Основні порушення за 2023 рік у сфері військового обліку були такими:

1. Внутрішня звірка списків персонального військового обліку з військово-обліковими документами працівників на підприємствах здійснюється не в повному обсязі.
2. Не охоплюються військовим обліком громадяни, які мають статус ВПО.
3. Приймаються на роботу військовозобов’язані, які не перебувають на військовому обліку у ТЦК та СП, у тому числі, які не мають військово-облікових документів встановленого зразка.
4. Виявлено громадян, які не досягли граничного віку перебування на військовому обліку, але на військовому обліку не перебувають у порушення вимог частини першої статті 27 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», абзацу третього пункту 21 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі — Порядок № 1487).

Організація військового обліку включає такі необхідні кроки:

1. Визначення потреби у прийнятті особи для ведення військового обліку або покладення виконання обов’язків із ведення військового обліку на працівника підприємства.

За наявності військового обліку на підприємстві кількість осіб, відповідальних за його ведення, визначається з урахуванням кількості призовників і військовозобов’язаних:

• 1 особа — від 501 до 2000;
• 2 особи — від 2001 до 4000;
• 3 особи — від 4001 до 7000; по 1 особі додатково — кожні наступні до 3000.

За наявності 500 призовників і військовозобов’язаних, обов’язки з ведення військового обліку покладаються на керівника (працівника) відділу кадрів (персоналу), якому встановлюється доплата в розмірі до 50% посадового окладу.

2. Підбір та визначення відповідальної особи з ведення військового обліку.

Відділ кадрів (персоналу) підбирає особу, яка буде виконувати таку роботу. Посадова інструкція особи, відповідальної за ведення військового обліку, за своєю структурою не відрізняється від типової посадової інструкції.

3. Направлення повідомлення до ТЦК та СП про відповідальних осіб з ведення військового обліку.

4. Підготовка документів та матеріалів щодо ведення військового обліку:

• розробка плану роботи на рік;
• підготовка Правил військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
• заведення журналу обліку результатів перевірки стану військового обліку.

5. Ведення персонального військового обліку:

• перевірка наявності військово-облікового документа або документа про взяття особи на військовий облік, або відображення в електронній формі інформації;
• доведення до призовників, військовозобов’язаних та резервістів Правил військового обліку під особистий підпис;
• формування справ до кожної групи списку персонального військового обліку;
• оповіщення призовників, військовозобов’язаних та резервістів на вимогу ТЦК та СП про їх виклик до цього органу та забезпечення їх своєчасного прибуття;
• звіряння даних списків персонального військового обліку з ТЦК та СП;
• складання списків персонального військового обліку;
• перевірка стану військового обліку.

Кроки та етапи здійснення персонального обліку

Списки разом з відомістю оперативного обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів реєструються в службі діловодства (канцелярії тощо). Для цього можна завести окремий журнал або реєструвати їх як внутрішні документи, поряд із службовими записками тощо. Усі списки варто заповнювати, зважаючи на військове звання та прізвище за алфавітом.

Які є групи списків:

1. Для військовозобов’язаних (резервістів) офіцерського складу.
2. Для військовозобов’язаних (резервістів) рядового, сержантського та старшинського складу.
3. Для військовозобов’язаних та резервістів з числа жінок.
4. Для призовників.

Якщо на військовому обліку на підприємстві, в установі, організації немає працівників, які належать до відповідної групи, складається лише той окремий список, який наповнюється.

Щороку до 25 січня (станом на 1 січня) списки персонального військового обліку підписуються керівником державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, а також особою, відповідальною за ведення військового обліку. Також вони разом з відомістю оперативного обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів мають реєструватися в службі діловодства таких органів, підприємств, установ, організацій. У Порядку № 1487 не зазначено, що списки потрібно подавати до ТЦК та СП як відповідну звітність. Списки є внутрішнім документом підприємства, установи, організації та можуть звірятися із ТЦК та СП за графіком звірянь.

Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів, якими є:

• для призовників — посвідчення про приписку до призовної дільниці;
• для військовозобов’язаних — військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного;
• для резервістів — військовий квиток.

Чи просити закордонний паспорт у працівника?

У графі 10 зазначено, що до неї потрібно внести реквізити паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон (серія (за наявності), номер, ким та коли видано). Сполучник «та» вказує на те, що роботодавець має вказати і реквізити паспорта громадянина України, і реквізити паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Однак, стаття 24 Кодексу законів про працю України уточнює, що закордонний паспорт не є обов’язковим документом для надання його під час працевлаштування.

Чи можна звільнити працівника, який не надав військово-облікового документа?

Працівника, який працює тривалий час і не надавав відповідні військово-облікові документи, звільнити за цією підставою з роботи не можна. Однак на роботодавця покладений обов’язок вести списки персонального військового обліку на підприємствах.

Тому можна перевіряти в громадян наявність військового квитка у паперовій або електронній формі (з використанням мобільного застосунку «Дія») як під час оформлення на роботу, так і в осіб, уже прийнятих на роботу.

До списків кожної групи формується справа, у якій зберігаються копії військово-облікових документів призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

В окремій справі зберігаються:

• копії військово-облікових документів громадян, які не досягли граничного віку перебування в запасі,
• та були виключені з військового обліку районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, органами СБУ, підрозділами Служби зовнішньої розвідки (п. 38 Порядку № 1487).

З якого строку прийняття на роботу потрібно вести військовий облік?

Військовий облік ведеться на працівників, прийнятих на роботу як за безстроковими, так і за строковими трудовими договорами. Порядок № 1487 не містить винятків, а отже, ведеться облік всіх працівників, які є призовниками, військовозобов’язаними та резервістами, незалежно від того, на який строк із ними укладені трудові договори.

Навіть якщо із працівником, який є призовником, військовозобов’язаним або резервістом, укладений строковий трудовий договір на три місяці, військовий облік щодо такого працівника має вестися.

Вас може зацікавити
	Курс «Підвищення кваліфікації з військового обліку» Програму затверджено Генштабом ЗСУ Навчанням передбачено: Зустрічі з лекторами в ZOOM, згідно навчального графіка Групові та індивідуальні консультації Відповіді на запитання учасників курсу Свідоцтво державного зразка КНЕУ Залишити заявку

Вікторія Поліщук