Умови праці працівника на підприємстві (установі, організації) фактично належать до шкідливих, однак назви його професії немає в Списку для надання додаткових відпусток за шкідливі умови праці. Чи можна надати працівникові таку додаткову відпустку?

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про відпустки» щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці надається до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, наведеним у додатку 1 до постанови КМУ від 17.11.1997 р. № 1290 (далі — Список). До цього документа було розроблено та затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30.01.1998 р. № 16 Порядок застосування Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку (далі — Порядок № 16).

Пунктом 3 Порядку № 16 визначено, що працівникам, професії та посади яких не передбачені у Списку, але які в окремі періоди робочого часу виконують роботу у виробництвах, цехах, за професіями і на посадах, означених Списком, додаткова відпустка надається на тих же підставах, що і працівникам, які мають право на таку відпустку. А працівникам, професії та посади яких передбачені в розділі «Загальні професії за всіма галузями господарства», додаткова відпустка надається незалежно від того, в яких виробництвах чи цехах вони працюють, якщо ці професії і посади спеціально не передбачені у Списку (п. 5 Порядку № 16).

Тривалість додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці встановлюється залежно від результатів атестації робочого місця за умовами праці та пропорційно фактично відпрацьованому працівником у цих умовах часу. Зокрема, у розрахунок часу, що дає право працівнику на додаткову відпустку за шкідливі умови праці, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах із шкідливими і важкими умовами праці не менше як половину тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.

Отже, для надання працівникові вказаної відпустки слід провести атестацію його робочого місця за умовами праці та розрахувати час, фактично відпрацьований на роботах зі шкідливими чинниками.

Видання з охорони праці

Ярослава Середюк