зберігається довше або повністю.
Особливі гарантії для окремих категорій працівниць
Варто врахувати вимоги ст. 178 КЗпП, якою визначено окремі правила переведення на легшу роботу вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років:
вагітних жінок переводять на легшу роботу зі збереженням середнього заробітку;
жінок із дітьми до 3 років переводять у разі неможливості виконувати попередню роботу.
Але якщо заробіток таких працівниць на легшій роботі є вищим, ніж той, який вони одержували до переведення, їм виплачують фактичний заробіток.
Алгоритм переведення працівника на легшу роботу
Крок 1. Отримання згоди працівника
Навіть за наявності листка непрацездатності або висновку ЛКК роботодавець не може перевести працівника на легшу роботу без згоди працівника. Тому насамперед потрібно отримати від працівника таку згоду і оптимальний варіант — подання працівником відповідної заяви (зразок 1). Інший варіант — отримати від працівника письмове підтвердження згоди на переведення.
Зразок 1
Директору ТОВ «Омега» Олегу ЯКИМЕНКО Івана БОНДАРЯ, шліфувальника малярного цеху
Заява
У зв’язку з погіршенням стану здоров’я прошу перевести мене на легшу роботу на підставі медичного висновку лікарсько-консультаційної комісії від 19.03.2026 р. № 1234-78, який додається.
20.03.2026
Бондар
Якщо робота, яку виконує працівник, за медичним висновком протипоказана йому, але він відмовляється від переведення або в роботодавця відсутня відповідна легша робота, працівника можуть звільнити за п. 2 ст. 40 КЗпП у зв’язку з невідповідністю займаній посаді за станом здоров’я. Докладніше про це — у публікації «Працівник не повідомив про інвалідність: дії роботодавця».
Звільнення з підстав, зазначених у п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Відмова від переведення не може бути підставою для звільнення вагітних жінок та жінок із дітьми до трьох років, оскільки стаття 184 КЗпП забороняє звільнення таких працівниць з ініціативи роботодавця (крім випадку ліквідації підприємства). Тож фактично, якщо жінка відмовляється від переведення або роботодавець не має відповідної вакансії, він повинен організувати для неї умови праці, що дають змогу виконувати попередню роботу (наприклад, змінити режим роботи або зменшити обсяг завдань) зі збереженням середнього заробітку.
Крок 2. Підписання наказу про переведення
На підставі заяви працівника та медичного висновку (або письмової згоди на переведення), кадрова служба готує проєкт наказу про переведення працівника на легшу роботу (зразок 2). Наказ підписує керівник підприємства або уповноважена особа, після чого його має бути зареєстровано. Працівника обов’язково ознайомлюють із наказом під підпис.
Зразок 2
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОМЕГА» (ТОВ «ОМЕГА»)
НАКАЗ
25.03.2026
Київ
№ 27/к-тр
Про переведення на легшу роботу Івана БОНДАРЯ
НАКАЗУЮ:
1. Перевести тимчасово БОНДАРЯ Івана Вікторовича, шліфувальника малярного цеху, на посаду обліковця складального цеху з 26 березня 2026 року на легшу роботу за станом здоров’я до 25 травня 2026 року (включно) з окладом 15 000 гривень на місяць та збереженням попереднього середнього заробітку протягом двох тижнів із дня переведення.
2. Начальникові складального цеху Олександру Гриценко визначити для Івана Бондаря робоче місце та обсяг робіт, а також організувати проведення з ним інструктажу з техніки безпеки.
Підстави:
1) заява Івана Бондаря від 20.03.2026, зареєстрована за № 22; 2) медичний висновок лікарсько-консультаційної комісії від 19.03.2026 р. № 1234-78.
Директор
Якименко
Олег ЯКИМЕНКО
Запис до трудової книжки вносять лише у випадку переведення на постійну роботу. Якщо переведення тимчасове, такий запис не здійснюють.
Як обчислити середню зарплату?
Про умови збереження середнього заробітку зазначено в листі Мінсоцполітики від 21.11.2019 р. № 1707/0/206-19:
Збереження середнього заробітку означає, що протягом двох тижнів з дня переведення працівникові провадиться доплата до заробітної плати на новій роботі з таким розрахунком, щоб вона разом із заробітком на новій роботі дорівнювала середньому заробітку на попередній роботі.
Тобто мова йде не про виплату працівникові середньої зарплати за робочі дні протягом двох тижнів на іншій постійній нижчеоплачуваній роботі, а проведення відповідної доплати до середнього заробітку за кожен робочий день протягом двотижневого періоду після переведення.
Розрахунок середнього заробітку проводять відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабміну від 08.02.1995 р. № 100 (далі — Порядок № 100). Для таких випадків середню заробітну плату обчислюють, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, у якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата (п. 2 Порядку № 100). Але в разі відсутності розрахункового періоду керуємося правилом, зазначеним у п. 4 Порядку № 100:
Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
Також потрібно взяти до уваги вимоги п. 8 Порядку № 100:
При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п’ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.
Припустимо, що посадовий оклад працівника за попередньою зарплатою становить 20 тис. грн.
За графіком роботи підприємства у жовтні передбачено 23 робочих дні, у листопаді — 21 робочий день.
Для проведення доплати працівнику варто визначити одноденну зарплату за новою посадою за графіком роботи працівника. Доплату слід проводити на суму різниці між показником середньоденної зарплати за попереднім місцем роботи й показником одноденної зарплати за новою посадою.
Вас може зацікавити
Журнал «КАДРОВИК.UA»
Головний кадровий журнал України вже понад 20 років. Для організацій будь-яких форм власності від малих підприємств і ФОП до великих холдингових компаній. З додатковими сервісами для передплатників. А саме:
Ласкаво просимо
Реклама
