Електронні лікарняні: особливості підтвердження тимчасової непрацездатності
Новини
22.07.2021
Електронні лікарняні: особливості підтвердження тимчасової непрацездатності
З 4 червня до 31 серпня 2021 року діє перехідний період, протягом якого має відбутися перехід від паперової форми підтвердження тимчасової непрацездатності до електронної. Такий перехідний період визначено наказом МОЗ від 01.06.2021 р. № 1066 (далі — Наказ № 1066, Порядок № 1066). Яка ж тепер ситуація з підтвердженням тимчасової непрацездатності — з’ясуймо.
За повідомлення ПФУ, формування електронних лікарняних відбувається за таким алгоритмом:
1) працівник звертається для медичного огляду до лікаря;
2) лікар установлює факт непрацездатності та за наявності технічних можливостей формує електронний медичний висновок у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я (далі — Реєстр МВ);
3) інформацію про тимчасову втрату працездатності автоматично на підставі медичного висновку буде внесено до Електронного реєстру листків непрацездатності (далі — Реєстр ЕЛ);
4) у Реєстрі ЕЛ відповідна інформація отримує унікальний (єдиний реєстраційний) номер, що фактично і є створенням електронного листка непрацездатності.
Отже, до 31 серпня лікар може оформити пацієнтові або звичайний паперовий лікарняний листок, або створити електронний медичний висновок про тимчасову непрацездатність — залежно від технічного оснащення закладу охорони здоров’я. Тому поки що доцільно докладніше розглянути алгоритм формування електронних лікарняних і з’ясувати відмінності в роботі з ними під час нарахування виплат працівнику за період тимчасової непрацездатності.
Формування медичного висновку
Медичний висновок про тимчасову непрацездатність, який вносять до Реєстру МВ, є електронним документом, який формується на підставі медичних записів в електронній системі охорони здоров’я та містить висновок лікаря за результатами медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності, що засвідчує тимчасову непрацездатність і є підставою для створення листка непрацездатності (пп. 3 п. 2 розд. І Порядку організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 р. № 328, далі — Порядок № 328). Тобто медичний висновок — це первинна облікова медична документація. Порядок його формування визначено Порядком № 1066.
Розпорядником Реєстру МВ та володільцем його відомостей є Національна служба здоров’я України (НСЗУ).
Формування медичних висновків у Реєстрі МВ здійснюють лікуючі лікарі закладів охорони здоров’я. У розд. II Порядку № 1066 наведено перелік відомостей, що містяться в медичному висновку. Це, зокрема:
дата й час формування та реєстрації медичного висновку в Реєстрі МВ;
категорія медичного висновку («Захворювання або травма загального характеру», «Догляд за хворою дитиною», «Догляд за хворим членом сім’ї», «Догляд за дитиною у разі хвороби особи, яка доглядає за дитиною», «Карантин», «Обсервація, самоізоляція під час дії карантину з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», «Переведення особи на легшу роботу», «Лікування в санаторно-курортному закладі», «Ортопедичне протезування», «Вагітність та пологи»);
позначка про наявність алкогольного та/або наркотичного сп’яніння як причини виникнення тимчасової непрацездатності (за необхідності);
позначка про зв’язок випадку тимчасової непрацездатності з професійною діяльністю пацієнта (за необхідності; застосовна лише для медичних висновків категорій «Захворювання або травма загального характеру», «Переведення особи на легшу роботу») тощо.
У момент, коли лікар створює медичний висновок, працівник (застрахована особа) отримує SMS-повідомлення про те, що йому створили такий медичний висновок.
Доступ до інформації, наведеної в медичному висновку, має пацієнт (його законний представник) щодо записів про себе (про пацієнта, законним представником якого він є), а також лікарі, медичні працівники та інші вповноважені особи. Роботодавець не має права доступу до інформації, зазначеної в медичному висновку, сформованому щодо його працівника.
Формування електронного лікарняного
Реєстр ЕЛ формує та веде ПФУ, який є володільцем інформації, що міститься в ньому. Інформація про непрацездатність доступна як працівнику в його особистому кабінеті на вебпорталі ПФУ, так і роботодавцю в електронному кабінеті страхувальника.
Передання відомостей із Реєстру МВ до Реєстру ЕЛ відбувається в режимі реального часу (онлайн) одразу з моменту формування медичного висновку в Реєстрі МВ. Але передаванню підлягає тільки частина інформації — лише та, що потрібна для підтвердження тимчасової непрацездатності застрахованої особи:
прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
дата народження;
реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
стать;
унікальний ідентифікатор пацієнта в Реєстрі пацієнтів в електронній системі охорони здоров’я;
реквізити документа, що посвідчує особу.
Після того як електронний лікарняний працівника буде «прив’язано» в Реєстрі ЕЛ до інформації про його роботодавця-страхувальника, працівник отримує SMS-повідомлення про створення для нього електронного листка непрацездатності. Тобто це вже друге SMS-повідомлення. Працівник може проінформувати роботодавця про те, що йому відкрили електронний лікарняний.
Водночас і роботодавець-страхувальник у кабінеті страхувальника на вебпорталі електронних послуг ПФУ отримує сповіщення про відкриття його працівнику електронного лікарняного. Отримати доступ до кабінету страхувальника можуть посадові особи, які мають кваліфікований електронний підпис (керівник, головний бухгалтер) або електронну печатку страхувальника.
