Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Допомога по частковому безробіттю: проект Порядку
Новини
21.04.2020
Допомога по частковому безробіттю: проект Порядку
 

Закон від 30.03.2020 р. № 540 прописав норми, за якими передбачається виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю під час карантину. Урядовці рекомендують звертатися за цією допомогою через роботодавців до центрів зайнятості. Але чіткого порядку, як це зробити, досі не було. І ось нарешті з’явився проект такого порядку.

На сайті СПО профспілок оприлюднено проект постанови КМУ «Про затвердження розміру, порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Ним пропонується:

  1. Встановити допомогу по частковому безробіттю на період карантину, що надається відповідно до статті 47-1 Закону «Про зайнятість населення» за кожну годину, на яку працівникові було скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду. Розмір допомоги не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
  2. Затвердити Порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину.

Хто і коли надаватиме допомогу?

Допомога по частковому безробіттю на період карантину надаватиметься територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, працівникам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності за зверненням роботодавця для її виплати працівникам.

Виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюватиметься роботодавцем, з яким оформлено трудові відносини.

Суму допомоги по частковому безробіттю на період карантину надаватимуть роботодавцям на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину.

Хто матиме право на допомогу?

Право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину будуть мати працівники, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію).

Допомога по частковому безробіттю на період карантину надається у разі сплати роботодавцем ЄСВ протягом шести місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності.

Як роботодавцеві отримати допомогу для виплати працівникам?

Роботодавець може звернутися за отриманням коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину протягом

30 календарних днів з дня зупинення (скорочення) діяльності.

Для цього слід звернутися до територіального органу за місцем реєстрації його як платника ЄСВ та подати такі документи:

  • заяву у довільній формі (у якій також зазначається інформація про належність роботодавця до суб’єктів малого або середнього підприємництва, та до якої додаються копії підтверджуючих документів, завірених в установленому порядку, щодо середньої кількості працівників та доходу роботодавця за календарний рік, що передує року подання до територіального органу документів, передбачених цим пунктом);
  • копію наказу, завірену в установленому порядку, із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності;
  • відомості про працівників (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті), у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину;
  • довідку про сплату ЄСВ за останні шість місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності, виданою ДПС.

Рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину приймається територіальним органом регіонального рівня протягом трьох робочих днів з дня подання роботодавцем вищезазначених документів.

У разі прийняття рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину між територіальним органом та роботодавцем протягом 3 робочих днів з дати прийняття такого рішення укладається відповідний договір.

Виплата, розмір та тривалість надання допомоги

Перерахування роботодавцю коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюватиметься територіальним органом щомісяця протягом 5 робочих днів після отримання від роботодавця відомостей про осіб, щодо яких виконуються вимоги для виплати такої допомоги.

Роботодавець має виплатити кошти працівникам у строк не більше ніж 3 робочі дні після їх надходження на рахунок роботодавця за окремою платіжною відомістю для виплат допомоги по частковому безробіттю на період карантину (відомості на виплату грошей). Копія зазначеної відомості з підтвердженням перерахування коштів на рахунок працівника (відомості на виплату грошей) подається територіальному органу не пізніше 5 календарних днів після виплати працівникам допомоги.

Розмір допомоги по частковому безробіттю на період карантину визначається виходячи з фінансових можливостей Фонду і не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Допомога по частковому безробіттю на період карантину не надається працівникам, які отримують оплату часу простою, а також при освоєнні нового виробництва (продукції) відповідно до статті 113 КЗпП.

Висновки:

  • Який наказ оформити роботодавцю?

З оприлюдненого тексту проекту порядку можна побачити, що допомога надаватиметься на працівників, які втратили частину зарплати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності.

Проте чітко, який саме з варіантів, передбачених КЗпП, дій роботодавця під час карантину підходить для отримання допомоги, в порядку так і не було зазначено. Ясність внесена лише по одному запитанню — оплачуваний простій під часткове безробіття не потрапляє. Відпустки, тим більш, оплачувані, також ні.

Тому, щоб отримати допомогу, все ж таки оформити доведеться наказ про зупинення (скорочення) діяльності на час карантину і скорочення тривалості робочого часу (із визначенням посад працівників, для яких це скорочення встановлюється).

При цьому для того, щоб отримати таку допомогу, скорочені робочі години не повинні оплачуватися роботодавцем. Адже допомога, по суті, має бути компенсацією втрати зарплати, а не додатковою виплатою до неї.

  • Хто з працівників отримає допомогу?

Усі, крім працюючих пенсіонерів.

