Насправді, з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку» від 30.03.2021 р. № 1357-IX та наказу Міністерства оборони «Про затвердження Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних» від 11.10.2021 р. № 313 (далі — Наказ № 313), військовий облік жінок не став чимось новим для нашої країни.

Так, наприклад, частиною 5 статті 1 Закону України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу» в редакції від 25.03.1992 року визначалось, що жінки, які за фахом мають медичну підготовку або споріднену з відповідною військовою спеціальністю за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, можуть бути взяті на військовий облік.

Минула редакція Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (далі — Закон) також містила норму, згідно якої жінки, які мають фах, споріднений з відповідною військово-обліковою спеціальністю та придатні до служби, беруться на військовий облік військовозобов’язаних. Тобто, як вбачається, минула редакція Закону також передбачала саме обов’язковість військового обліку жінок.

Проте, до набрання чинності Законом України від 30.03.2021 р. № 1357-IX діяв Перелік спеціальностей, по одержанні яких придатні до військової служби жінки перебувають на військовому обліку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.10.1994 р. № 711, який, до речі, згідно сайту Верховної Ради України, не втратив своєї чинності. Вказаний нормативно-правовий акт вміщував в собі значно вужчий перелік спеціальностей, а тому питання військового обліку жінок не набувало такого широкого розголосу.

Натомість, Законом України від 30.03.2021 р. № 1357-IX повноваження з визначення переліку спеціальностей, споріднених з військовими, перекладено на Міністерство оборони України, яке своїм Наказом № 313 цей перелік значно розширило та на сьогодні чи не кожній спеціальності визначено її військовий аналог, а, відтак, і на представниць вказаних спеціальностей та професій покладено обов’язок стати на військовий облік.

Також варто зауважити, що Кабінет Міністрів України та інші центральні органи виконавчої влади повною мірою ще не привели у відповідність усі нормативно-правові акти, пов’язані із внесеними Законом 1357-IX змінами, що може створювати певні труднощі у реалізації та виконанні вимог вказаного закону. Також це означає, що найближчим часом можливі деякі зміни стосовно врегулювання питання військового обліку.

Військовий облік та служба — у чому різниця?

Насамперед варто наголосити, що військова служба та військовий облік — різні речі.

Так, військовий облік включає дії щодо фіксації, накопичення та аналізу військово-облікових даних призовників і військовозобов’язаних із відображенням їх у військово-облікових документах, метою якого є забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил та інших військових формувань.

Військовою службою ж є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком осіб, пов’язаній із обороною України.

Так, зі змісту статті 11 Закону вбачається, що жінки беруться саме на облік, та по відношенню до військової служби відносяться до категорії військовозобов’язаних.

Військовозобов’язані — особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Тобто, жінки, які перебувають на військовому обліку:

1. Не можуть призиватися для проходження строкової військової служби (оскільки призовники відносяться до іншої категорії по відношенню до військового обов’язку).
2. Можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час.
3. У мирний час можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві (за контрактом) тільки у добровільному порядку.

Хто зобов’язаний стати на військовий облік?

Фактично, законодавець поклав обов’язок стати на військовий облік на усіх без виключення жінок, які одночасно відповідають таким критеріям:

1. Мають спеціальність та/або професію, перелік яких визначено Наказом № 313.
2. Придатні до проходження військової служби за станом здоров’я.
3. Віком від 18 до 60 років.

Таким чином, законодавець не передбачає жодних виключень стосовно добровільності чи звільнення від обов’язку стати на військовий облік жінок, які, наприклад, мають дітей чи осіб, що перебувають під їх опікою/піклуванням.

Правовідносини, пов’язані з військовим обліком, регулюються Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів від 07.12.2016 р. № 921 (далі — Порядок).

Так, п. 56 Порядку передбачає, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов’язаних у районних (міських) військових комісаріатах здійснюється за їх особистої присутності.

Тобто, усім жінкам, які віднайшли свою спеціальність та/або професію в Наказі № 313, необхідно особисто з’явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (колишні військові комісаріати) за зареєстрованим місцем проживання для того, щоб стати на військовий облік.

До того ж, необхідно мати на увазі, що Президентом України було надано відповідь на петицію № 22/130110-еп, вимогою якої було відміна Наказу № 313 та повернення до Переліку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14.10.1994 р. № 711. У відповіді на петицію Президент зазначив, що ним було здійснено звернення до Міністра оборони України з проханням невідкладно і комплексно опрацювати порушене у петиції питання, приділивши особливу увагу вирішенню таких питань, зокрема:

1) суттєвому уточненню (скороченню) переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідною військово-обліковою спеціальністю, згідно із яким жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних, з урахуванням реальних потреб оборони держави;

2) впровадженню сучасних цифрових технологій у процедури постановки на військовий облік з метою уникнення обов’язкової особистої присутності жінок під час постановки на облік у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки;

3) врегулюванню питання порядку проходження медичного огляду під час постановки на військовий облік жінок;

4) застосуванню виважених підходів щодо адміністративної відповідальності за несвоєчасну постановку на військовий облік військовозобов’язаних жінок до завершення процесу остаточного врегулювання згаданої процедури.

