Переважна більшість роздрібних магазинів працюють за графіком роботи не менше 12 годин на день, а отже це потребує правильного розподілу робочих змін, що враховує потреби магазину та забезпечує оптимальну кількість персоналу протягом робочого дня. Розглянемо можливі варіанти змінних графіків роботи, які можна запровадити в торговельних точках. Але насамперед з’ясуємо вимоги законодавства щодо змінної роботи.

Змінна робота: умови запровадження

Змінна робота — це організація трудового процесу в дві, три або чотири зміни, яка може бути безперервною або мати перерви. У разі такої роботи працівники відповідно до графіка змінності почергово змінюють один одного на робочих місцях.

Графіки змінності відповідно до ст. 69 КЗпП можна запровадити на:

• підприємствах, що безперервно діють, де зупинення роботи неможливе через виробничо-технічні умови (наприклад, виробництво харчових продуктів);
• підприємствах, які обслуговують населення безперервно.

Окрім того, Мінсоцполітики в листі від 29.04.2016 р. № 493/13/84-16 зазначило, що змінну роботу можна запроваджувати:

• якщо тривалість виробничого процесу перевищує допустимі норми щоденної роботи;
• для ефективнішого використання обладнання, збільшення обсягів продукції чи послуг.

Вимоги до роботодавця під час розроблення графіків змінності

Усі базові вимоги щодо графіків змінності визначено в КЗпП:

1. Час початку і закінчення змін установлюють Правила внутрішнього трудового розпорядку (далі — ПВТР) та графіки змінності (ст. 57 КЗпП).
2. Робота в нічний час: тривалість нічної зміни скорочується на одну годину, за винятком випадків, коли це не передбачено скороченням робочого часу (ст. 51 КЗпП). Вона може дорівнювати денній зміні, якщо цього вимагають умови виробництва або безперервність процесу.
3. Черговість у змінах: працівники чергуються у змінах рівномірно згідно з графіками. У ст. 58 КЗпП рекомендовано запровадити такий перехід щотижня.
4. Працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше 2 годин і, як правило, через чотири години після початку роботи (ст. 66 КЗпП). Тривалість перерви не включають в робочий час.
5. Перерви між змінами: перерва між робочими змінами повинна бути не меншою подвійної тривалості попередньої зміни (ст. 59 КЗпП).
6. Роботу протягом двох змін поспіль заборонено (ст. 59 КЗпП).

Отже, під час розроблення графіка змінності роботодавець має врахувати такі складові:

1) кількість змін протягом доби;
2) порядок виходу працівників у зміні (прямий або зворотний);
3) час початку й закінчення змін, їх тривалість;
4) тривалість нічних змін (у часовому проміжку з 22:00 до 6:00), які мають скорочуватися на одну годину;
5) час перерв для відпочинку та харчування працівників;
6) тривалість відпочинку між змінами та щотижневого відпочинку;
7) кількість вихідних днів для кожної групи працівників, які надають почергово відповідно до графіка змінності;
8) додаткові вільні дні для відшкодування відпрацьованого понаднормового часу.

Тривалість робочого часу

Обов’язково під час розроблення графіка змінності потрібно враховувати вимоги КЗпП щодо норми тривалості робочого часу:

«Стаття 50. Норма тривалості робочого часу
Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті».

Тобто в разі п’ятиденного чи шестиденного графіка роботи роботодавець має розробити такі графіки роботи працівників, щоб указану норму робочого часу не було перевищено. Менша тривалість робочого часу допускається, якщо це погоджено між роботодавцем і трудовим колективом.

Якщо запроваджено підсумований облік робочого часу, то щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, установлена графіком, може коливатися протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді (ст. 61 КЗпП). Зрозуміло, що підсумований облік робочого часу з місячним обліковим періодом вимагає розробки графіків змінності з дотриманням місячної норми робочого часу.

Варіанти графіків змінності

Графіки змінності можуть бути безперервними або перервними, залежно від специфіки підприємства та виробничого процесу. Для роздрібної мережі більш типовим є саме перервний графік змінності, адже нічні зміни для торговельних точок не є типовими. Вибір конкретного графіка залежить від потреб магазину та кількості працівників, які можуть бути залучені до роботи.

Графік змінності відображає планові показники використання робочого часу. Фактично відпрацьований час зазначають у табелі обліку використання робочого часу.

