Бланк листка непрацездатності — це документ суворого обліку. Щодо нього встановлено жорсткі вимоги до його виготовлення наказом Міністерства фінансів України від 25.11.1993 р. № 98, Служби безпеки України від 15.11.1993 р. № 118, Міністерства внутрішніх справ України від 24.11.1993 р. № 740 «Про затвердження Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку».

Чинна форма листка, затверджена спільним наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406. Зверніть увагу, що в деяких регіонах наявні бланки листків непрацездатності старого зразка, та Міністерство охорони здоров’я України зазначає, що листки старого зразка не мають використовуватися.

Листок непрацездатності видається у день встановлення непрацездатності, окрім випадків лікування в стаціонарі. У випадку звернення за медичною допомогою та визнання непрацездатності після завершення робочого дня, листок непрацездатності може видаватися з наступного календарного дня.

В амбулаторно-поліклінічних закладах листок непрацездатності видається лікуючим лікарем за місцем проживання чи роботи застрахованої особи. Якщо особа самостійно обирає лікуючого лікаря та лікувально-профілактичний заклад не за місцем проживання чи роботи документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, видаються за наявності заяви цієї особи. Заява в обов’язковому порядку повинна бути погоджена з головним лікарем обраного лікувально-профілактичного закладу або його заступником, засвідчена їхніми підписами та скріплена круглою печаткою.

Якщо тимчасова непрацездатність настала поза постійним місцем проживання чи роботи (під час відрядження, санаторно-курортного лікування, відпустки) листок непрацездатності видається за місцем тимчасового перебування особи з дозволу головного лікаря лікувально-профілактичного закладу.

У випадку стаціонарного лікування поза постійним місцем проживання, листок непрацездатності видається з дозволу головного лікаря, засвідчується його підписом і печаткою лікувально-профілактичного закладу на кількість днів, необхідних для лікування.

Листок непрацездатності видається і закривається в одному лікувально-профілактичному закладі, а при наявності показань може бути продовжений в іншому.

Документи, які засвідчують тимчасову непрацездатність громадян України, що настала під час їх тимчасового перебування за межами держави, підлягають обміну на листок непрацездатності згідно з рішенням ЛКК лікувально-профілактичного закладу (п. 1.12 Інструкції № 455).

Обмін, як правило, проводять на підставі перекладених на державну мову та нотаріально засвідчених документів, виданих іноземною медичною установою, які підтверджують тимчасову втрату працездатності під час перебування за межами України.

Відповідно до п. 1.5 Інструкції № 455 не мають права видавати листки непрацездатності лікарі:

• станцій швидкої медичної допомоги;
• станцій переливання крові;
• закладів судово-медичної експертизи;
• бальнеогрязелікувальних, косметологічних та фізіотерапевтичних лікарень і курортних поліклінік;
• будинків відпочинку;
• туристичних баз;
• зубопротезних поліклінік;
• санітарно-профілактичних закладів.

Листок непрацездатності видається на весь період тимчасової непрацездатності та обраховується у календарних днях.

В амбулаторно-поліклінічному закладі лікуючий лікар може видавати листок непрацездатності особисто терміном до п’яти календарних днів із подальшим продовженням його до 10 календарних днів, залежно від тяжкості захворювання.

У разі непрацездатності понад 10 календарних днів, листок непрацездатності продовжується до 30 днів лікуючим лікарем спільно із завідувачем відділення, а надалі — лікарсько-консультаційною комісією (далі — ЛКК), що призначається керівником лікувально-профілактичного закладу, після комісійного огляду хворого, з періодичністю не рідше разу на 10 днів, але не більше терміну, встановленого для направлення до МСЕК.

Направлення хворого до МСЕК здійснюють ЛКК лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання або лікування при наявності стійкого або необоротного характеру захворювання, а також у тому разі, коли хворий був звільнений від роботи протягом чотирьох місяців з дня настання тимчасової непрацездатності чи протягом п’яти місяців у зв’язку з одним і тим самим захворюванням за останні дванадцять місяців, а при захворюванні на туберкульоз — протягом десяти місяців з дня настання непрацездатності.

Листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами видається за місцем спостереження за вагітною з 30 тижня вагітності воднораз на 126 календарних днів (70 календарних днів до передбачуваного дня пологів і 56 — після).

Жінкам, які належать до І–ІІІ категорій постраждалих в наслідок аварії на ЧАЕС, видається листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами з 27 тижнів вагітності тривалістю 180 календарних днів (90 днів на період пологової відпустки і 90 — на період післяпологової відпустки.

У разі передчасних або багатоплідних пологів, виникнення ускладнень під час пологів або в післяпологовому періоді за місцем спостереження за вагітною де відбулися пологи видається листок непрацездатності на 14 календарних днів, крім жінок віднесених до І–ІІІ категорій постраждалих в наслідок аварії на ЧАЕС.