Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  HR-бібліотека
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Чи має працівник право бути офлайн у позаробочий час?
Новини
29.04.2021
Чи має працівник право бути офлайн у позаробочий час?
 

Вихідні, відпустка, завершення робочого дня, а ваш смартфон розривається від великої кількості робочих повідомлень та дзвінків? Директор вимагає бути онлайн 24/7? Чи можна цьому зарадити, і чи маєте ви право відключити свій телефон/комп’ютер у позаробочий час?

Непорушною аксіомою є необхідність охорони праці для кожного найманого працівника. Такою ж аксіомою має стати і охорона відпочинку для працюючих.

В січні цього року представники Європейського парламенту закликали Європейську комісію розробити проект закону, який би закріплював right to disconnect (право на відключення) в законодавстві як одне із фундаментальних прав працівників, оскільки поки на рівні ЄС немає жодного законодавчого акту, який би закріплював напряму право на відключення.

Як зауважив один із парламентарів: «Ми не можемо залишити мільйони європейців, які виснажені від постійної необхідності «бути на зв’язку» та й понаднормово. Наразі настав час стати з ними поруч і надати їм те, що вони заслужили — право на відключення. Це важливо для нашого ментального та психічного здоров’я. Настав час привести права працівників у відповідність з новими цифровими реаліями».

Згідно з результатами дослідження, проведеного Єврофондом (Європейська фундація із поліпшення умов життя та праці), в квітні 2020 року 27% респондентів заявили, що під час роботи з дому вони працюють понаднормово, аби виконати всі робочі завдання.

Право на відключення (right to disconnect) означає право працівника відключитися і не відповідати на робочі дзвінки, електронні повідомлення в неробочий час, вихідні дні, відпустку тощо. Широке використання смартфонів та цифрових технологій робить працівників більш вразливими, адже багато роботодавців очікують, що працівники постійно мають бути онлайн та відповідати на робочі запити в будь-який час.

Наразі право на відключення напряму не зазначено у міжнародних документах, втім, можна сказати, що воно є похідним від загального права на відпочинок. Стаття 24 Загальної декларації прав людини передбачає, що кожна людина має право на відпочинок і дозвілля, включаючи право на розумне обмеження робочого дня та на оплачувану періодичну відпустку.

Ще до початку пандемії COVID-19, що стала одним з каталізаторів поширення дистанційної роботи, Міжнародна організація праці наголошувала на необхідності забезпечення права на відключення та конкретних механізмів його реалізації, задля дієвого дотримання балансу між особистим життям та роботою.

Право на відключення вперше було згадане у рішенні Палати з трудових спорів Верховного Суду Франції в 2001 році. Вже 2004 року Верховний Суд підтвердив свої висновки в іншому рішенні — «той факт, що працівник не був доступний по телефону в неробочий час не може розглядатися як порушення трудової дисципліни». В 2017 році набули чинності зміни до Трудового кодексу Франції, які закріплюють право на відключення. Кожного року роботодавці повинні проводити переговори з працівниками та закріпити його в документах компаній, де працює понад 50 працівників.

У грудні 2018 року в Іспанії прийняли Data Protection Act (Закон із захисту персональних даних), який, серед іншого, містить і норми, присвячені праву на відключення. Даним правом користуються всі працівники державного та приватного секторів. Проте, є примітка — «якщо це можливо, виходячи із характеру трудових відносин».

Якщо у Франції та Іспанії право на відключення поширюється на всіх працівників, то в Італії, яка теж доповнила своє законодавство у 2017 році, право на відключення стосується лише працівників, які зайняті у т. зв. «smart work» (виконання роботи в будь-якому місці та за гнучким графіком).

Схожі регуляції лише для дистанційних працівників були прийняті і в Словаччині. 19 лютого 2021 року (набрав чинності 1 березня 2021 року) ухвалили поправки, які гарантують в Словаччині право на відключення для дистанційних працівників. Такими працівниками є три категорії працівників: надомники, дистанційні працівники та ті, хто працює з дому час від часу або за виняткових обставин. Працівників не можуть притягнути до дисциплінарної відповідальності за відключення.