Роботодавець отримує таку інформацію:
реєстраційний номер листка непрацездатності. Серії електронний лікарняний не має;
П. І. Б. застрахованої особи;
реєстраційний номер облікової картки платника податків (застрахованої особи);
період тимчасової непрацездатності — дати відкриття та закриття лікарняного, які відповідають датам початку та закінчення періоду дії медичного висновку, на підставі якого сформовано електронний лікарняний;
причина непрацездатності. Слід урахувати, що коди причин відрізняються від передбачених для паперових лікарняних. За повідомленням Фонду соцстраху, для електронних лікарняних визначено такі причини:
1 — тимчасова непрацездатність унаслідок захворювання або травми, що не пов’язані з нещасним випадком на виробництві;
2 — вагітність і пологи;
3 — необхідність догляду за хворою дитиною;
4 — необхідність догляду за хворим членом сім’ї;
5 — необхідність догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за такою дитиною;
6 — карантин, установлений відповідно до законодавства;
7 — протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;
8 — перебування у відділенні санаторно-курортного закладу;
9 — тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу;
10 — перебування в самоізоляції, обсервації під час дії карантину;
12 — тимчасова непрацездатність унаслідок нещасного випадку на виробництві.
Відомості про період і причину тимчасової непрацездатності страхувальник бачить лише за час перебування застрахованої особи у трудових відносинах із ним.
Водночас, зрозуміло, відкриття лікарняного — не підстава для оплати тимчасової непрацездатності працівника. Підставою для звільнення працівника від виконання роботи й оплати періоду тимчасової непрацездатності є листок непрацездатності, зареєстрований у Реєстрі ЕЛ за єдиним реєстраційним номером.
Виняток передбачено лише для електронного лікарняного з причиною непрацездатності «вагітність та пологи». Нарахування за таким лікарняним потрібно робити вже відразу після його відкриття за встановленим порядком. Щоправда, це станеться не раніше 1 вересня цього року, адже відповідно до п. 13 Наказу № 1066 до вказаної дати листки непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами видають лише в паперовій формі.
Підставою для призначення матеріального забезпечення (оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та виплати допомоги за кошт Фонду соцстраху) є закриття такого лікарняного. І за цією подією доведеться стежити, оскільки повідомлення про закриття лікарняного автоматично роботодавцю не надходитиме.
Зауважимо, що видруковувати електронний лікарняний не обов’язково. Але обережні роботодавці можуть підстрахуватися і зберегти паперовий аналог електронного лікарняного.
Нарахування й отримання лікарняних
Алгоритм нарахування матеріального забезпечення за електронним лікарняним не відрізняється від звичного порядку.
Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг ухвалює комісія (уповноважений) із соціального страхування відповідно до Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 р. № 13. Комісія складає один протокол за всіма лікарняними, поданими на її розгляд, — і за паперовими, і за електронними.
А ось для отримання фінансування з Фонду соцстраху заяви-розрахунки потрібно складати окремо для паперових і окремо для електронних лікарняних, які відрізняються новими кодами причин тимчасової непрацездатності. За повідомленням Фонду, він прийматиме заяви-розрахунки окремо за кожним видом листків непрацездатності.
Заяву-розрахунок складають відповідно до Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженому постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 р. № 12.
Контроль і перевірки
Слід урахувати, що Реєстр ЕЛ міститиме не лише дані, які підтверджують тимчасову непрацездатність застрахованої особи. До нього вноситимуть інформацію про:
суму допомоги, нараховану на підставі листка непрацездатності, зокрема й суму оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, і відомості про їх виплату;
відмову в оплаті перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та наданні застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності з причин, визначених у п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування » від 23.09.1999 р. № 1105-XIV. Серед таких підстав — захворювання (травма) внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
порушення встановленого порядку видачі та продовження листка непрацездатності за результатами перевірки обґрунтованості його видачі та продовження.
Серед користувачів такої інформації, зокрема, Фонд соцстраху, адже в п. 13 Порядку № 328 указано, що «інформація з Реєстру подається до ризик-орієнтованої інформаційно-аналітичної системи Фонду соціального страхування». Фонд проводить перевірки відповідно до Порядку перевірки правильності використання страхувальниками страхових коштів Фонду соціального страхування України та застосування фінансових санкцій за порушення встановленого порядку їх використання, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від 02.10.2020 р. № 23, яким, зокрема, визначено, що до плану-графіка планових перевірок зараховують страхувальників, у яких зафіксовано зростання кількості оплачених листків непрацездатності, та/або днів тимчасової непрацездатності (вагітності та пологів), та/або сум матеріального забезпечення на зазначені цілі у звітному періоді проти аналогічного періоду минулого року. Цілком очевидно, що за більшістю електронних лікарняних роботодавцям тепер доведеться нараховувати матеріальне забезпечення (адже раніше паперові лікарняні можна було «не помічати»), що призведе до збільшення кількості оплачених листків непрацездатності, а отже і зростання ризику потрапляння до плану-графіка перевірок.
Крім того, слід врахувати, що інформацію з Реєстру ЕЛ про нещасний випадок на виробництві та професійне захворювання в обсязі, необхідному для проведення розслідування й ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, буде надано Держпраці.
Обов’язок роботодавця вести Журнал реєстрації листків непрацездатності передбачений статтею 739 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5.