Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  HR-бібліотека
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
ТЦК та СП ігнорує відстрочку заброньованого: чи можна оскаржити в суді?
Новини
09.04.2024
ТЦК та СП ігнорує відстрочку заброньованого: чи можна оскаржити в суді?
 

Вже понад рік діє оновлений порядок бронювання. Він надає можливість бізнесу подавати на бронювання критично важливих працівників і отримувати для них тимчасову відстрочку від мобілізації. Однак на практиці часто виникають ситуації, коли ТЦК та СП ігнорують бронювання таких осіб та вручають їм повістки або негайно мобілізують. Бізнес оскаржує це в суді, тому вже зараз можемо говорити про певну судову практику по цій категорії справ.

Правова глибина проблеми

Загальне правило передбачає, що заброньовані особи не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Підтвердженням відстрочки військовозобов’язаного є витяг, завірений підписом керівника та печаткою підприємства. Водночас на практиці підтвердженням відстрочки в розумінні ТЦК та СП є постановка особи на спеціальний військовий облік. По процедурі ТЦК та СП — це орган, який зараховує осіб на спеціальний облік і може відмовити підприємству у такому зарахуванні, якщо знайде помилки у рішенні про бронювання від Мінекономіки.

Порядок бронювання надає чіткий перелік таких помилок — неправильна інформація про ПІБ особи, рік народження, ВОС (профіль), назва (повна та скорочена), місцезнаходження та код ЄДРПОУ підприємства. Неточність у цивільній посаді, військовому званні, назві ТЦК та СП за місцем реєстрації підприємства або військовозобов’язаного не входить до переліку помилок і не є підставою для відмови у бронюванні. Водночас нерідко ТЦК та СП, посилаючись на необхідність оновлення військово-облікових даних, відмовляється визнавати бронювання, називає його нечинним, говорить про його анулювання і намагається вручити «бойову» повістку або відразу мобілізувати особу.

Правова невизначеність цього питання полягає в тому, що ТЦК та СП не є уповноваженим органом для анулювання відстрочки. Таким органом виступає Мінекономіки. Ба більше, помилки у рішенні Мінекономіки не вказані серед підстав для анулювання відстрочки. Такою підставою передусім є звільнення особи, а відтак чисто юридично витяг про бронювання залишається чинним, попри небажання ТЦК та СП оформити спеціальний облік.

Належний спосіб захисту заброньованого

Одним зі способів захисту заброньованого є звернення до суду, зокрема з вимогою визнати дії ТЦК та СП протиправними. Наведемо кілька прикладів таких судових рішень.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (оскаржено в апеляції) розглянув справу за позовом особи, яку ТЦК та СП намагався мобілізувати попри чинне бронювання. ТЦК та СП проігнорував документи про бронювання, особа відмовилась від отримання «бойової» повістки, про що був складений акт про відмову. Особа звернулась до суду з вимогою визнати протиправною відмову ТЦК та СП у наданні відстрочки та зобов’язати його ухвалити рішення щодо відстрочки.

Суд погодився з доводами позивача та наголосив, що його права підлягають захисту в такий спосіб як «визнання протиправною бездіяльність ТЦК та СП, яка полягає в ненаданні відстрочки від призову за мобілізацією та зобов’язати ТЦК та СП прийняти рішення щодо надання особі відстрочки від призову за мобілізацією» на підставі Закону про мобілізацію.

Дещо схожою, але по фіналу не настільки позитивною (на момент розгляду справи у особи закінчилось бронювання) є справа, яка розглядалась Харківським окружним адміністративним судом (не оскаржено). Так, позивач, після отримання бронювання, звернувся до ТЦК та СП для оновлення військово-облікового документа та постановки на спеціальний облік. Проте ТЦК та СП не визнав бронювання позивача та вручив йому повістку для проходження ВЛК.

Позивач оскаржив таку бездіяльність ТЦК та СП і суд, частково задовольняючи позов, встановив, що ТЦК та СП не надав жодної норми, яка б надавала йому право оцінювати правомірність прийняття наказів Мінекономіки, та вийшов за межі своїх повноважень, не виконавши чинний наказ Мінекономіки.

