На запитання щодо застосування Класифікатора професій відповідає директор Державної установи Науково-дослідний інститут соціально-трудових відносин Міністерства праці і соціальної політики України Сергій Вікторович МЕЛЬНИК

Як за Класифікатором професій можна назвати посаду працівника, якщо його функціональними обов’язками є: консультувати клієнтів телефоном про наявність товару в магазині, його ціну; оформляти заявки на доставку товару з інших магазинів (маємо мережу магазинів); зустрічати клієнтів магазину; періодично телефоном опитувати клієнтів, щоб визначити, чи задоволені вони якістю послуг? Зазначу, що це робота лише з клієнтами по телефону. Самих клієнтів шукати не потрібно. До обов’язків належить іще й розподіляти телефонні дзвінки. Чи можна назвати такого працівника менеджером по роботі з клієнтами?

Зауважимо, що поняття «менеджмент» за змістом може трактуватися як сукупність сучасних засобів, методів, форм управління виробництвом, а «менеджер» — це фахівець у сфері керування виробництвом (Словник іншомовних слів: 23 000 слів та термінологічних словосполучень / Уклад. Л. О. Пустовіт та ін. — К.: Довіра, 2000).

Відповідно до вітчизняних професійних стандартів працівники менеджерського напряму роботи можуть мати освітні рівні «магістра» або «спеціаліста». Викладені в запитанні функціональні обов’язки працівника аж ніяк не стосуються сфери управління і не передбачають зазначених рівнів освіти.

У цьому разі, виходячи із функціональних обов’язків, ідеться про такі професії, як, скажімо, «Адміністратор» (код КП 4222), «Конторський службовець (інформація)» (код КП 4222) та «Продавець-консультант» (код КП 5220) тощо.

На нашу думку, слід використовувати одну з наведених вище професій, додавши до посадової інструкції відповідні уточнення щодо діяльності працівника; якщо потрібно, можна розширити назву професії за допомогою уточнювальних слів для внутрішнього використання (Додаток В до Національного класифікатора України ДК 003:2005 «Класифікатор професій», далі — КП), зберігши код КП. Наприклад, «Адміністратор торговельної мережі», «Продавець-консультант інформаційної служби» тощо.

Чи змінюється назва базової професії, якщо застосувати до неї похідне слово із Додатка В Класифікатора професій? За яких умов та в якому порядку до посад, зазначених у розділі 2 Класифікатора професій, може бути застосоване похідне слово «Головний»?

Національний класифікатор України ДК 003:2005 «Класифікатор професій» (далі — КП) не передбачає встановлення певних категорій, розрядів, класів. Водночас історично склалося, що терміни «Головний» та «Провідний» як похідні мають місце в Додатку В до КП і призначені винятково для визначення статусу працівників.

Термін «Головний» як кваліфікаційна категорія застосовується для професій розділу 2 «Професіонали» КП винятково за напрямом державної служби України та наукової діяльності.

Термін «Провідний» як кваліфікаційна категорія застосовується лише для професій розділу 2 «Професіонали» КП.

Чи не є помилкою в Класифікаторі професій ідентифікація професійної назви роботи «Учений секретар» кодом 1229.7?

Нині посада «Учений секретар» з кодом КП 1229.7 належить до розділу 1 «Законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі)» Національного класифікатора України ДК 003:2005 «Класифікатор професій» (далі — КП). До цього розділу вміщено також значну номенклатуру професійних назв робіт (понад 100 одиниць), які не належать до професій керівників структурних підрозділів підприємств, установ, організацій (далі — установа), але функціональними обов’язками яких визначається, серед іншого, загальне керівництво певними напрямами роботи установи, рівень відповідальності тощо. Наприклад: «Головний агрохімік», «Головний лісничий», «Головний десинатор», «Технічний керівник» тощо.

Зауважимо, що посаду «Учений секретар» уперше офіційно визначено в «Единой номенклатуре должностей служащих» (М., 1969)*, якій було надано чинності «Постановлением Государственного комитета Совета Министров СССР по вопросам труда и заработной платы от 9 сентября 1967 года № 443»*. Відповідно до цієї номенклатури посада «Секретарь (ответственный, учёный)»* належала до «Руководителей служб и подразделений на предприятиях и в учреждениях»*. Відповідну кваліфікаційну характеристику згодом уміщено до «Квалификационного справочника должностей руководителей, специалистов и служащих» (М.: Экономика, 1989)*.