У Бельгії в 2018 році теж доповнили законодавство, проте норми щодо права на відключення швидше декларативні. Роботодавці, у яких працює понад 50 працівників зобов’язані проводити переговори з представниками працівників по праву на відключення, проте мають лише право (а не обов’язок) приймати спеціальні політики з цього питання.

Чилі стала першою країною за межами Європи, в якій 26 березня 2020 року було ухвалено закон про право на відключення для дистанційних працівників (як в Італії та Словаччині). Його прийняття якраз збіглося в часі з пандемією коронавірусу, проте переговори щодо right to disconnect тривали в Чилі ще з 2018 року.

30 липня 2020 року схожі норми для дистанційних працівників були прийняті в Аргентині. В законі чітко зазначається, що працівники мають право відключатися в свій неробочий час та під час відпустки. Жодних дисциплінарних стягнень для таких працівників не дозволяється застосовувати. Роботодавець не може давати жодних завдань працівникам поза їх робочим часом.

Певні обговорення та розробка окремих проектів по праву на відключення були й в Канаді, Нью-Йорку, Індії, Філіппінах. Наразі активні дискусії по зміні законодавства тривають і у 8 країнах ЄС — Німеччині, Фінляндії, Ірландії, Люксембурзі, Литві, Мальті, Швеції та Словенії.

В Німеччині деякі компанії самостійно ухвалюють політики щодо реалізації права на відключення. Так, Volkswagen, BMW, та Puma прописали в локальних актах, коли менеджери не можуть надсилати електронні листи співробітникам. У правилах Volkswagen зазначено, що менеджери не можуть відправляти мейли працівникам через 30 хвилин після завершенню робочого дня.

Спроби ввести в легальне поле України права на відключення були здійснені у прийнятому в лютому 2021 Законі № 1213-IX, що мав на меті врегулювати дистанційну роботу. Так, у ст. 602 Кодексу законів про працю вводиться поняття «періоду відключення» — працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення), під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з власником або уповноваженим ним органом, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни. Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.

Дана норма є радше декларативною, адже не містить певних конкретних запобіжників та механізмів. Втім, системний аналіз норм чинного трудового законодавства дозволяє стверджувати, що в теорії скористатися правом на відключення працівник може і зараз, адже за ст. 31 Кодексу законів про працю власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. Отже, якщо, наприклад, на підприємстві встановлено доволі стандартний графік роботи з 09:00 до 18:00, то працівник може не відповідати на робочі дзвінки або електронні листи починаючи з 18:01.

Поширення цифрових технологій поряд з полегшенням життя найманих працівників, також несе значні ризики перепрацювання через постійне «включення» через різноманітні сучасні гаджети. Численні дослідження демонструють згубність постійного «включення» як для ментального, так і для фізичного здоров’я працівників. Крім того, комунікація з робочих питань у неробочий час також має стресовий ефект, адже працівникові необхідно «перемикати» свої соціальні ролі, що результує також у напруженість у відносинах з рідними та близькими людьми. Світові тренди регулювання трудових відносин все більше концентруються на забезпеченні ефективних політик в царині гідного відпочинку, аж до експериментів із впровадженням 4-денного робочого тижня, що нещодавно презентував уряд Іспанії.

Законодавче закріплення чітких механізмів реалізації права на відключення, та ще важливіше — ефективна практика його використання (наприклад, через передбачення у колективному договорі відключення робочих поштових серверів після закінчення робочого дня тощо) — це шлях як до покращення життя та здоров’я кожного конкретного працівника, так і ключ до підвищення продуктивності праці, адже працівник, що може в повній мірі реалізувати своє право на відпочинок, апріорі буде більш ефективно виконувати свої трудові обов’язки.