ПРИКЛАД Умова: Магазин працює з понеділка по суботу з 8:00 до 21:00 (тривалість зміни 12 годин, у т. ч. 2 перерви по 30 хвилин протягом зміни). Вихідний день — неділя. Робота здійснюється в 2 зміни, у кожній зміні працює по 2 працівники. Рішення: Графік змінності наведено у зразку. Потрібно зважати на те, що в разі такого графіка для працівників застосовують підсумований облік робочого часу. У цій ситуації працівник працює щотижня по 36 годин, що менше, ніж передбачено в ст. 51 КЗпП (40 годин на тиждень), проте це не є порушенням, адже вказана стаття визначає максимально допустимі норми робочого часу, а за погодженням сторін тривалість робочого часу може бути меншою. Але варто пам’ятати: якщо працівник відпрацював протягом місяця всі робочі години, то його заробітна плата не може бути менше розміру мінімальної зарплати. Зразок перервного графіка змінності (жовтень 2024 р.) (умовні позначення: РЗ — робоча зміна з 08:00 –21:00; В — вихідний день) Працівники 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 х 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 Працівники 1, 2 РЗ РЗ РЗ В РЗ РЗ РЗ В РЗ х РЗ РЗ В РЗ РЗ РЗ В РЗ РЗ Працівники 3, 4 РЗ РЗ В РЗ РЗ РЗ В РЗ х РЗ РЗ В РЗ РЗ РЗ В РЗ

Якщо загальна тривалість робочого дня в магазині більша (наприклад, із 7:00 до 22:00 щоденно), то можуть бути, наприклад, і такі варіанти графіків змінності:

1) із поділом на дві основні зміни: зміна 1: 7:00–15:00; зміна 2: 15:00–22:00.
Такий графік передбачає зміни по 7–8 годин і є прийнятним, якщо інтенсивність роботи в магазині дає змогу залучати лише дві групи працівників;

2) із поділом на три зміни з різною тривалістю: зміна 1: 7:00–14:00; зміна 2: 14:00–18:00; зміна 3: 18:00–22:00.
Цей варіант дає змогу залучати різні групи працівників із таким розрахунком, щоб протягом робочого дня було виконано всі необхідні завдання і враховано інтенсивність роботи й завантаженість працівників у певні години (вранці, вдень та ввечері);

3) із поділом на три зміни з однаковою тривалістю: зміна 1: 7:00–13:00; зміна 2: 10:00–16:00; зміна 3: 16:00–22:00.
Цей варіант підходить, коли протягом дня інтенсивність роботи є рівномірною.

Отже, варіантів графіків змінності може бути дуже багато, але в будь-якому разі їх потрібно розробляти з дотриманням вимог щодо норм тривалості робочого часу, відпочинку тощо.

Затвердження графіка

Графіки змінності затверджує роботодавець і погоджує з профспілковою організацією підприємства (п. 4 ч. 1 ст. 247 КЗпП).

Оптимальний строк для затвердження графіків змінності становить один — два місяці. Це пов’язано з тим, що в разі потреби внесення змін у довгострокові графіки виникають складнощі. Наприклад, якщо роботодавець затвердив графік на рік і повідомив про нього працівників, але через місяць один із працівників захворів або звільнився, виникає потреба в коригуванні.

Працівників потрібно ознайомити з графіком змінності. У КЗпП строк для ознайомлення не визначено, проте зазвичай ознайомлення здійснюють не пізніше, ніж за місяць до введення графіка (лист Мінсоцполітики від 09.07.2019 р. № 799/0/204-19). Це дасть змогу роботодавцю в разі потреби змінити графік. Тобто роботодавець матиме запас часу, щоб розробити новий варіант і ознайомити з ним працівників, перш ніж графік набере чинності.

Чи потрібно впроваджувати підсумований облік робочого часу?

Згідно зі ст. 61 КЗпП підсумований облік застосовують:

• на підприємствах, що безперервно діють;
• в установах, відділеннях або на окремих видах робіт, де неможливо дотримати щоденну або тижневу норму робочого часу.

У разі підсумованого обліку кількість робочих годин протягом облікового періоду може варіюватися, але загальна тривалість повинна відповідати нормі, установленій ПВТР.

Разом із тим у разі п’ятиденного робочого тижня тривалість щоденної роботи (зміни) визначають ПВТР або графіки змінності (ч. 1 ст. 52 КЗпП), які затверджує роботодавець за погодженням із профспілкою, дотримуючись тижневої норми, передбаченої ст. 50 і 51 КЗпП.

Також у разі шестиденного робочого тижня тривалість щоденної роботи не повинна перевищувати 7 годин за 40-годинного тижня, 6 годин за 36-годинного, і 4 годин за 24-годинного тижня (ч. 2 ст. 52 КЗпП).

Тож якщо магазин працює за умовами п’ятиденного або шестиденного робочого тижня, то запроваджувати підсумований облік робочого часу недоцільно, адже працівник щодня працює відповідну кількість годин у межах тижневої норми. Якщо ж графіки змінності складено таким чином, що неможливо дотриматися щоденної й тижневої норми, то варто запровадити підсумований облік робочого часу.

Вас може зацікавити
	Авторський дистанційний курс підвищення кваліфікації кадровиків від Вікторії Ліпчанської. Вищий рівень Курс передбачає всебічний розгляд питань кадрового законодавства: від укладання трудового договору до його розірвання. За результатами успішного проходження навчання: Свідоцтво державного зразка! Термін навчання — 3 місяці. Протягом всього періоду навчання всі учасники можуть ставити запитання, які виникають у них під час опанування лекційного матеріалу або під час професійної діяльності. Придбати курс

Інна Журавська