Забезпечення позову заброньованого

Харківська справа також цікава тим, що в рамках неї була задоволена заява про забезпечення позову шляхом заборони на період бронювання призивати позивача на військову службу. Окрім вказаної справи в судовому реєстрі також наявні інші позитивні приклади, де суди задовольняли подібні заяви.

Наприклад, Житомирський окружний адміністративний суд (не оскаржено) своєю ухвалою заборонив ТЦК та СП на час розгляду справи вчиняти дії, пов’язані з мобілізацією заброньованої особи, і прийшов до висновку, що «забезпечення мобілізації в Україні є надважливим завданням у воєнний час, однак, у даному випадку, мобілізація має становити баланс між приватним інтересом мобілізованого та публічним інтересом держави. Віднайти такий баланс можливо лише після розгляду справи по суті та прийняття судового рішення».

Іншим вартим уваги процесуальним рішенням є ухвала Донецького окружного адміністративного суду. (не оскаржено). Так суд, задовольняючи заяву заброньованої особи, мотивував своє рішення тим, що «якщо заявника буде призвано на військову службу під час мобілізації, в особливий період, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки/бронювання від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим».

Суд також додав, що «на цій стадії процесу суд не вправі надавати оцінку правомірності дій ТЦК та СП щодо видачі повістки на відправку та прийняття інших дій чи прийняття рішень, однак, в даному випадку суд стверджує, що без вжиття заходів забезпечення позову мобілізаційні заходи відносно заявника будуть завершені, а тому будь-яке рішення у цій справі не поновить порушені права, про які ним наголошено».

Звільнення заброньованого зі служби

Показовою, але наразі непопулярною серед судів, є позиція про скасування наказу про мобілізацію та виключення заброньованої особи зі списку особового складу військової частини.

Так, Сьомий апеляційний адміністративний суд (не оскаржено), скасовуючи рішення першої інстанції, зробив декілька важливих висновків, зокрема:

не лише у військовозобов’язаного громадянина є обов’язок щодо повідомлення ТЦК та СП про відповідне бронювання, а й ТЦК та СП зобов’язаний перевіряти та володіти інформацією щодо заброньованих осіб з метою недопущення протиправних дій щодо особи;

вкрай короткий часовий проміжок від дати видачі наказу про бронювання до моменту призову на військову службу, відтак у позивача була відсутня об’єктивна можливість надання ТЦК та СП відповідних документальних підтверджень про надання йому відстрочки від призову;

саме до повноважень ТЦК та СП належить видача посвідчень про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час.

За результатами розгляду справи апеляційний суд постановив визнати протиправним і скасувати наказ ТЦК та СП в частині призову на військову службу, а також наказ військової частини в частині зарахування до списків особового складу та зобов’язав військову частину виключити позивача зі списків особового складу.

До подібного рішення прийшов і Третій апеляційний адміністративний суд (не оскаржено) за результатами розгляду справи за позовом заброньованої особи. Зокрема, апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, встановив, що обов’язок щодо перевірки наявності підстав для відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу покладено на ТЦК та СП, а, тому саме вони мають перевірити наявність чи відсутність у позивача права на відстрочку від призову за мобілізацією.

Наостанок

Категорія спорів, пов’язана із мобілізацією заброньованих осіб, продовжує поповнюватись новими підходами та поглядами судів на вирішення наявної проблематики. Поточний стан справ демонструє те, що суди не завжди «автоматично» підтримують позицію ТЦК та СП, а й, в балансі інтересів, чують доводи військовозобов’язаного, особливо коли вони переконливо підтверджуються документально.

Враховуючи рівень уваги до питання мобілізації, можна прогнозувати, що цього року з’являться офіційні позиції вже на рівні Верховного Суду, яких потім будуть притримуватися суди нижчих інстанцій. Також буде коригування підходів та позицій судів через очікувані зміни у мобілізаційному законодавстві та процедурі бронювання.

