Як співробітник може звільнитися за власним бажанням на випробувальному терміні?
Випробування не є обов’язковою умовою при працевлаштуванні. До того ж є категорії осіб, для яких випробування не має встановлюватися. Проте співробітник і працедавець можуть його прописати в трудовому договорі. Попри окремі особливості випробувального періоду, згідно зі ст. 26 КЗпП, на співробітників, які проходять випробування, поширюється те ж законодавство, що й на усіх інших. Особливих умов звільнення за власним бажанням для працівників на випробувальному терміні законодавство не передбачає. Отже, якщо така особа має намір звільнитися за власним бажанням, вона має, як і звичайний співробітник, повідомити про це працедавця письмово за 2 тижні (ст. 38 КЗпП).
Чи може працедавець не прийняти заяву про звільнення за власним бажанням?
Якщо працедавець не хоче приймати заяву, у співробітника є шанс сповістити його про звільнення, надіславши заяву поштою рекомендованим листом з повідомленням. В заяві потрібно вказати підставу та бажану дату звільнення. Також потрібно поставити підпис та дату. Варто зауважити, що 2-тижневий строк попередження обчислюється не з дати, яка вказана в заяві, а з дати, коли фактично попереджений працедавець. В даному випадку — це дата вручення листа, вказана в повідомленні про вручення. Скоротити цей строк односторонньо не можуть ні співробітник, ні працедавець.
Чи може співробітник відкликати заяву про звільнення за власним бажанням?
Якщо 2 тижні закінчилися, а співробітник і далі ходить на роботу і не ставить вимог розірвати ТД, працедавець не має права його звільнити на підставі заяви, яку він подав раніше.
Проте протягом цього часу співробітник також може написати заяву та відкликати раніше подану заяву про звільнення. Тоді працедавець не може звільнити його на підставі поданої раніше заяви. Зазначене підтверджується й практикою ВСУ. Зокрема, у постанові від 25.03.2020 р. у справі № 295/14595/17 ВСУ зазначив, що співробітник може відкликати заяву про звільнення лише протягом 2-тижневого строку з дати попередження працедавця про звільнення. Таку ж позицію виразив ВСУ і у постанові від 07.03.2018 р. у справі № 810/2728/16.
Але звільнення можливе за окремих обставин. Зокрема, якщо на місце співробітника запросили іншу особу, якій не можна відмовити у працевлаштуванні (ч. 2 ст. 38 КЗпП). Йдеться про співробітників, які переводяться з іншої компанії (ч. 5 ст. 24 КЗпП, абз. 2 п. 12 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.1992 р. № 9).
Звільнення за власним бажанням без відпрацювання — чи можливо?
Працедавець звільняє співробітника за його бажанням без дотримання 2-тижневого періоду через поважні причини. Перелік таких причин надано в ч. 1 ст. 38 КЗпП, зокрема:
якщо співробітник переїздить (змінює місце проживання);
якщо чоловіка/дружину переводять на роботу в інший населений пункт;
якщо співробітник йде навчатися (вступає до НЗ);
якщо співробітник не може проживати у цій місцевості (є медичний висновок);
у зв’язку з вагітністю;
догляд за дитиною, поки їй не виповниться 14 років або дитиною з інвалідністю (важливо, що працедавцю не потрібно доводити необхідність такого догляду);
догляд за хворим членом сім’ї (потрібен медичний висновок);
догляд за особою з інвалідністю I групи (роботодавцю достатньо надати копію посвідчення про те, що особа є інвалідом I групи. Також не обов’язково бути родичем такої особи, але роботодавець може вимагати документ на підтвердження того, що саме працівник буде здійснювати такий догляд, наприклад, договір працівника з такою особою, документ про призначення такої особи опікуном чи піклувальником);
вихід на пенсію;
прийняття на роботу за конкурсом;
інші поважні причини (обставини, які не зазначені в даному переліку, але які унеможливлюють для співробітника подальше виконання роботи і з якими погоджується працедавець).
Відпустка з подальшим звільненням за власним бажанням — хто має право, тривалість
Співробітник може подати заяву про звільнення також і під час відпустки/лікарняного.
Якщо крайній день 2-тижневого періоду та крайній день відпустки збігаються, цей день і вважатиметься днем звільнення. Якщо вже було видано накази про надання щорічної відпустки та про звільнення співробітника в її крайній день, а співробітник прийняв рішення звільнитися раніше, то варто видати новий наказ про зміну дати звільнення. Тоді дні відпустки, що залишилися після дати звільнення, вважатимуться невикористаними, і компенсація за них буде виплачена в день звільнення.
Виплати, які повинен отримати співробітник при звільненні за власним бажанням
При звільненні (зокрема, й за власним бажанням) нараховуються:
остання заробітна плата пропорційно відпрацьованим дням;
накопичені дні щорічної відпустки можна використати двома способами:
взяти відпустку перед звільненням і тоді нараховуватимуться відпускні;
не брати відпустку та отримати за її дні компенсацію;
вихідна допомога (лише у випадку, якщо співробітник звільняється за власним бажанням через порушення працедавцем трудового законодавства, умов трудового або колективного договору (ч. 3 ст. 38, ст. 39 КЗпП). Мінімальний розмір такої вихідної допомоги — не менше суми середньо зарплати за 3 місяці. Проте колективний договір може передбачати виплату у більшому розмірі.