Працівник 12 травня 2023 року, у день повернення з відрядження (тобто в останній день відрядження), відкриває «лікарняний» на термін до 17 травня за рахунок коштів ПФУ. Що є пріоритетним: «лікарняний» чи відрядження, адже 12 травня буде порушення режиму і ПФУ зверне на це увагу? Чи може працівник надати відповідне письмове пояснення, і 12 травня вважатиметься днем відрядження, а «лікарняний» оплачуватиметься за період із 13 до 17 травня (12 травня не враховуватиметься)?
Роботодавець не має жодних підстав примушувати працівника виконувати трудові обов’язки, зокрема й направляти його у відрядження, під час тимчасової непрацездатності. Якщо ж працівник захворів під час відрядження, він має терміново попередити про це роботодавця.
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу).
Згідно з частиною 1 статті 23 Закону № 1105, підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність листок непрацездатності. У разі роботи за сумісництвом підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. При цьому слід пам’ятати, що відповідно до частини 1 статті 22 Закону № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності надається за основним місцем роботи (діяльності) або за місцем роботи за сумісництвом (наймом).
Як переривається відрядження у разі тимчасової непрацездатності?
У разі тимчасової непрацездатності працівника відрядження переривається на строк, визначений у «лікарняному». Пунктом 9 розділу ІІ Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59 (далі — Інструкція № 59), передбачено, що за період тимчасової непрацездатності відрядженому працівникові на загальних підставах виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності. При цьому дні тимчасової непрацездатності до строку відрядження не включаються.
Зазначеним пунктом Інструкції № 59 також передбачено, що у разі тимчасової непрацездатності відрядженого працівника йому на загальних підставах відшкодовуються витрати на найм житлового приміщення (крім випадків, коли відряджений працівник перебуває на стаціонарному лікуванні) і виплачуються добові протягом усього часу, поки він не може за станом здоров’я приступити до виконання покладеного на нього службового доручення або повернутися до місця свого постійного проживання, але на строк не більше 2 місяців. Зазначені положення можуть бути прописані й у відповідному локальному акті приватного підприємства.
Право на здорові та безпечні умови праці
Статтею 2 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівники мають право на здорові та безпечні умови праці. У нашому випадку працівник виконує трудові обов’язки, тобто перебуває в трудових відносинах. Відповідно до пункту 1.9 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13 листопада 2001 року № 455 (далі — Інструкція № 455), особам, у яких тимчасова непрацездатність настала поза постійним місцем проживання й роботи (зокрема, під час відрядження), листок непрацездатності (довідка) видається за місцем їх тимчасового перебування з дозволу головного лікаря лікувально-профілактичного закладу на число днів непрацездатності.
Виконувати роботу під час перебування на «лікарняному» не можна
Працівник не може одночасно працювати (й отримувати за це заробітну плату) та перебувати на «лікарняному» (і, відповідно, отримувати допомогу по тимчасовій непрацездатності). Якщо працівник посеред робочого дня звернувся за медичною допомогою, він має право на видачу в установленому порядку «лікарняного» та отримання відповідних виплат, які компенсуватимуть втрачену ним заробітну плату у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю. Пунктом 2.6 Інструкції № 455 передбачено, що особам, які звернулися за медичною допомогою та визнані непрацездатними по завершенні робочого дня, листок непрацездатності може видаватися, за їх згодою, з наступного календарного дня.
Фонд соціального страхування України (він був страховиком до 31 грудня 2022 року, з 1 січня 2023 року страховиком є Пенсійний фонд України) у листі від 10 вересня 2018 року № 6-14/Н-1231з-1589 зауважив, що у разі, коли застрахована особа не виявила бажання отримати листок непрацездатності з наступного робочого дня (листок непрацездатності працівнику виданий після закінчення робочого дня), тимчасова непрацездатність у застрахованої особи розпочинається із дня видачі листка непрацездатності (установлення тимчасової непрацездатності), тобто перший день непрацездатності збігається з відпрацьованим працівником днем. У такому разі допомога по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі надається з другого дня тимчасової непрацездатності у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати, оскільки в перший день страхового випадку працівником відпрацьовано повний робочий день згідно з графіком його роботи, за який йому повинна бути нарахована заробітна плата. При цьому відлік календарних днів тимчасової непрацездатності (перших 5 календарних днів за рахунок коштів роботодавця) починається із дати видачі листка непрацездатності.
Отже, працівник, який звернувся за медичною допомогою в день прибуття з відрядження (тобто в останній день поїздки), може відкрити листок непрацездатності. Якщо таке звернення відбулося після закінчення робочого дня, відповідний день потрібно позначити в табелі обліку використання робочого часу (це може бути, наприклад, буквений код «ВД» або цифровий «07» та оплатити як день відрядження. Допомога по тимчасовій непрацездатності за цей день не виплачується.
Слід також зауважити, що відповідно до частини 2 статті 16 Закону № 1105 застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений лікарем, втрачають право на таку допомогу із дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності. Тобто дні тимчасової непрацездатності застрахованої особи, щодо яких відповідно до листка непрацездатності є відмітка про порушення режиму, встановленого для неї лікарем, оплаті не підлягають (лист Міністерства соціальної політики України від 24 квітня 2013 року № 4566/0/14-13/13).
Вас може зацікавити
Експрес-курс «Соціальне страхування по тимчасовій працездатності»
Ласкаво просимо
Реклама
Реклама