Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211» від 2 квітня 2020 року № 255, визначено, що серед людей, які потребують самоізоляції, є особи, які досягли 60-річного віку, крім осіб, які здійснюють заходи, пов’язані з недопущенням поширення COVID-19, забезпечують діяльність об’єктів критичної інфраструктури.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211» від 8 квітня 2020 року № 262 уточнено перелік об’єктів, які можуть працювати під час карантину, а також категорії громадян віком 60 років і більше, які не підлягають самоізоляції. Названою постановою передбачено, що заборона на ведення діяльності під час карантину не поширюється на роботу суб’єктів господарювання з надання послуг хімчистки, поштової та кур’єрської діяльності, будівельних робіт, робіт із збирання і заготівлі відходів діяльності.
Особами, які потребують самоізоляції, є, зокрема, особи, які досягли 60-річного віку, крім осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», військовослужбовців та працівників Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, а також осіб, які здійснюють заходи, пов’язані з недопущенням поширення COVID-19, забезпечують діяльність підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які провадять діяльність та надають послуги в галузях енергетики, хімічної, нафтохімічної, машинобудівної промисловості, гірничо-металургійної галузі, галузях транспорту, інформаційно-комунікаційних технологій, електронних комунікацій, у банківському та фінансовому секторах, галузі оборонної промисловості; мають безперервний промисловий цикл; надають послуги у сферах життєзабезпечення населення, зокрема у сферах централізованого водопостачання, водовідведення, постачання електричної енергії і газу, виробництва продуктів харчування, сільського господарства, охорони здоров’я; є комунальними, аварійними та рятувальними службами, службами екстреної допомоги населенню; включені до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 530-IX доповнено статтю 26 Закону України «Про відпустки» новою нормою щодо надання працівникам відпустки без збереження заробітної плати, де зазначено, що: «У разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений частиною першою цієї статті». При цьому, пунктом 1 розділу І «Прикінцеві положення» названого Закону передбачено, що на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), роботодавець може доручити працівникові виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома, а також надавати працівнику за його згодою відпустку.
Надання відпустки без збереження заробітної плати передбачено за письмовою домовленістю між роботодавцем та працівником. Відпустка без збереження заробітної плати — це право, а не обов’язок працівників, тобто, роботодавець не має права примушувати працівників йти у таку відпустку. У разі наявності у працівника невикористаних днів щорічної відпустки, за його бажанням та за згодою роботодавця, можуть бути надані щорічна основна або додаткова відпустки, а також інші оплачувані відпустки, передбачені законодавством.
Вас може зацікавити
У книзі обліку щорічних і додаткових відпусток працівників подані рекомендації щодо його ведення з метою якісного обліку та здійснення оперативного контролю наданих відпусток, а також, щоб використовувати його дані для підготовки квартальної і річної звітності.
Ласкаво просимо
Реклама
Реклама