Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Судебная практика: моральный ущерб не возмещается, если отказано в требовании о восстановлении на работе
Новини
30.07.2015
Судебная практика: моральный ущерб не возмещается, если отказано в требовании о восстановлении на работе
 

ВССУ было рассмотрено дело № 6-15768св15 о восстановлении срока обращения в суд; признании решения об увольнении незаконными и восстановлении в должности; взыскании среднего заработка за время вынужденного прогула и возмещении морального ущерба.

Решением районного суда, оставленным без изменений определением апелляционного суда, в пользу истицы взыскано моральный ущерб, в остальной части иска отказано. При этом суды исходили из того, что истица была уволена незаконно в связи с нарушением сельским советом части 3 ст. 184 КЗоТ, что дает право на возмещение морального ущерба, однако отказали в восстановлении на работе из-за пропуска без уважительных причин срока обращения в суд.

Коллегия судей ВССУ не согласилась с выводами нижестоящих судов, указав о нарушении права истца на законное и справедливое рассмотрение дела, и сделала такой правовой вывод.

В соответствии с пунктом 7 ст. 40 КЗоТ трудовой договор, заключенный на неопределенный срок, а также срочный договор до истечения срока его действия могут быть расторгнуты собственником или уполномоченным им органом в случае появления на работе в нетрезвом состоянии, в состоянии наркотического или токсического опьянения.

Согласно требованиям части 3 ст. 10 ГПК каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, предоставив доказательства в соответствии с требованиями статей 57-60 ГПК.

При этом в спорах о восстановлении на работе с учетом положений ГПК и КЗоТ доказывание правомерности увольнения работника возложено на работодателя.

Коллегия судей разъяснила, что нетрезвое состояния работника может быть подтверждено как медицинским заключением, так и другими видами доказательств (ст. 57 ГПК), которым суд должен дать соответствующую оценку, и отметила, что в нарушение требований ст.ст. 57-59, 212-214, 303, 315 ГПК суды согласились с предоставленным работодателем доказательством (актом своих работников), не дав при этом любой правовой оценки этим доказательствам на предмет их достоверности, достаточности, взаимосвязи с другими доказательствами и приведенными возражениями и доводами истца, в том числе относительно неприязненных отношений с председателем сельского совета.

Кроме того, коллегия судей отметила, что суды сделали преждевременный и без надлежащей правовой оценки вывод об отказе в удовлетворении иска из-за пропуска срока обращения в суд, определенного ст. 233 КЗоТ (один месяц), поскольку нормы КЗоТ не содержат исчерпывающего перечня оснований, которые можно считать уважительными при пропуске срока обращения в суд, они должны учитываться в каждом конкретном случае в зависимости от обстоятельств дела. Так, суды не приняли во внимание тот факт, что пропуск срока обращения в суд является незначительным (менее месяца), а совершенные истицей в это время действия (обращение в инспекцию труда, к прокурору и т. д.) были направлены именно на защиту ее нарушенных трудовых прав, которые суд действительно считал нарушенными.

Суд кассационной инстанции также не согласился с выводом судов низшей инстанции о том, что при отказе в иске по основным требованиям — о восстановлении на работе, можно взыскать моральный ущерб, который является производным требованием. Независимо от оснований отказа в иске о восстановлении на работе (по сути требований или по пропуску срока обращения в суд) право истицы является незащищенным, нарушенное право не восстановлено, а следовательно, и оснований для возмещения морального ущерба, как производной искового требования за такие действия ответчика, нет.

ВССУ

Переглядів: 5946 Версія для друку
 
Дивіться також:
Інформація про кількість військовозобов’язаних: хто і як подає в разі бронювання працівників?
Страховий стаж за кордоном: як українцям не втратити пенсію?
З 1 січня зміняться правила працевлаштування осіб з інвалідністю
Звільнення за угодою сторін: що має знати працівник?
Як правильно встановити працівнику 0,75 ставки?
Перевірки ПФУ за новими правилами: критерії ризиків, умови допуску та наслідки
Прийняття на роботу з повною матеріальною відповідальністю: зразки документів
7 міфів про звільнення працівників, у які вірять роботодавці
Мінекономіки про зміни у механізмі бронювання працівників
Як зміняться виплати на дітей з 1 січня 2026 року?
Бронювання працівників: нові процедури, контроль за лімітами, анулювання відстрочок
Затверджена Зміна № 16 до Класифікатора професій
Мінімальну зарплату пропонують підвищити до 20 000 грн
Роботодавцям дали додатковий час на кадрові повідомлення до ПФУ
Що буде з працівником після закінчення 45 днів бронювання?
Чи обов’язково складати графік відпусток в період дії воєнного стану?
Умови застосування підсумованого обліку робочого часу
Трудовий кодекс передається до Уряду: що він містить?
Внутрішній сумісник у графіку відпусток
Штрафи Держпраці за порушення трудового законодавства у 2026 році
Оновлений Порядок бронювання: докладно про зміни
Записи про звільнення у трудову книжку: приклади
Які документи повинен надати працівник під час працевлаштування?
Штатний розпис-2026: відмовлятися точно не варто
Правило 45 днів і «проблемні» документи: детально про зміни в бронюванні працівників
Чи можна прийняти на роботу працівника, у якого відсутня відмітка про ВЛК?
Як суди вирішують трудові конфлікти: добірка найпотужніших кейсів
Галузеві, територіальні угоди та зміни до них: повний реєстр
Графік відпусток-2026: вимоги, ризики, організаційні рішення
Чи має право роботодавець видати працівникові оригінал трудової книжки для ПФУ?
З 1 січня діють нові строки повідомлення про прийняття та звільнення працівників
Які повноваження Держпраці в питаннях працевлаштування осіб з інвалідністю?
Систематичне невиконання обов’язків із боку працівника
Прискорене бронювання працівників: внесено зміни до Порядку
Чи можна оформити сумісника на повну ставку?
ПФУ встановив нові правила перевірок роботодавців
Перевірка кандидатів перед працевлаштуванням: межі дозволеного для роботодавця
Прийняття на роботу з випробувальним терміном: зразки документів
Ліміти бронювання працівників та наслідки їх перевищення
Верховна Рада прийняла Держбюджет на 2026 рік
Визначення основного робочого місця працівника
До КЗпП пропонують внести ще одне свято
Вихідна допомога при звільненні: строки, розміри, нюанси
Як «закріпити» мобілізованих працівників у новому підрозділі?
Діє Закон про бронювання порушників військового обліку
Військово-обліковий документ: електронний і паперовий
Що заборонено в оголошеннях про роботу?
Резидент Дія Сіті: як підтвердити статус критично важливого підприємства?
Стаж для відпустки: чи зараховується період відпустки без збереження зарплати?
Кого неможна звільняти з ініціативи роботодавця?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2025 © МЕДІА ГРУПП
2025 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2025 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com