Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  HR-бібліотека
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Судебная практика: моральный ущерб не возмещается, если отказано в требовании о восстановлении на работе
Новини
30.07.2015
Судебная практика: моральный ущерб не возмещается, если отказано в требовании о восстановлении на работе
 

ВССУ было рассмотрено дело № 6-15768св15 о восстановлении срока обращения в суд; признании решения об увольнении незаконными и восстановлении в должности; взыскании среднего заработка за время вынужденного прогула и возмещении морального ущерба.

Решением районного суда, оставленным без изменений определением апелляционного суда, в пользу истицы взыскано моральный ущерб, в остальной части иска отказано. При этом суды исходили из того, что истица была уволена незаконно в связи с нарушением сельским советом части 3 ст. 184 КЗоТ, что дает право на возмещение морального ущерба, однако отказали в восстановлении на работе из-за пропуска без уважительных причин срока обращения в суд.

Коллегия судей ВССУ не согласилась с выводами нижестоящих судов, указав о нарушении права истца на законное и справедливое рассмотрение дела, и сделала такой правовой вывод.

В соответствии с пунктом 7 ст. 40 КЗоТ трудовой договор, заключенный на неопределенный срок, а также срочный договор до истечения срока его действия могут быть расторгнуты собственником или уполномоченным им органом в случае появления на работе в нетрезвом состоянии, в состоянии наркотического или токсического опьянения.

Согласно требованиям части 3 ст. 10 ГПК каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, предоставив доказательства в соответствии с требованиями статей 57-60 ГПК.

При этом в спорах о восстановлении на работе с учетом положений ГПК и КЗоТ доказывание правомерности увольнения работника возложено на работодателя.

Коллегия судей разъяснила, что нетрезвое состояния работника может быть подтверждено как медицинским заключением, так и другими видами доказательств (ст. 57 ГПК), которым суд должен дать соответствующую оценку, и отметила, что в нарушение требований ст.ст. 57-59, 212-214, 303, 315 ГПК суды согласились с предоставленным работодателем доказательством (актом своих работников), не дав при этом любой правовой оценки этим доказательствам на предмет их достоверности, достаточности, взаимосвязи с другими доказательствами и приведенными возражениями и доводами истца, в том числе относительно неприязненных отношений с председателем сельского совета.

Кроме того, коллегия судей отметила, что суды сделали преждевременный и без надлежащей правовой оценки вывод об отказе в удовлетворении иска из-за пропуска срока обращения в суд, определенного ст. 233 КЗоТ (один месяц), поскольку нормы КЗоТ не содержат исчерпывающего перечня оснований, которые можно считать уважительными при пропуске срока обращения в суд, они должны учитываться в каждом конкретном случае в зависимости от обстоятельств дела. Так, суды не приняли во внимание тот факт, что пропуск срока обращения в суд является незначительным (менее месяца), а совершенные истицей в это время действия (обращение в инспекцию труда, к прокурору и т. д.) были направлены именно на защиту ее нарушенных трудовых прав, которые суд действительно считал нарушенными.

Суд кассационной инстанции также не согласился с выводом судов низшей инстанции о том, что при отказе в иске по основным требованиям — о восстановлении на работе, можно взыскать моральный ущерб, который является производным требованием. Независимо от оснований отказа в иске о восстановлении на работе (по сути требований или по пропуску срока обращения в суд) право истицы является незащищенным, нарушенное право не восстановлено, а следовательно, и оснований для возмещения морального ущерба, как производной искового требования за такие действия ответчика, нет.

ВССУ

Переглядів: 5986 Версія для друку
 
Дивіться також:
Чи треба вносити запис до трудової книжки про призупинення дії трудового договору?
Як підтвердити невикористання відпустки на дітей?
Коли можна не відпрацьовувати 14 днів при звільненні?
Нові правила подання заяв-розрахунків: що потрібно знати роботодавцям
Хто має право на чорнобильську відпустку?
Звільнення працівника під час випробувального терміну: практика кадровика
Повернення з військової служби: обов’язки роботодавця і права працівника
Чи мають право батьки працювати дистанційно, якщо навчання дітей перевели в онлайн?
Пенсійне забезпечення у 2026 році
Договір з нефіксованим робочим часом: характеристика та особливості укладання
Звітність про працевлаштування осіб з інвалідністю з 2026: що відомо зараз
Помилка в повідомленні про прийняття працівника на роботу
Чи можна прийняти працівника на роботу без військового квитка?
Нові категорії осіб, яким автоматично продовжено відстрочки
Випробування при прийнятті на роботу чи стажування?
Бронювання працівників-2026: правила, вимоги та «підводні камені»
Все про студентський трудовий договір
Ведення обліку працівників, виключених з військового обліку
Як надаються відпустки іноземцям в Україні?
Звільнення і призначення директора за одну добу: чим керуватися?
Позапланові перевірки Держпраці: ризики роботодавця в суді
Чи можна приймати на роботу за закордонним паспортом?
Зразок наказу про переведення на легшу роботу
Відпустка-2026: як обрати найвигідніші дати для відпочинку?
На порталі ПФУ з’явилася оновлена форма заяви-розрахунку на «лікарняні»
Середньооблікова кількість працівників: порядок розрахунку для нормативу осіб з інвалідністю
Коли можна не оцифровувати трудову книжку працівника?
Особливості укладення строкового трудового договору
Які норми законодавства щодо робочого часу не діють під час війни?
Уряд оновив Порядок бронювання військовозобов’язаних
Бронювання працівників у разі збільшення кількості військовозобов’язаних: чи є обмеження?
Звітування про працевлаштування осіб з інвалідністю повертається
Порядок видачі листків непрацездатності зазнав змін
Пропонується повернути вихідні дні на свята
Затверджено показник середньої зарплати за грудень 2025 і за рік в  цілому
Соціальна відпустка на дітей: як компенсувати після «декретної» відпустки?
Новий Трудовий кодекс: аналіз проєкту
Вихідний день: запровадження, залучення до роботи, компенсація
Прийняття на роботу на визначений строк: зразки документів
В яких випадках працівнику виплачується вихідна допомога?
Норматив осіб з інвалідністю: як урахувати зовнішніх сумісників і мобілізованих працівників?
Перенесення посади до іншого підрозділу: як правильно внести зміни до штатного розпису?
Пільгові зміни для донорів крові з 26.01.2026
Чи можна у графіку відпусток не зазначати конкретну дату?
Як оцифрувати трудову книжку, перебуваючи за кордоном?
Позапланові перевірки Держпраці: кого і як перевіряють під час війни?
Діє Закон про зарахування страхового стажу під час вимушеного прогулу
Студентський трудовий договір: чи повідомляти ДПС?
Чи «згорить» стаж, якщо трудова книжка не оцифрована?
Спільні перевірки Держпраці й ТЦК та СП: які питання під контролем?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com