Під час розроблення КП на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики» від 4 травня 1993 року № 326 професійну назву роботи «Учений секретар» уміщено до розділу 1 «Законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі)» КП. Нині кваліфікаційна характеристика зазначеної посади міститься лише в Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників, Випуск 81 «Культура та мистецтво» (далі — ДКХП, Випуск 81), затвердженому наказом Міністерства культури і мистецтв України від 14 квітня 2000 року № 168.

До обов’язків ученого секретаря, як за загальноприйнятими підходами в національній системі професійної класифікації, так і її міжнародних аналогах, серед інших, належать такі керівні функції: організовувати роботу Ученої ради та контролювати виконання її рішень, співпрацювати зі структурними підрозділами щодо розроблення програм наукової діяльності, прогнозувати розвиток наукової установи, контролювати вчасне та якісне виконання затверджених планів, забезпечувати координацію під час розробки основних напрямів наукової діяльності, планувати науково-дослідні роботи тощо. Тобто учений секретар бере участь в організації та управлінні як науковою діяльністю всієї установи, так і напрямами дослідницьких робіт її окремих структурних підрозділів.

Слід зазначити, що відповідно до статті 22¹ Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» від 13 грудня 1991 року № 1977-ХІІ (далі — Закон № 1977) посадами наукових працівників наукових установ та організацій (їх філіалів, відділень тощо) є також: керівник (президент, генеральний директор, генеральний конструктор, директор, начальник); заступник керівника (віце-президент, заступники генерального директора, генерального конструктора, директора, начальника) з наукової роботи; академік-секретар (його заступники); головний учений секретар, учений секретар (їх заступники); головний науковий співробітник; провідний науковий співробітник; старший науковий співробітник тощо. Тобто стаття 22¹ Закону № 1977 жодним способом не розмежовує працівників, посади яких належать до розділів 1 та 2 КП. Тому посилання на неї є недоречним.

Кваліфікаційними вимогами професійної назви роботи «Учений секретар» (ДКХП, Випуск 81) передбачено повну вищу освіту відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст), для магістра, якщо є науковий ступінь, — без вимог до стажу роботи, для спеціаліста — стаж не менше двох років.

Крім того, «Загальними положеннями Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників» розділу 1 «Професії керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців» Випуску 1 «Професії працівників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року № 336, у пункті 11 передбачено таке: особи, які не мають відповідної освіти або стажу роботи, встановлених кваліфікаційними вимогами, але мають достатній практичний досвід та успішно виконують у повному обсязі покладені на них завдання та обов’язки, можуть бути, як виняток, залишені на займаній посаді або призначені на відповідні посади за рекомендацією атестаційної комісії.

Отже, виходячи із наведеного вище, належність посади «Учений секретар» до розділу 1 КП є правомірною.
______________
* Мовою оригіналу

У Класифікаторі професій під кодом 3439 міститься професія «Фахівець». Чи має право суб’єкт господарювання, який здійснює лише управлінські функції, наприклад, центральний апарат об’єднання підприємств, формуючи штатний розпис доповнювати названу посаду похідними словами з Додатка В Класифікатора професій: «Головний» та «Провідний»?

Відповідно до кваліфікаційних вимог кваліфікаційної характеристики професійної назви роботи «Фахівець», розміщеної в розділі 1 Випуску 1 Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року № 336 (далі — ДКХП, Випуск 1), передбачається категорування: «Фахівець І категорії», «Фахівець ІІ категорії» та «Фахівець», які розрізняються стажем і досвідом роботи.

Отже, формуючи штатний розпис, слід використовувати разом із Національним класифікатором України ДК 003:2005 «Класифікатор професій» (далі — КП) також і ДКХП, Випуск 1, розділ 1, а саме чинну кваліфікаційну характеристику професійної назви роботи «Фахівець». Похідні слова «Головний» та «Провідний» до професій розділу 3 КП не застосовуються. Термін «Головний» як кваліфікаційна категорія застосовується для професій розділу 2 «Професіонали» КП винятково за напрямом державної служби України та наукової діяльності.

