Чи є обмеження на сумісництво?

Перш за все нагадаємо, що два основні нормативні документи, які встановлювали обмеження на роботу за сумісництвом та умови роботи за сумісництвом в бюджетній сфері, втратили чинність ще у 2022 році. Мова йде про:

• постанову КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.1993 р. № 245 та
• Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затверджене спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінфіну від 28.06.1993 р. № 43.

Тож наразі поняття «сумісництво» містять лише ст. 102¹ КЗпП та ст. 19 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР. Зазначені статті було викладено в новій редакції Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 р. № 2352-IX, який набув чинності 19.07.2022.

А саме, сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи за таких умов:

• на умовах трудового договору;
• у вільний від основної роботи час;
• на тому самому (внутрішній сумісник) або іншому (зовнішній сумісник) підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників.

При цьому визначено, що працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

І все! Жодних згадок про те, що умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначаються Кабміном, як це було до 2022 року, більше нема.

Тобто на сьогодні з боку трудового законодавства жодних обмежень та умов для сумісництва немає.

До речі, саме до такого висновку дійшло й Мінекономіки в листі від 20.01.2023 р. № 4706-05/2663-07.

Отже, головні бухгалтери бюджетних установ можуть працювати ще й на роботі за сумісництвом. Головне, щоб години такої роботи не збігалися з графіком роботи за основним місцем.

Але не всі головбухі можуть працювати за сумісництвом. Для деяких категорій працівників заборона досі залишилась. Є нюанси, які не можна ігнорувати.

Антикорупційні обмеження досі діють!

Як і раніше, діє норма ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII (далі — Закон про корупцію).

Вона передбачає наступне: особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не мають права працювати за сумісництвом. Виняток становить викладацька, наукова і творча діяльності, медична практика, інструкторська та суддівська практика зі спорту.

Тут йдеться, зокрема, про:

• депутатів місцевих рад;
• сільських, селищних, міських голів;
• державних службовців;
• посадових осіб ОМС;
• військових посадових осіб ЗСУ та інших військових формувань;
• суддів;
• осіб рядового і начальницького складу; посадових та службових осіб органів прокуратури, СБУ, ДБР, НАБУ, БЕБУ, поліцейських;
• посадових та службових осіб інших державних органів.

Ці особи, як і раніше, працювати за сумісництвом не можуть через антикорупційні обмеження.

Тобто, наприклад, якщо головний бухгалтер ОМС (посадова особа), або головбух, який є держслужбовцем, забажають працювати в іншій установі за сумісництвом, то вони не зможуть цього зробити через вимоги ст. 25 Закону про корупцію.

Також нагадаємо, що приписом п. 2⁸ розд. ХІІІ Закону про корупцію установлено, що на період дії воєнного стану описана вище заборона на сумісництво з ч. 1 ст. 25 цього Закону не діє для:

• держслужбовців;
• посадових осіб місцевого самоврядування.

Але це стосується лише тих, хто перебуває у відпустці без збереження зарплати або у простої.

При цьому трудові договори (контракти), цивільно-правові договори про надання послуг або правочини у сфері підприємницької діяльності мають укладатися з приватними юрособами або ФОП, з якими такі посадовці не пов’язані (протягом останнього року не здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності).

Після закінчення простою чи неоплачуваної відпустки «заборонену» діяльність слід припинити протягом 15 робочих днів.

Винятки становлять держслужбовці категорії «А» та посадові особи ОМС 1–3 категорій. Такі категорії працівників не можуть працювати за сумісництвом за будь яких обставин.

Також врахуйте, що виходячи зі змісту ч. 2 ст. 21 КЗпП, обмеження щодо сумісництва можуть передбачатися законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Світлана Замазій