Запроваджене підзаконними актами регулювання відсторонення від роботи працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення щеплень проти COVID-19, є нечітким та взаємосуперечливим.
На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, передаючи на розгляд Великої палати ВС справу № 130/3548/21.
У цій справі суд першої інстанції задовольнив позов відстороненої працівниць «Укрзалізниці». Апеляційний суд скасував таке рішення та відмовив у задоволенні позову.
КЦС, переглядаючи цю справу, виявив виключну правову проблему, яку належить розв’язати ВП ВС. Зокрема, чи правомірне впровадження обмежень права на працю шляхом прийняття підзаконних актів — Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням, затвердженому наказом МОЗ від 04.10.2021 р. № 2153, і постанові КМУ від 09.12.2020 р. № 1236 (далі — Постанова № 1236).
Чи не є порушенням вимоги рівності конституційних прав і дискримінаційним установлення додаткових обмежень у вказаному переліку для працівників центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; закладів освіти й наукових установ, а також установлення в Постанові № 1236 обов’язку для керівників державних органів відстороняти від роботи працівників і державних службовців, які відмовляються або ухиляються від щеплення? Адже, наприклад, на працівників юридичних осіб приватного права чи інших працівників такі обмеження не поширюються.
Також, на думку КЦС, у ВП мають дати відповідь на питання, чи є національне законодавство з питань відсторонення від роботи працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення щеплень проти COVID-19, таким, що дозволяє особі прогнозувати наслідки своєї поведінки. Й, водночас, яким чином мають застосовуватися норми правових актів з урахуванням того, що в них передбачено різне правове регулювання, яке суперечить Конституції.
Оскільки справи цієї категорії переважно малозначні в силу закону, то рішення ВП ВС за наслідкам вирішення цієї правової проблеми має стати орієнтиром при вирішенні подібних справ судами першої та апеляційної інстанцій.