Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  HR-бібліотека
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Правило 45 днів і «проблемні» документи: детально про зміни в бронюванні працівників
Новини
11.12.2025
Правило 45 днів і «проблемні» документи: детально про зміни в бронюванні працівників
 

4 грудня 2025 року почав діяти Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану» від 09.10.2025 р. № 4630-IX (далі — Закон № 4630), який спрощує бронювання, особливо на оборонних підприємствах, навіть якщо у чоловіків є проблеми з військовим обліком. Тепер можна легально брати на роботу військовозобов’язаних із неоформленими документами і навіть штрафами та «розшуком». В ОПК будуть давати повну бронь на 45 днів на вирішення питань з ТЦК.

Про нові правила тимчасового бронювання на підприємствах критичної інфраструктури та ОПК у умовах воєнного стану розповідає керуючий партнер «Юридичної компанії «Муренко, Курявий і Партнери» Олександр Курявий.

Раніше на оборонних і інших стратегічних підприємствах чоловікам можна було працювати, лише якщо є «чистий» Резерв+ — не має бути ні штрафів, ні будь-яких порушень військового обліку. Що змінилося?

Цей закон — важливий крок у вдосконаленні системи бронювання військовозобов’язаних, особливо для підприємств оборонно-промислового комплексу (ОПК) та тих, що визнано критично важливими для функціонування економіки в особливий період.

Він усуває низку колізій чинного законодавства, дозволяючи оперативно залучати кваліфікованих спеціалістів, навіть за наявності проблем з військовим обліком.

Закон вносить доповнення до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (стаття 25), Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (статті 4 та 5) та інших актів. Основна мета — забезпечити безперервну роботу стратегічних підприємств, де брак кадрів може загрожувати обороноздатності держави.

Ключова новація прийнятого закону: тимчасове бронювання на 45 календарних днів, яке застосовується автоматично з моменту укладення трудового договору з військовозобов’язаним працівником.

Де саме буде доступне таке тимчасове бронювання? Лише на оборонних підприємствах чи ще якихось?

Це стосується підприємств, установ та організацій, визнаних критично важливими відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 р. № 76. Наприклад, це енергетика, транспорт, IT-інфраструктура. Також це стосується підприємств ОПК, перелік яких затверджується Міністерством стратегічних галузей промисловості України.

Бронювання оформлюється виключно через портал «Дія» (електронний кабінет роботодавця), що спрощує процедуру та мінімізує бюрократію. Воно не залежить від загальної квоти бронювання на підприємстві (зазвичай 50% від штату), що дозволяє гнучко залучати фахівців.

Як все це працюватиме на практиці?

На практиці механізм виглядає так:

Крок 1: Укладення трудового договору. Роботодавець укладає стандартний трудовий договір (відповідно до Кодексу законів про працю України, з урахуванням особливостей воєнного стану за Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX; далі — Закон № 2136).

Одночасно встановлюється строк випробування — максимум 45 днів. Під час підписання договору працівник зобов’язується усунути порушення військового обліку (наприклад, оновити дані в ТЦК та СП або отримати військово-обліковий документ).

Крок 2: Автоматичне бронювання. З моменту підписання договору бронювання активується на 45 днів через «Дію».

Підприємство подає електронний запит з додатком (список працівників), де вказуються посада, професія та обґрунтування критичності (згідно з критеріями КМУ). Перевірка проводиться Мінекономіки та Міноборони — зазвичай, у 1–3 робочі дні.

Крок 3: Моніторинг та продовження. Протягом 45 днів працівник має врегулювати статус (наприклад, пройти уточнення даних у ТЦК).

Якщо порушення усунуто, бронювання може перейти в стандартне (терміном до 6 місяців, з можливістю продовження). Якщо ні — роботодавець має право розірвати договір (див. нижче).

Обмеження. Бронювання надається не більше одного разу на календарний рік одному працівнику. Воно не поширюється на осіб, притягнутих за кримінальними злочинами проти мобілізації (статті 336, 337 КК України — ухилення від призову).

Цей механізм покликаний вирішити проблему «лазівок»: досі підприємства не могли легально працевлаштовувати чоловіків з неоформленими документами, ризикуючи штрафами чи перевірками ТЦК. Тепер 45 днів дають «буфер» для легалізації, зберігаючи безпеку бізнесу.

Виходить, можна працювати на оборонному підприємстві, навіть якщо є порушення облікуштрафи, «розшук»?

Так, працювати на оборонному підприємстві можна навіть за наявності порушень військового обліку, і закон прямо це регулює. Раніше такі випадки (відсутність військового квитка, неуточнені дані чи розшук за адмінпорушеннями) блокували бронювання, що призводило до «тіньового» працевлаштування або відмови в прийомі. Тепер ситуація інша.

Хто підпадає під нове правило?

Підпадають військовозобов’язані, у яких:

  • Відсутній або неналежно оформлений військово-обліковий документ (військовий квиток чи посвідчення).
  • Не проведено постановку/зняття з обліку в ТЦК.
  • Не оновлено персональні дані (адреса, стан здоров’я тощо).
  • Перебуває в розшуку за порушеннями правил обліку (ст. 210, 2101 КУпАП) чи законодавства про мобілізацію (але не кримінальних).

Практичні наслідки. Працівник отримує повний доступ до робочого місця, заробітної плати та соціальних гарантій з першого дня. Бронювання захищає від призову чи перевірки ТЦК на підприємстві.

Штрафи все одно доведеться сплатити, якщо вони є?

Так, це не «амністія»: працівник зобов’язаний сплатити адміністративний штраф (від 17 000 до 25 500 грн за ст. 2101 КУпАП) та усунути порушення самостійно.

