Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  HR-бібліотека
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Допомога по частковому безробіттю: проект Порядку
Новини
21.04.2020
Допомога по частковому безробіттю: проект Порядку
 

Закон від 30.03.2020 р. № 540 прописав норми, за якими передбачається виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю під час карантину. Урядовці рекомендують звертатися за цією допомогою через роботодавців до центрів зайнятості. Але чіткого порядку, як це зробити, досі не було. І ось нарешті з’явився проект такого порядку.

На сайті СПО профспілок оприлюднено проект постанови КМУ «Про затвердження розміру, порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Ним пропонується:

  1. Встановити допомогу по частковому безробіттю на період карантину, що надається відповідно до статті 47-1 Закону «Про зайнятість населення» за кожну годину, на яку працівникові було скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду. Розмір допомоги не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
  2. Затвердити Порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину.

Хто і коли надаватиме допомогу?

Допомога по частковому безробіттю на період карантину надаватиметься територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, працівникам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності за зверненням роботодавця для її виплати працівникам.

Виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюватиметься роботодавцем, з яким оформлено трудові відносини.

Суму допомоги по частковому безробіттю на період карантину надаватимуть роботодавцям на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину.

Хто матиме право на допомогу?

Право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину будуть мати працівники, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію).

Допомога по частковому безробіттю на період карантину надається у разі сплати роботодавцем ЄСВ протягом шести місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності.

Як роботодавцеві отримати допомогу для виплати працівникам?

Роботодавець може звернутися за отриманням коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину протягом

30 календарних днів з дня зупинення (скорочення) діяльності.

Для цього слід звернутися до територіального органу за місцем реєстрації його як платника ЄСВ та подати такі документи:

  • заяву у довільній формі (у якій також зазначається інформація про належність роботодавця до суб’єктів малого або середнього підприємництва, та до якої додаються копії підтверджуючих документів, завірених в установленому порядку, щодо середньої кількості працівників та доходу роботодавця за календарний рік, що передує року подання до територіального органу документів, передбачених цим пунктом);
  • копію наказу, завірену в установленому порядку, із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності;
  • відомості про працівників (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті), у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину;
  • довідку про сплату ЄСВ за останні шість місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності, виданою ДПС.

Рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину приймається територіальним органом регіонального рівня протягом трьох робочих днів з дня подання роботодавцем вищезазначених документів.

У разі прийняття рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину між територіальним органом та роботодавцем протягом 3 робочих днів з дати прийняття такого рішення укладається відповідний договір.

Виплата, розмір та тривалість надання допомоги

Перерахування роботодавцю коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюватиметься територіальним органом щомісяця протягом 5 робочих днів після отримання від роботодавця відомостей про осіб, щодо яких виконуються вимоги для виплати такої допомоги.

Роботодавець має виплатити кошти працівникам у строк не більше ніж 3 робочі дні після їх надходження на рахунок роботодавця за окремою платіжною відомістю для виплат допомоги по частковому безробіттю на період карантину (відомості на виплату грошей). Копія зазначеної відомості з підтвердженням перерахування коштів на рахунок працівника (відомості на виплату грошей) подається територіальному органу не пізніше 5 календарних днів після виплати працівникам допомоги.

Розмір допомоги по частковому безробіттю на період карантину визначається виходячи з фінансових можливостей Фонду і не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Допомога по частковому безробіттю на період карантину не надається працівникам, які отримують оплату часу простою, а також при освоєнні нового виробництва (продукції) відповідно до статті 113 КЗпП.

Висновки:

  • Який наказ оформити роботодавцю?

З оприлюдненого тексту проекту порядку можна побачити, що допомога надаватиметься на працівників, які втратили частину зарплати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності.

Проте чітко, який саме з варіантів, передбачених КЗпП, дій роботодавця під час карантину підходить для отримання допомоги, в порядку так і не було зазначено. Ясність внесена лише по одному запитанню — оплачуваний простій під часткове безробіття не потрапляє. Відпустки, тим більш, оплачувані, також ні.

Тому, щоб отримати допомогу, все ж таки оформити доведеться наказ про зупинення (скорочення) діяльності на час карантину і скорочення тривалості робочого часу (із визначенням посад працівників, для яких це скорочення встановлюється).

При цьому для того, щоб отримати таку допомогу, скорочені робочі години не повинні оплачуватися роботодавцем. Адже допомога, по суті, має бути компенсацією втрати зарплати, а не додатковою виплатою до неї.

  • Хто з працівників отримає допомогу?