Вас може зацікавити

Курс «Військовий облік на підприємстві: документація та взаємодія»

Курс враховує усі зміни законодавства, пов’язані з військовим обліком і мобілізаційною підготовкою.
Основне у курсі:

  • Про зобов’язання роботодавця вести військовий облік
  • Хто має відповідати за ведення військового обліку?
  • Роз’яснення щодо заповнення документів з військового обліку
  • З якими органами доведеться взаємодіяти з питань ведення військового обліку?
  • Про контроль ведення військового обліку
  • Чи передбачено відповідальність за порушення ведення військового обліку?

Отримати курс

 

Антон Сінцов, Максим Жеревчук

ЮРЛІГА

Переглядів: 1218 Версія для друку
 
Дивіться також:
Працівник місяцями не з’являється на роботі: як документувати відсутність та звільнити?
Розрахунок середньої зарплати для статусу критичності: правила обліку мобілізованих працівників
Додаткова відпустка за ненормований день: тривалість і нюанси визначення
Особливості укладання трудових договорів на сезонні роботи
Перенесення частини відпустки, що збіглася з лікарняним працівника
Ціна формального скорочення — мільйони гривень
Чи втрачається право на соціальну відпустку в разі її невикористання?
Як правильно визначити день звільнення працівника за строковим трудовим договором?
Деякі особливості доєднання до відпустки дня за донацію крові
Додатковий вихідний за рішенням директора: чи продовжуються надані відпустки працівникам?
Дедлайн оцифрування трудових книжках можуть перенести
Черговість та пріоритетність при поданні відомостей про трудову діяльність
Чи буде 13 квітня 2026 року вихідним днем?
Що робити, якщо доручення виходять за межі вашої компетенції?
Що буде з трудовою книжкою після 10 червня 2026 року?
Затверджені нові правила виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю
Працівники з ТОТ зможуть звільнитися через Дію
Лікарняні по-новому: що змінилося з 1 квітня?
Відпустка працюючим пенсіонерам
Працевлаштування неповнолітніх: вимоги й обмеження
Чи можна скасувати відпустку без згоди працівника?
Переведення працівників до іншої місцевості під час воєнних дій
Як отримати компенсацію за облаштування робочого місця для людини з інвалідністю?
Засвідчення справжності підпису на документах: що варто знати?
Кадрові накази: помилки, що призводять до трудових спорів
Чи можна зменшити зарплату дистанційному працівнику?
Які трудові права мають ветерани війни?
Чи потрібна заява працівника на отримання зарплати на картку?
Аутсорсинг бухобліку чи приховані трудові відносини?
Чи повинне підприємство видати колишньому працівнику довідку про заробітну плату?
З 1 квітня працюючим пенсіонерам перерахують пенсії
Які три завдання роботодавця у процесі оцифрування трудових книжок?
Чи є мобінгом безпідставне позбавлення працівника премії?
Договір коворкінгу: яких правил слід дотримуватися під час його укладення
Чи обов’язково вживати назви професій/посад у жіночому роді?
Як звільнити працівника до 18 років: вимоги та обмеження
Чи можна прийняти на роботу працівника без реєстрації місця проживання?
Працівник відмовляється писати автобіографію і не погоджується на заведення особової справи: дії роботодавця
Роз’їзний (пересувний) характер робіт
Дистанційна робота під час війни: право чи домовленість сторін?
Лікарняний під час відпустки за свій рахунок і звільнення: як діяти роботодавцю?
Відпустка працівника до і після 18 років
Оформлення відносин із працівниками в ІТ-сфері
Розбіжності у трудовій та реєстрі ПФУ
Оновлено правила діловодства та архівного зберігання документів
«Декретна» відпустка: відповіді на запитання
Чи можна не виходити на роботу після подання заяви про звільнення?
Журнали реєстрації заяв та наказів із кадрових питань: доцільність і форми ведення
Компенсація за «дитячу» відпустку при зміні місця роботи
Робота в нічний час: тривалість, оплата та обмеження
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com