У разі невиконання роботодавець може звільнити працівника з ініціативи (нова підстава в статті 5 Закону № 2136): «неприведення військово-облікових документів у відповідність до законодавства протягом строку випробування». Це звільнення не вважається дискримінаційним, оскільки обумовлене воєнним станом і спрямоване на захист інтересів держави (сумісно зі ст. 24 Конституції України).

Ці зміни якось вирішують проблеми роботодавців і держави?

Закон гармонізує інтереси сторін:

  • Для роботодавця. Зменшує ризики (немає потреби в попередньому бронюванні), але додає обов’язок контролювати процес (фіксація прогресу в «Дії»). Рекомендую вести внутрішній журнал моніторингу для уникнення спорів.

  • Для працівника. Дає шанс на легалізацію без негайного призову, але з чіткими дедлайнами. Невиконання веде до звільнення, але не до автоматичного штрафу від роботодавця — відповідальність перед ТЦК залишається.

  • Для держави. Збільшує кадри в ОПК (де дефіцит сягає 30–40%), стимулюючи мобілізацію через «паличку» відповідальності. Очікується, що це знизить «тіньову» зайнятість на 15–20%.

Отже, можна сказати, що Закон № 4630 — це прагматичний інструмент для підтримки обороноздатності, який робить трудові відносини гнучкішими без шкоди для мобілізації.

На практиці він дозволить підприємствам ОПК оперативно залучати фахівців з «проблемним» статусом, даючи 45 днів на виправлення. Однак успіх залежить від оперативного впровадження цифрових інструментів та роз’яснень Міноборони. Рекомендуємо роботодавцям провести навчання кадровикам, а працівникам — негайно оновлювати дані в «Дії».

Вас може зацікавити

Курс «Підвищення кваліфікації з військового обліку»

Програму затверджено Генштабом ЗСУ

Навчанням передбачено:

  • Зустрічі з лекторами в ZOOM, згідно навчального графіка
  • Групові та індивідуальні консультації
  • Відповіді на запитання учасників курсу
  • Свідоцтво державного зразка КНЕУ

Залишити заявку

 

Катерина Гончарова

РБК-Україна

Переглядів: 763 Версія для друку
 
Дивіться також:
Звільнення працівника під час випробувального терміну: практика кадровика
Повернення з військової служби: обов’язки роботодавця і права працівника
Чи мають право батьки працювати дистанційно, якщо навчання дітей перевели в онлайн?
Пенсійне забезпечення у 2026 році
Договір з нефіксованим робочим часом: характеристика та особливості укладання
Звітність про працевлаштування осіб з інвалідністю з 2026: що відомо зараз
Помилка в повідомленні про прийняття працівника на роботу
Чи можна прийняти працівника на роботу без військового квитка?
Нові категорії осіб, яким автоматично продовжено відстрочки
Випробування при прийнятті на роботу чи стажування?
Бронювання працівників-2026: правила, вимоги та «підводні камені»
Все про студентський трудовий договір
Ведення обліку працівників, виключених з військового обліку
Як надаються відпустки іноземцям в Україні?
Звільнення і призначення директора за одну добу: чим керуватися?
Позапланові перевірки Держпраці: ризики роботодавця в суді
Чи можна приймати на роботу за закордонним паспортом?
Зразок наказу про переведення на легшу роботу
Відпустка-2026: як обрати найвигідніші дати для відпочинку?
На порталі ПФУ з’явилася оновлена форма заяви-розрахунку на «лікарняні»
Середньооблікова кількість працівників: порядок розрахунку для нормативу осіб з інвалідністю
Коли можна не оцифровувати трудову книжку працівника?
Особливості укладення строкового трудового договору
Які норми законодавства щодо робочого часу не діють під час війни?
Уряд оновив Порядок бронювання військовозобов’язаних
Бронювання працівників у разі збільшення кількості військовозобов’язаних: чи є обмеження?
Звітування про працевлаштування осіб з інвалідністю повертається
Порядок видачі листків непрацездатності зазнав змін
Пропонується повернути вихідні дні на свята
Затверджено показник середньої зарплати за грудень 2025 і за рік в  цілому
Соціальна відпустка на дітей: як компенсувати після «декретної» відпустки?
Новий Трудовий кодекс: аналіз проєкту
Вихідний день: запровадження, залучення до роботи, компенсація
Прийняття на роботу на визначений строк: зразки документів
В яких випадках працівнику виплачується вихідна допомога?
Норматив осіб з інвалідністю: як урахувати зовнішніх сумісників і мобілізованих працівників?
Перенесення посади до іншого підрозділу: як правильно внести зміни до штатного розпису?
Пільгові зміни для донорів крові з 26.01.2026
Чи можна у графіку відпусток не зазначати конкретну дату?
Як оцифрувати трудову книжку, перебуваючи за кордоном?
Позапланові перевірки Держпраці: кого і як перевіряють під час війни?
Діє Закон про зарахування страхового стажу під час вимушеного прогулу
Студентський трудовий договір: чи повідомляти ДПС?
Чи «згорить» стаж, якщо трудова книжка не оцифрована?
Спільні перевірки Держпраці й ТЦК та СП: які питання під контролем?
Ідеальний штатний розпис у 2026 році: на що звернути увагу?
Статзвітність-2026: затверджено табель (перелік) форм
Облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю: нові правила з 01.01.2026
Чи може роботодавець зберігати паспорт працівника?
Пільги для працівників-донорів: що зміниться після 25 січня 2026 року
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com