Як вплинуть на роботодавця останні законодавчі зміни, пов’язані з військовим обліком жінок?

Можливо, ця відповідь вас здивує — але суттєвих змін для роботодавців, в яких вже налагоджений військовий облік, наказ Міноборони № 313 (далі — Наказ № 313), який набрав чинності 17.12.2021 р., не несе.

Необхідність вести військовий облік була покладена на працедавців Законом «Про військовий обов’язок і військову службу». Також згідно з постановою Кабміна від 14 жовтня 1994 р. № 711, жінки, професія яких була зазначена в цьому нормативному акті, повинні були ставати на військовий облік і раніше та інформувати працедавця про це. Своєю чергою працедавці повинні були при прийомі на роботу вимагати надання відповідної інформації від вказаної категорії жінок.

Суттєві зміни у військовому обліку та посилення відповідальності за порушення його ведення для працедавців відбулись з 23.04.2021 р., коли набув чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку» від 30 березня 2021 р. № 1357-IX (далі — Закон № 1357). Саме тоді працедавцям варто було звернути увагу на порядок ведення військового обліку, та увідповіднити його з внесеними цим документом змінами. Вже після того, 17.12.2021 р., набув чинності розроблений Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних, затверджений Наказом № 313 (далі — Перелік), в якому зазначено близько сотні спеціальностей та професій.

Отже, після змін, що відбулись наприкінці 2021 року, у працедавців повинна збільшитись лише кількість документів при прийомі на роботу жінок (які раніше не були військовозобов’язаними), але принципи та порядок військового обліку для роботодавців не змінилися.

А от для жінок ці зміни є суттєвими. Стати на військовий облік до закінчення 2022 року мають всі придатні до проходження військової служби жінки віком від 18 до 60 років, які працюють за професіями, що зазначені у Переліку.

Співпраця із військовозобов’язаними жінками

Оскільки Перелік професій збільшився, з 17.12.2021 р. працедавець має вимагати у жінок військовий квиток/тимчасове посвідчення, а з 01.01.2023 р., якщо зазначені документи відсутні в обліку, він може понести адміністративну відповідальність.

Але, знову ж таки, наголошуємо на тому, що з 23.04.2021 р., відповідно до змін, внесених до ст. 24 КЗпП, працедавець повинен був приймати на роботу військовозобов’язаних осіб (будь-якої статі) лише після надання ними відповідного військово-облікового документа.

Чи має право роботодавець перевіряти у жінки документи, які підтверджують, що вона стала на військовий облік перед прийомом на роботу? Наявність яких документів має перевірити він у нових працівниць?

У п. 37 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затвердженому постановою Кабміна від 7 грудня 2016 р. № 921 (далі — Порядок), зазначено, що при працевлаштуванні від кандидата працедавець повинен отримати:

• військовий квиток/тимчасове посвідчення, якщо такий пошукач є військовозобов’язаним;
• посвідчення про приписку до призовної дільниці, якщо такий пошукач є призовником.

Тож, якщо жінка відповідає зазначеним вище критеріям, що визначають її як військовозобов’язану, працедавець має вимагати від неї надання відповідних документів про постанову на військовий облік за місцем реєстрації.

Що входить до обов’язків працедавця, в колективі якого працюють жінки, спеціальність яких є у Переліку? Як він може перевірити/проконтролювати, що жінка, спеціальність якої є у Переліку, стала на військовий облік?

Оскільки жінки входять до загальної кількості військовозобов’язаних громадян на підприємстві, коротко розглянемо загальний порядок організації військового обліку. Виходячи з чисельності призовників та військовозобов’язаних станом на 1 січня поточного року (п. 12 Порядку), працедавець повинен призначити відповідну за військовий облік особу (осіб). Відповідно до п. 10, 11 Порядку, якщо чисельність призовників, військовозобов’язаних в організації:

• від 501 до 2000 — призначається 1 посадова особа;
• від 2001 до 4000 — 2;
• від 4001 до 7000 — 3;
• на кожних наступних від 1 до 3000 осіб — по одній посадовій особі додатково.

Якщо в компанії менше 500 призовників і військовозобов’язаних, в такому разі військовий облік буде вести 1 співробітник відділу кадрів/HR-служби (передбачена доплата — до 50% посадового окладу).

Відповідно до п. 12 Порядку, якщо в компанії 2 і більше особи ведуть військовий облік, потрібно створювати військово-обліковий підрозділ (сектор, відділення, групу тощо).

До обов’язків посадових осіб працедавців входить:

• забезпечувати ведення персонального військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
• сприяти їх підготовці до військової служби тощо.

Керівні особи працедавця повинні забезпечувати своєчасне їх прибуття за викликом, у 7-денний строк повідомляти районні (міські) центри комплектування та соцпідтримки про прийняття на роботу (навчання) призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Компанії усіх форм власності повинні вести облік військовозобов’язаних жінок?

Відповідно до ч. 5 ст. 34 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», обов’язок вести військовий облік покладений на організації будь-якої організаційно-правової форми власності.

Однак в цьому Законі не зазначено роботодавців-підприємців. Отже, на відміну від думки Генштабу ЗСУ, законодавство не вимагає вести військовий облік фізичних осіб-підприємців.

Який штраф передбачений для роботодавця, якщо у колективі є жінки, які не стали на облік?

Значне збільшення штрафів за порушення порядку ведення військового обліку працедавцями, як вже зазначено вище, відбулось 30 березня 2021 р., з моменту набуття чинності Законом № 1357.

Цей документ вніс зміни в розмір штрафів для посадових осіб за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Штраф за прийняття на роботу громадян, які не перебувають на військовому обліку за місцем проживання:

• від 200 до 300 НМДГ (від 3400 до 5100 грн) — за перше порушення;
• від 300 до 500 НМДГ (від 5100 до 8500 грн) — за повторне протягом року здійснення такого порушення, а також вчинення такого порушення в особливий період (який діє наразі).

Вас може зацікавити
	Журнал «КАДРОВИК.UA» Головний кадровий журнал України, який визначає стратегію професійного розвитку працівників кадрової служби. Видається щомісяця за підтримки Міністерства соціальної політики України. На сторінках журналу подано достовірні матеріали та професійна інформація для кадровиків з нормативно-правовою базою та безліччю практичних порад. Придбати видання

Анна Горіна