Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  HR-бібліотека
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Е-лікарняний: важливі питання
Новини
11.01.2022
Е-лікарняний: важливі питання
 

1 жовтня 2021 року стартував заключний етап переходу на електроні лікарняні (наказ МОЗ України від 28.09.2021 р. № 2086 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров’я України»). Тож важливо знати, як вони формуються, коли нараховуються виплати та які особливості електронних листків непрацездатності.

Механізм створення е-лікарняного

Відкриття е-лікарняного проводиться автоматично після внесення в систему медичного висновку лікарем, до якого звертається особа з певним страховим випадком, відразу вказується дата відкриття та передбачена дата закриття лікарняного або його продовження. Якщо застрахована особа видужає раніше «планової» дати — після звернення до лікаря дата закінчення змінюється.

Взаємодія працівника та роботодавця

Після відкриття е-лікарняного працівник повинен повідомити свого роботодавця про тимчасову непрацездатність. На цьому дії працівника закінчуються. Сповіщення про відкриття е-лікарняного надійде роботодавцю в кабінеті страхувальника на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Важливі питання щодо е-лікарняних

Сформований е-лікарняний стане доступним для перегляду у день його створення, однак підстава для надання матеріального забезпечення з’явиться лише після зміни статусу лікарняного із «закритий» на «готовий до оплати». А це відбудеться не раніше, ніж через 7 днів після дати закриття, однак у випадку допомоги по вагітності та пологах — через 7 днів після дати відкриття.

При цьому лікар протягом семи днів може вносити зміни та й взагалі скасувати листок непрацездатності. Тому поспішати не потрібно. У системі можна проставляти такі статуси лікарняного листа: «закритий», «готовий до сплати (виданий)», «помилково сформований», «недійсний», «оплачений».

Нарахування виплат працівнику

На призначення виплат працівнику у роботодавця є не більше 10 календарних днів з дня закінчення періоду тимчасової непрацездатності, визначеного е-лікарняним.

Застрахована особа, яка довго хворіє, має право на відшкодування фондом соціального страхування кожного проміжного е-лікарняного. Як і у випадку паперових листків, один страховий випадок може оформлюватись декількома електронними лікарняними. Вони створюються як продовження первинного і мають бути оплаченими кожен після своєї видачі.

Однак якщо паперовий лікарняний може продовжуватись лікарем одноосібно до 15 календарних днів, то медичні висновки для формування е-лікарняних лікарі можуть створювати самостійно терміном до 30 календарних днів. Подальше підтвердження тимчасової непрацездатності потребує огляду лікарсько-консультативною комісією (ЛКК).

Тому якщо проміжні е-лікарняні готові до сплати, а останній е-лікарняний тільки має статус «закритий», потрібно нарахувати кошти за проміжні, не чекаючи останнього. Потім важливо також нарахувати компенсацію за останній е-лікарняний.

Нюанси оформлення е-лікарняних

Основним показником продовження е-лікарняного до одного страхового випадку є визначений унікальний номер випадку непрацездатності, який у межах одного страхового випадку має збігатись.

Якщо цей унікальний номер різний, то ми маємо різні страхові випадки, а від цього залежить порядок нарахування і оплати.

Унікальний номер листка непрацездатності має таку структуру ХХХХХХ-ХХХХХХХХХХ-Х:

  • номер випадку непрацездатності (перші шість символів);
  • порядковий номер листка непрацездатності (десять цифр);
  • номер версії (позначається цифрою «1» при створенні нового листка та при створенні листка як продовження). Номер збільшується («2», «3» та далі за порядком) при внесенні кожної наступної зміни до листка непрацездатності на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність.

Трапляються ситуації коли е-лікарняний не «з’являється» у системі. Таке може трапитись, коли допущена помилка при внесені даних до медичного висновку. Якщо застрахована особа не ідентифікована Пенсійним фондом України, відомості про неї не з’являться в електронному кабінеті роботодавця.

Дані про застраховану особу в пенсійному фонді порівнюються з даними звіту з ЄСВ. Може бути розбіжність в імені чи прізвищі, або допущені інші технічні помилки, тому що система ще не досконала та й інформацію в неї вносять звичайні медичні працівники, які можуть помилитися.

Але роботодавець і фонд соціального страхування завжди відстоюють права застрахованої особи, яка сплачує страхові внески, тому потрібно домагатись внесення змін з боку медичного закладу, написання листів, підтвердження наприклад, що такий працівник дійсно працює, аби застрахована особа обов’язково отримала своє матеріальне забезпечення.