Отож, працівники усіх країн, відключайтесь на здоров’я!

Вас может заинтересовать

Журнал для руководителей и HR-ов «Управление персоналом»

«Управление персоналом» — первое и единственное на сегодняшний день специализированное периодическое издание в Украине для профессионалов в сфере управления человеческими ресурсами.

О журнале
Свежий номер
Презентационный номер

Приобрести издание

 

Інна Кудінська, Георгій Сандул

Трудові ініціативи

Переглядів: 2862 Версія для друку
 
Дивіться також:
Яка різниця між звірянням та перевіркою ТЦК?
Звіт про працевлаштування осіб з інвалідністю: затверджено форму
Відпустка при народженні дитини: чи надається після зміни місця роботи?
Нефіксований робочий час: як сьогодні і що в майбутньому?
Тотальний PR марафон 2026: як комунікації впливають на бізнес та репутацію
Практикант на підприємстві: нові вимоги до оформлення та оплати праці
Робота за посадою, якої немає у штатному розписі
7 помилок у наказі про призупинення трудового договору
Затримки на роботі: ненормований робочий день чи надурочна робота?
Працівник на місце мобілізованого: як правильно вказати строк у договорі?
Що насправді пропонує новий Трудовий кодекс: коментар профспілок
Чи може роботодавець передати ТЦК адресу та номер телефону працівника?
Гід по нестандартній зайнятості
Чи можна вважати месенджер офіційним каналом для вручення наказу про звільнення?
Роль профспілок під час війни: що змінилося і які функції збереглися?
Перехід із сумісництва на основну роботу: чому переведення тут не працює?
Скорочення: як роботодавцю довести, чому залишили саме цього працівника?
У ВОД військовозобов’язаного бракує даних: чи можна прийняти на роботу?
Що робити підприємствам, які не підтвердили критичність?
Як написати ідеальний супровідний лист?
Новий Трудовий кодекс: що зміниться для роботодавців і працівників
Дати у кадрових документах: чим небезпечне звільнення «з 1 числа»?
Табель робочого часу: 10 помилок, які кадровику краще не допускати
Поранення працівника під час обстрілу: дії роботодавця
Чи може дід отримати відпустку при народженні дитини?
Виконання розпорядження ТЦК, якщо працівник перебуває у відпустці
Як законно рахувати робочі години під час тривоги?
Навчальна відпустка: законні підстави для відмови
Верховна Рада отримала оновлений проєкт Трудового кодексу
Екстрені відключення світла: як забезпечити безпеку персоналу?
Звільнення під час відпустки за угодою сторін
Чи можна працювати на повну ставку за сумісництвом під час простою?
Оформлення працівника під час війни: що не можна ігнорувати?
Звільнення «за власним бажанням» під тиском
Розмір пенсії за віком
Автоматизація складських процесів: чи можна зменшити посадові оклади працівникам?
Відпустка 60 днів для звільнених зі служби: обов’язок чи право роботодавця?
Скорочення штату: чи впливає стаж на переважне право залишитися?
Перейменування вулиці: чи вимагати від працівника оновлений паспорт?
Навчальна відпустка: алгоритм надання
10 кадрових міфів про трудові відносини
Випробування та строковий договір для одинокої матері: правові тонкощі під час війни
Невикористана відпустка при переведенні: чи надасть її новий роботодавець?
Чи можна звільнити за відсутність на роботі під час повітряної тривоги?
Оснащення для роботи: обов’язок роботодавця чи турбота працівника?
Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами під час відпустки до 3 років
Призов під час випробувального терміну: що відбувається зі строком випробування?
Працівник не бажає йти у відпустку за графіком: як діяти роботодавцю?
Бронювання в «Дії»: кому терміново треба оновити статус критичності?
Мобілізації жінок в Україні: офіційна заява Уряду
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: [email protected]. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: [email protected]