Одному працівникові планують встановити і доплату за суміщення посад, і доплату за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника. Чи буде це правомірним?

Відповідно до частини другої статті 97 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) та частини першої статті 15 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР (далі — Закон № 108) умови запровадження та розміри доплат установлюються підприємствами, установами, організаціями (далі — підприємство) самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними/територіальними) угодами.

Дії роботодавця у разі відсутності колективного договору на підприємстві

Якщо колективного договору на підприємстві не укладено, роботодавець зобов’язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а в разі його відсутності — з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Отже, у разі відсутності колективного договору питання оплати праці, зокрема розміри та порядок призначення й виплати надбавок і доплат, мають бути регламентовані іншими нормативними документами на підприємстві, наприклад положенням про оплату праці. Зазначене положення має бути погоджено з виборним органом первинної профспілкової організації, а в разі його відсутності — з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

У статті 2 Закону № 108 визначено складники (структуру) заробітної плати, серед яких є, зокрема, додаткова заробітна плата — винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

З чого складається заробітна плата?

Складники заробітної плати:

1. Основна заробітна плата.
2. Додаткова заробітна плата.
3. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Під час запровадження надбавок, доплат, премій, інших складових заробітної плати потрібно брати до уваги їх призначення. Так, доплати застосовуються для компенсації працівникові додаткових фізичних і розумових зусиль, пов’язаних з особливим характером роботи чи умовами праці, що відхиляються від нормальних і які не враховані під час розроблення тарифних умов оплати праці.

Відповідно до статті 105 КЗпП працівникам, які виконують на тому ж підприємстві поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника. При цьому розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

Таким чином, якщо працівник виконує поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою посадою протягом установленої законодавством тривалості робочого дня, то такому працівникові здійснюється доплата за суміщення посад, розмір якої визначається колективним договором.

У разі якщо працівник виконує обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, то такому працівникові здійснюється доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, розмір якої також визначається колективним договором.

Згідно з частиною другою статті 94 КЗпП та частиною другою статті 1 Закону № 108 розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства і максимальним розміром не обмежується. У зв’язку із цим відсутні обмеження щодо кількості встановлених для виплати працівникові надбавок, доплат до посадових окладів (тарифних ставок, окладів), якщо є підстави для їх нарахування та виплати цьому працівникові і якщо умови, розміри виплати відповідають законодавчим нормам, положенням колективного договору, генеральної та галузевої (регіональної/територіальної) угод.

Приклад законодавчих обмежень щодо виплати доплат окремим категоріям працівників

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30 серпня 2002 року № 1298 керівникам бюджетних установ, закладів та організацій, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів цих установ, закладів та організацій, їх заступникам не встановлюються доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, за суміщення професій (посад), за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт.

Отже, якщо є підстави для призначення одночасно доплати за суміщення посад та доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника і якщо умови, розміри виплати відповідають законодавчим нормам, положенням колективного договору та колективних угод, то працівникові здійснюються одночасно обидві доплати, розмір яких визначається колективним договором.

Вас може зацікавити
	Журнал «КАДРОВИК.UA» Головний кадровий журнал України вже понад 20 років. Для організацій будь-яких форм власності від малих підприємств і ФОП до великих холдингових компаній. З додатковими сервісами для передплатників. А саме: Консультації по телефону та електронній пошті. Доступ до нормативно-правової бази. Зразки та шаблони документів у Word. Придбати видання

Світлана Цимбалюк