У найкритичніших випадках, коли не допомогли ніякі заходи, щоб змінити дані в електронному реєстрі, заклад охорони здоров’я повинен видати паперовий листок непрацездатності.

Також до 1 лютого 2022 року є можливість оформити паперові листки тимчасової непрацездатності. Це можливо у таких випадках:

  • якщо первинний виданий паперовий, тому і для продовження буде паперовий (це лише до 01.10.2021);
  • якщо сплив 7-денний строк протягом якого можна було внести зміни в медичний висновок та відповідно в лікарняний;
  • якщо допущено помилки лікарем при формуванні медичного висновку і в системі не з’являється електронний лікарняний;
  • якщо жінка усиновила новонароджену дитину.

Таким чином, ми розглянули особливості оформлення електронних лікарняних листків, які необхідно знати і роботодавцю, і працівнику. Але краще бережіть своє здоров’я, аби знання щодо цифрових листків непрацездатності були для вас лише теоретичними.

Вас може зацікавити

Журнал реєстрації листків непрацездатності

Обов’язок роботодавця вести Журнал реєстрації листків непрацездатності передбачений статтею 739 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5.

Придбати видання

 
Сьомий апеляційний адміністративний суд

Переглядів: 1972 Версія для друку
 
Дивіться також:
Дистанційна робота з-за кордону: як дотриматися вимог КЗпП?
Отримати статус критично важливого підприємства стало важче
Чи може працівник при звільненні погодитися на пізнішу дату виплати заробітної плати?
Зразок наказу про укладення колективного договору
Чек-лист майбутнього пенсіонера
Втрата кадрової документації внаслідок бойових дій: правові підстави та порядок
Два «основних» місць роботи: чи можна виправити запис іншого роботодавця?
«Інвалідний» норматив: які посади виключають із розрахунку?
Особливості надання відпустки наперед
Пастка дисциплінарного стягнення
Військовий облік по-новому: змінені правила для роботодавців
Назва посади не відповідає Класифікатору: як виправити помилку?
Працівник не з’являється на роботі 5 місяців: чи можна його звільнити?
Відпустка одразу після працевлаштування: відповіді на запитання
Умови зарахування до стажу часу по догляду за малолітньою дитиною
Вихідні на державні свята можуть повернути
Розрахунок компенсації відпустки при звільненні за минулі роки
Щорічна основна відпустка для новоприйнятого працівника
Як розрахувати внесок за невиконання «інвалідного» нормативу?
Чи потрібно зберігати паперову трудову книжку після оцифрування?
Щорічна відпустка сумісника: як надати новоприйнятому працівнику?
Надання пільг для донорів у 2026 році
Статус учасника бойових дій: трудові пільги та гарантії
Гнучкий графік чи нефіксований робочий час: у чому різниця?
Розмір ЄСВ для зарахування страхового стажу працівнику
Класифікатор професій, професійні стандарти та трудові функції працівника
Кабмін оновив правила для електронних трудових книжок
Нові правила підтвердження стажу: що зміниться для ВПО?
Довідки ОК-5 чи ОК-7: яку обрати та в чому різниця?
Неповнолітній навчається і працює: який вид трудового договору обрати?
Особливості бронювання працівників підприємств
Звільнення за прогул: захисна стратегія роботодавця
Чи згорає відпустка за роботу на комп’ютері за минулі роки?
Звіряння військового обліку: на що звернути увагу?
Чи може працівниця перенести дату початку «декретної» відпустки?
Що робити роботодавцю і працівнику після оцифрування?
Відпустки «за свій рахунок» щоп’ятниці: як кадровику не порушити закон?
Трудовий і страховий стаж: у чому різниця?
Чи потрібно подавати повідомлення до ДПС на директора?
Облік неповнолітніх працівників
Суміщення чи сумісництво: у чому різниця?
Як легально та безпечно залучити іноземця до роботи в Україні?
Чи завжди потрібна згода на обробку персональних даних?
Щорічна відпустка до або після декрету: коли надати?
Проєкт Трудового кодексу: позиція Федерації роботодавців
Розширення повноважень Держпраці: нові фокуси контролю для роботодавців
Мінімальна зарплата і посадові оклади: прогнозні показники від Мінфіну
Пастка звітності: мобілізований чи у відпустці?
Звільнення через невідповідність: коли підстава незаконна?
Чи потрібно керівнику затверджувати табель робочого часу?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com