  • Для яких видів (категорій) роботодавців діятиме цей порядок?

Ось тут конкретики знову ж таки обмаль.

Так, в проекті порядку говориться про те, що такий роботодавець не повинен мати боргів з ЄСВ за останні 6 місяців. Також говориться, що допомога надаватиметься суб’єктам малого і середнього підприємництва (тобто, на допомогу зможуть претендувати і ФОП). Але якої саме сфери?

Добра новина те, що в проекті порядку немає фрази, що допомогу зможуть отримати лише ті роботодавці, які зайняті виготовленням продукції. Адже до цього перше питання, яке задавали центри зайнятості при оформленні допомоги, це те, який у роботодавця код КВЕД. Вони погоджувались надавати допомогу лише тим підприємствам, які мають КВЕД секції С «Переробна промисловість» (хоча це старим Порядком № 103 теж не було прямо передбачено).

Зараз в проекті порядку говориться вже не про зупинення (скорочення) виробництва, а про зупинення (скорочення) діяльності! Отже, обмежень в сфері, в якій працює роботодавець, бути не повинно. Втім, як застосовуватимуть новий порядок центи зайнятості на практиці, покаже лише час.

Дебет-Кредит

Переглядів: 4087 Версія для друку
 
Дивіться також:
Соціальна відпустка на дітей: як компенсувати після «декретної» відпустки?
Новий Трудовий кодекс: аналіз проєкту
Вихідний день: запровадження, залучення до роботи, компенсація
Прийняття на роботу на визначений строк: зразки документів
В яких випадках працівнику виплачується вихідна допомога?
Норматив осіб з інвалідністю: як урахувати зовнішніх сумісників і мобілізованих працівників?
Перенесення посади до іншого підрозділу: як правильно внести зміни до штатного розпису?
Пільгові зміни для донорів крові з 26.01.2026
Чи можна у графіку відпусток не зазначати конкретну дату?
Як оцифрувати трудову книжку, перебуваючи за кордоном?
Позапланові перевірки Держпраці: кого і як перевіряють під час війни?
Діє Закон про зарахування страхового стажу під час вимушеного прогулу
Студентський трудовий договір: чи повідомляти ДПС?
Чи «згорить» стаж, якщо трудова книжка не оцифрована?
Спільні перевірки Держпраці й ТЦК та СП: які питання під контролем?
Ідеальний штатний розпис у 2026 році: на що звернути увагу?
Статзвітність-2026: затверджено табель (перелік) форм
Облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю: нові правила з 01.01.2026
Чи може роботодавець зберігати паспорт працівника?
Пільги для працівників-донорів: що зміниться після 25 січня 2026 року
Зразок повідомлення до ТЦК про зміну облікових даних
Доплата до мінімальної зарплати: які виплати враховуються, а які ні?
Документи для призначення пенсії за віком
Як оформлювати працівників, які були залучені до суспільно корисних робіт?
Чи можна переслати трудову книжку поштою?
Військовий облік жінок та умови призову на службу
Чекліст для швидкої перевірки кадрових документів
Чи припиняються трудові відносини при передачі суб’єкта господарювання?
Як новий розмір мінімальної зарплати вплинув на лікарняні та декретні?
Мобілізація та трудові відносини
Новий Трудовий кодекс вже у Парламенті
Статзвітність-2026: затверджено календар подання форм
Майбутнє трудових даних в Україні
Компенсація за відпустку в разі погодинної оплати праці: як розрахувати середню зарплату?
Правопис і оформлення титулів, звань та посад у документах
Які відпустки надаються працівникам із сімейними обов’язками?
Чи можна працювати за сумісництвом, перебуваючи у «декретній» відпустці?
Хто може працювати на умовах неповної зайнятості?
Середня зарплата для бронювання працівників у січні 2026 року: як розрахувати?
Чи втратять донори право на день відпочинку після 26 січня?
Чи може особа з інвалідністю працевлаштуватися за сумісництвом?
Перерахунок пенсії деяким категоріям громадян
Підвищено мінімальний і максимальний розміри допомоги по безробіттю
Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю: правила й вимоги з 2026 року
Зразок супровідного листа до ТЦК про зміну облікових даних
Трудове право-2025: як змінилася практика звільнень, мобілізації, дистанційної роботи?
Уряд схвалив проект Трудового кодексу: що зміниться для працівників та роботодавців?
Затверджено показник середньої зарплати за листопад 2025 року
Списки персонального військового обліку на 2026 рік: які зміни врахувати?
П’ять кроків до затвердження графіка відпусток
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com