У Верховній Раді України 8 січня 2024 року зареєстровано законопроект № 10378-3 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань мобілізації, проходження військової служби та звільнення з військової служби, ведення військового обліку.
У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що внесений Кабінетом Міністрів України проект Закону від 25 грудня 2023 року № 10378 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби» суперечить Конституції України, містить численні корупційні ризики і, незважаючи на задекларовану мету забезпечити Збройні Сили України та інші військові формування мобілізаційним ресурсом, може призвести до протилежного — посилення корупційних схем ухиляння від призову, завдання шкоди українському бізнесу і загострення почуття несправедливості у суспільстві.
У зв’язку з цим виникла потреба подати альтернативний законопроект, що базується на абсолютно відмінних засадах і підході до формування і реалізації державної оборонної політики — зазначено у пояснювальній записці.
Чим відрізняється новий законопроект № 10378-3 від основного?
Ключовими відмінностями запропонованого законопроекту від основного є:
виключено норми, які фактично перекладають на органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, поліцейських та роботодавців функції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦК та СП);
з метою недопущення банкрутства суб’єктів господарювання і надмірного тиску на них пропонується, по-перше, вилучити фізичних осіб — підприємців з переліку суб’єктів, на який поширюється військово-транспортний обов’язок, по-друге, встановити, що в одного підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання (далі — підприємство) не може бути залучено більше 30% транспортних засобів, що перебувають у власності такого підприємства;
визначено, що електронний кабінет для кожного призовника, військовозобов’язаного, резервіста створюється органами ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (ТЦК та СП, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України), відомості, необхідні для доступу до електронного кабінету надаються громадянину шляхом вручення повістки, водночас, громадянин може самостійно звернутись в ТЦК та СП для отримання відомостей для доступу в електронний кабінет;
уточнено, що після оголошення мобілізації чи її продовження громадянин зобов’язаний з’явитись до ТЦК та СП для уточнення облікових даних виключно у разі отримання повістки;
чітко закріплюється принцип, що повістки вручаються виключно особисто у спосіб, що дозволяє ідентифікувати особу, якій вручається повістка, як наслідок, забороняється вручення повісток через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного та резервіста або на електронну пошту;
виключено вимогу до громадян України віком від 18 до 60 років мати постійно при собі військово-обліковий документ, оскільки паспорт громадянина України є достатнім документом для ідентифікації особи;
зберегти чинні на сьогодні підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
передбачити квоту на бронювання працівників патронатної служби у 25% і в органах місцевого самоврядування у 30%;
зберегти вік у 27 років, з якого особа підлягає мобілізації;
передбачити, що норми про базову загальновійськову підготовку і базову військову службу набирають чинності через півроку після припинення або скасування воєнного стану;
передбачити звільнення за власним бажанням військовослужбовців, які під час дії воєнного стану вислужили не менше 24 місяці, з яких протягом не менше восьми місяців брали безпосередню участь у воєнних (бойових) діях, перебуваючи у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України (на відміну від пропонованих в основному проекті 36 місяців вислуги під час дії воєнного стану незалежно від місця проходження служби);
повернення гарантії щорічних відпусток військовим під час дії воєнного стану, в той час як основний проект покладає це питання на розсуд командира (завдяки формулюванню про те, що відпустка «може надаватися»);
передбачено ширший перелік підстав для звільнення від проходження базової військової служби (звільнення від проходження такої служби осіб, які самостійно виховують дітей, утримують осіб з інвалідністю, інші пільгові умови, які на сьогодні є підставою звільнення від проходження військової служби);
передбачено, що базова військова служба не може тривати довше 12 місяців під час воєнного стану. Таким чином, усувається потенційна проблема «безстрокової» служби, як це на сьогодні склалось зі «строковиками»;
вилучено обмеження на вступ до державної служби, поліції і прокуратури лише за умови досвіду військової служби, оскільки, по-перше, це є дискримінацією невійськовозобов’язаних жінок і осіб, які мають право на відстрочку або звільнення від проходження служби, а по-друге, проходження військової служби ніяким чином не пов’язане з професійними обов’язками вказаних посадових осіб;
закріплення права на обчислення вислуги років військової служби на пільгових умовах (один місяць служби за три місяці) у таких випадках:
участь у бойових діях у воєнний час, під час дії правового режиму воєнного стану в України;
час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;
період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
закріплення норми, згідно з якою розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, види, розміри та підстави виплати щомісячних додаткових видів грошового забезпечення визначаються законодавством. До набрання чинності відповідним законом, який установить розміри вказаних складових грошового забезпечення, такі розміри встановлює Кабінет Міністрів України;
закріплення розміру одноразової грошової допомоги (далі — ОГД), що виплачується в період дії воєнного стану у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов’язків військової служби, не може становити менше 15 000 000 гривень. Особи, які раніше отримали ОГД в меншому розмірі зможуть отримати донарахування до вказаної суми;
врегулювання питання дострокового присвоєння чергового військового звання.
Вас може зацікавити
Курс «Підвищення кваліфікації з військового обліку»
Програму затверджено Генштабом ЗСУ
Навчанням передбачено:
Зустрічі з лекторами в ZOOM, згідно навчального графіка