Термін «Провідний» як кваліфікаційна категорія застосовується лише для професій розділу 2 «Професіонали» КП.

Як назвати посаду керівника розчинно-бетонного вузла, якщо відповідної назви в Класифікаторі професій нема? Чи можна, розширивши назву посади, сформулювати її як «Начальник дільниці розчинно-бетонного вузла»?

Справді, Національний класифікатор України ДК 003:2005 «Класифікатор професій» (далі — КП) містить професійну назву роботи (посаду) «Начальник дільниці» (код КП 1223.2), яка належить до угруповання «Начальники (інші керівники) та майстри виробничих дільниць (підрозділів) у будівництві».

Відповідно до положень Примітки 2 Додатка В КП назви професій можуть бути розширені, якщо це потрібно користувачеві, для внутрішнього використання термінами та словами, які уточнюють місце роботи, сферу діяльності, за умови дотримання лаконічного викладу.

Отже, застосування професійної назви роботи (посади) «Начальник дільниці розчинно-бетонного вузла» (код КП 1223.2) цілком відповідає вимогам КП.

Чи можна вважати молодим спеціалістом особу, яка, закінчивши вищий навчальний заклад, не отримала направлення на роботу?

Наказом Міністерства освіти України «Про затвердження Положення про сприяння в працевлаштуванні випускників державних вищих навчальних і професійних навчально-виховних закладів України» від 23 березня 1994 року № 79 визначено термін «молодий спеціаліст»: «Випускник вищого навчального закладу, якому присвоєно кваліфікацію спеціаліста з вищою освітою певного професійного спрямування або спеціальності і який працевлаштований на підставі посвідчення про направлення на роботу, вважається молодим спеціалістом протягом трьох років з моменту укладення ним трудового договору із замовником. Час навчання в інтернатурі в цей строк не входить.

Випускник професійного навчально-виховного закладу, якому присвоєно робітничу професію певної кваліфікації і який працевлаштований на підставі посвідчення про направлення на роботу, вважається молодим спеціалістом протягом двох років з моменту укладення ним трудового договору із замовником».

Отже, випускник навчального закладу без посвідчення про направлення на роботу не вважається молодим спеціалістом.

У Класифікаторі професій нема професійних назв робіт для робітників підприємства зі специфікою виконуваних робіт. Яку професійну назву роботи дати слюсареві, який лагодить стрілецьку зброю або бойові й спеціальні машини, та обробникові технічного майна?

Професійні назви робіт працівників оборонної промисловості свого часу не було внесено до радянського класифікатора професій, оскільки обмежувалися режимом секретності. Відповідно вони не перейшли і до Національного класифікатора України ДК 003:2005 «Класифікатор професій» (далі — КП).

Зазначимо, що в КП є професійні назви робіт, яким більш-менш притаманні функції, споріднені вказаним у запитанні, а саме:

• «Слюсар з механоскладальних робіт» (код КП 7233.2);
• «Слюсар з ремонту автомобілів» (код КП 7231.2);
• «Слюсар з ремонту технологічних установок» (код КП 7233.2);
• «Слюсар-випробувач» (код КП 7232.1);
• «Ремонтник технологічного оснащення» (код КП 7222.2) тощо.

Крім того, поняття «Обробник технічного майна» (за текстом запитання) потребує певної деталізації завдань та обов’язків. Тобто це може бути професійна назва роботи, якій притаманні функції «оброблення»: «Обробник матеріалів та готових виробів» (код КП 9322) або «Дезінфектор» (код КП 9142) тощо.

У всякому випадку, питання щодо внесення до КП професійних назв робіт працівників оборонної промисловості належить до компетенції Міністерства промислової політики України, куди й слід звернутися запитувачу. Поза сумнівом, такі «закриті» в минулому професії терміново потребують відображення в КП.

Статья предоставлена нашему порталу
редакцией журнала «Справочник кадровика»