Усі, крім працюючих пенсіонерів.

  • Для яких видів (категорій) роботодавців діятиме цей порядок?

Ось тут конкретики знову ж таки обмаль.

Так, в проекті порядку говориться про те, що такий роботодавець не повинен мати боргів з ЄСВ за останні 6 місяців. Також говориться, що допомога надаватиметься суб’єктам малого і середнього підприємництва (тобто, на допомогу зможуть претендувати і ФОП). Але якої саме сфери?

Добра новина те, що в проекті порядку немає фрази, що допомогу зможуть отримати лише ті роботодавці, які зайняті виготовленням продукції. Адже до цього перше питання, яке задавали центри зайнятості при оформленні допомоги, це те, який у роботодавця код КВЕД. Вони погоджувались надавати допомогу лише тим підприємствам, які мають КВЕД секції С «Переробна промисловість» (хоча це старим Порядком № 103 теж не було прямо передбачено).

Зараз в проекті порядку говориться вже не про зупинення (скорочення) виробництва, а про зупинення (скорочення) діяльності! Отже, обмежень в сфері, в якій працює роботодавець, бути не повинно. Втім, як застосовуватимуть новий порядок центи зайнятості на практиці, покаже лише час.

Дебет-Кредит

Переглядів: 4175 Версія для друку
 
Дивіться також:
Статус критичного підприємства: втрата та відновлення
Чи треба оцифровувати трудову, якщо пенсію вже призначено?
Як організувати облік робочого часу в компанії: методи та поради
Деякі особливості надання щорічної основної відпустки під час воєнного стану
Донація крові припала на вихідний: чи надається день відпочинку?
Компенсація за відпустку після звільнення з військової служби: покроковий розрахунок
Затверджено Зміну № 17 до Класифікатора професій
Що робити, якщо працівник зловживає лікарняними?
Повідомлення про прийняття працівника: як подати правильно?
Чи має право одинока мати на відпустку, якщо дитина працює з 16 років?
Заброньований працівник не з’явився на роботу: дії роботодавця
Відповідальність за неналежне ведення військового обліку: судова практика
Звіт про працевлаштування осіб з інвалідністю за 1 квартал 2026 року
Держпраці змінює правила перевірок: нова бальна система ризиків
Шкідливі умови праці: що враховувати для нормативу осіб з інвалідністю?
Строки поновлення і зберігання номенклатури справ
Чи можливе повторне призупинення дії трудового договору?
Додаткова відпустка «чорнобильцям»
Пенсія-2026: кому, коли і на яких умовах
Працівник не повідомив про інвалідність: дії роботодавця
Повідомлення про прийняття працівника на роботу: зберігаємо чи ні?
Незакінчена вища: чи зараховується до стажу?
Трудова повинність: що це означає для громадян та роботодавців?
Чи є розмір зарплати комерційною таємницею?
Новий реєстр професій: що змінюється для роботодавців з 02.05.2026?
Звільнення за «вчорашній» конфлікт інтересів: що хочуть змінити у КЗпП?
Чи можна відкликати працівника із навчальної відпустки?
Правопис як стандарт: що змінюється для бізнес-документів?
Нюанси перерахунку пенсії працюючим пенсіонерам
Подвійне зарахування до нормативу осіб з інвалідністю: нові правила для роботодавців
Стаж роботи для отримання додаткової відпустки за особливі умови праці
Чи можна скоротити строк випробування працівнику?
«Дитяча» відпустка у перший рік роботи
Які запитання на співбесіді заборонені законодавством України?
Працівниця припиняє декретну відпустку: підстави та наслідки для роботодавця
Кабмін оприлюднив нові правила розрахунку нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю
Чи можна звільнити працівницю, яка повідомила про вагітність після повідомлення про скорочення?
Працівник відсутній в день звільнення: як ознайомити його з наказом?
Чи залишається дійсним паперовий військовий квиток?
Декретна відпустка без наказу: можна чи ні?
Визначення критичності підприємств: які зміни та ризики треба врахувати?
Чи є призупинення дії трудового договору зміною істотних умов праці?
Навчання до 2004 року не внесено в трудову: як не втратити стаж?
Як використання ChatGPT на роботі може обернутися юридичними наслідками
Пересилання трудової книжки поштою за кордон
Відрядження за кордон: основні моменти
В е-трудовій пропущений запис про переведення: як виправити?
Суміщення посад у медичних закладах
Чи може бути призупинений трудовий договір із заступником керівника державного органу?
Нові правила підтвердження стажу: що змінює новий закон?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com