Так, у відповідь на це звернення, 21.01.2022 року на офіційному сайті оборонного відомства було опубліковано оголошення, згідно якого Міністерством оборони розроблено нову редакцію наказу щодо взяття на військовий облік жінок, яким, зокрема, здійснено скорочення переліку спеціальностей та професій.

Наразі проект надіслано на погодження до Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України.

Отже, у разі прийняття змін до Наказу № 313 очікується суттєве скорочення Переліку (визначено 14 спеціальностей та 6 професій, здобуття та отримання яких передбачає постановку на військовий облік), тоді як у разі не погодження перелік становитиме 35 фахових напрямків, що об’єднує понад 200 спеціальностей.

Чи змінилася процедура укладання трудового договору з жінками?

Статтею 24 Кодексу законів про працю України на громадян, у випадках, передбачених законом, покладено обов’язок подання відповідного військово-облікового документу.

Зі змісту пункту 37 Порядку виходить, що приймання на роботу (навчання) призовників і військовозобов’язаних здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах, а також у разі перебування на військовому обліку в СБУ та Службі зовнішньої розвідки.

Тобто, порядок прийому на роботу в цілому аналогічний до прийому на роботу чоловіків — якщо спеціальність та/або професія жінки-кандидата на посаду міститься в переліку, визначеному Наказом № 313, у такого працівника обов’язково має братися копія документу про військовий облік (військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного), який, до того ж, має містити відмітку про взяття на облік.

Також варто зауважити, що підприємства, установи та організації здійснюють військовий облік своїх працівників.

Так, на роботодавців, метою ведення персонального обліку призовників і військовозобов’язаних, покладені обов’язки: перевіряти наявність військово-облікових документів при прийнятті на роботу; у семиденний строк надсилати до відповідних центрів комплектування та соціальної підтримки повідомлення про зміну облікових даних призовників і військовозобов’язаних, прийнятих на роботу; взаємодіяти з центрами комплектування та соціальної підтримки щодо строків та способів звіряння даних особових карток, списків призовників і військовозобов’язаних, їх облікових даних тощо.

До того ж, у разі перебування на підприємстві, установі, організації від 501 до 2000 призовників, має бути призначена одна особа відповідальна за ведення військового обліку. У разі, якщо призовників і військовозобов’язаних менше ніж 500 осіб, обов’язки ведення військового обліку покладаються на посадову особу служби персоналу або служби управління персоналом, якій встановлюється доплата у розмірі до 50 відсотків посадового окладу.

Яка відповідальність за правопорушення, пов’язаного з військовим обліком?

Чинним законодавством України за правопорушення, пов’язаного з військовим обліком, встановлено адміністративну та кримінальну відповідальність.

Так, наприклад, за порушення військовозобов’язаними (а саме до цієї категорії віднесено жінок) правил військового обліку, на них може бути накладено штраф у розмірі від 510 до 850 гривень (від 850 до 1700 грн за повторне протягом року правопорушення).

За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію громадянам загрожує штраф 1700 до 3400 грн (3400 до 5100 грн за повторне протягом року порушення), а на винних у порушенні посадових осіб — від 3400 до 5100 грн (від 5100 до 8500 грн за повторне протягом року порушення).

Окрім того, у разі, якщо військовозобов’язаний після попередження керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки, особу, яка ухиляється від військового обліку можуть притягнути до кримінальної відповідальності (накласти штраф у розмірі від 5100 до 8500 грн або застосувати покарання у вигляді виправних робіт на строк до одного року).

Нажаль, законодавцем не було визначено перехідного періоду, протягом якого жінки мають виконати покладений на них обов’язок стати на військовий облік, а сама інформація про перехідний період та його строки обмежується лише публічними зверненнями представників оборонного відомства, а отже не виключена вірогідність того, що громадян та роботодавців можуть притягнути до відповідальності одразу з моменту встановлення факту правопорушення.

Вас може зацікавити
	Журнал «КАДРОВИК.UA» Головний кадровий журнал України, який визначає стратегію професійного розвитку працівників кадрової служби. Видається щомісяця за підтримки Міністерства соціальної політики України. На сторінках журналу подано достовірні матеріали та професійна інформація для кадровиків з нормативно-правовою базою та безліччю практичних порад. Придбати видання

Олексій Мірошник, Сергій Трохименко