Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  HR-бібліотека
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Зміни істотних умов праці без попередження працівників: чи можливо?
Новини
25.03.2020
Зміни істотних умов праці без попередження працівників: чи можливо?
 

Чи можна зараз перевести працівників на скорочений робочий день і дистанційну форму роботи без заяв і попередження про істотні зміни праці, лише наказом?

Скорочений робочий день тут розглядати не треба, бо скорочений — це значить, що робочого часу менше, а платити треба як за робочий день повної тривалості, а ось неповний робочий день і дистанційну роботу — варто розглянути, але тільки за згодою працівника. Згода наразі може бути надана в електронній формі, аби не порушувати умови карантину.

Не плутайте! Робочий час: скорочений VS неповний

Умовно робочий час за його тривалістю можна поділити на такі види:

  • Нормальний — тривалість робочого часу працівників, що не може перевищувати 40 годин на тиждень (стаття 50 КЗпП).
  • Скорочений — час, протягом якого працівник повинен виконувати трудові обов’язки, скорочується, однак працівник має право на оплату праці в повному розмірі (стаття 51 КЗпП).
  • Неповний — тривалість робочого часу менша, ніж це встановлено нормативними актами. (стаття 56 КЗпП України).

Поняття «скорочена тривалість робочого часу» слід відрізняти від поняття «неповний робочий час».

Скорочений робочий час встановлюється:

1) для працівників віком від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень;
2) для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) — 24 години на тиждень;
3) для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, — не більш як 36 годин на тиждень;
4) для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших) — скорочена тривалість робочого часу встановлюється законодавством.

Неповний робочий час встановлюється за згодою роботодавця всім працівникам.

Неповний робочий час встановлюється обов’язково:

1) вагітній жінці;
2) жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років;
3) жінки, яка має дитину з інвалідністю, тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням або
4) жінки, яка здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку;
5) особам з інвалідністю відповідно до медичних рекомендацій, на їх прохання.

Оскільки скорочений робочий час встановлюється законодавством, то дотримання таких норм роботодавцем є обов’язковим. Встановлення ж неповного робочого часу для роботодавця є обов’язковим лише для певних категорій працівників. Але давайте подивимося на останню частину статті 51 КЗпП, яка говорить, що скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю.

Зверніть увагу! «Може встановлюватися» — це не обов’язок роботодавця так вчинити! Це лише можливість… А тепер давайте помножимо ту ситуацію, яка склалася в країні з приводу застосування протиепідеміологічних заходів.

Чи багато ви знаєте роботодавців, які в умовах невідворотної кризи встановлять за рахунок власних коштів скорочений робочий час для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю? Адже виходячи з норми статті 51 КЗпП України — це навіть право не працівника, а роботодавця.

Реальніше працівникам, які мають дітей віком до 14 років, на період карантину скористатися своїм правом на встановлення неповного робочого часу.

Вас може зацікавити

Журнал «КАДРОВИК.UA»

Головний кадровий журнал України, який визначає стратегію професійного розвитку працівників кадрової служби. Видається щомісяця за підтримки Міністерства соціальної політики України. На сторінках журналу подано достовірні матеріали та професійна інформація для кадровиків з нормативно-правовою базою та безліччю практичних порад.

Придбати видання

 
Кадровик.UA

Переглядів: 3035 Версія для друку
 
Дивіться також:
Роз’їзний (пересувний) характер робіт
Дистанційна робота під час війни: право чи домовленість сторін?
Лікарняний під час відпустки за свій рахунок і звільнення: як діяти роботодавцю?
Відпустка працівника до і після 18 років
Оформлення відносин із працівниками в ІТ-сфері
Розбіжності у трудовій та реєстрі ПФУ
Оновлено правила діловодства та архівного зберігання документів
«Декретна» відпустка: відповіді на запитання
Чи можна не виходити на роботу після подання заяви про звільнення?
Журнали реєстрації заяв та наказів із кадрових питань: доцільність і форми ведення
Компенсація за «дитячу» відпустку при зміні місця роботи
Робота в нічний час: тривалість, оплата та обмеження
Чи може директор працювати без трудового договору?
Публічна критика і приниження — чи є це порушенням трудових прав?
Аудит трудової книжки перед оцифруванням: практичні поради
Єдиний реєстр кваліфікацій цифровізують: що треба зробити вже зараз?
Зразок запису про сумісництво без зміни основного місця роботи
Чи можливе звільнення під час відпустки працівника?
Допомога на поховання працівника
Перевірки з ведення військового обліку на підприємствах: як підготуватись?
Звільнення матеріально відповідальної особи без інвентаризації: дії роботодавця
Обчислення стажу роботи для щорічних відпусток з урахуванням мобілізації та попередніх відпусток
Відпустка сумісника за шкідливі умови праці
Відвертість на роботі: що можна розповідати колегам — і де зупинитись?
Що означає «звільнення через центр зайнятості»?
Коли роботодавець може звільнити мобілізованого працівника?
Які бувають види відпусток «за власний рахунок»?
Тимчасова бронь для працівника із порушеннями: як отримати повноцінне бронювання?
Новий Трудовий кодекс: аналіз Інституту Тоні Блера
Алгоритм оформлення відрядження: від наказу до звіту
Як ФОП оформити працівника: документи, обмеження та звільнення
Чи має право роботодавець прийняти на роботу особу, яка перебуває в розшуку за порушення військового обліку?
Які існують підстави для грошової компенсації днів відпустки?
Як отримати Витяг з електронної трудової книжки?
Призупинення дії трудового договору: додаткові обмеження із 14.03.2026
Працівник захворів перед звільненням: дії роботодавця
Чи треба зазначати в трудовій книжці працівника, що з ним укладений строковий трудовий договір?
«Дитяча» відпустка: чи можна скоротити за бажанням працівниці?
Дев’ять видів трудових договорів: готуємося до змін
Звільнений військовозобов’язаний: як довго зберігати дані у списках?
Перехідна відпустка: як урахувати працівника з інвалідністю у виконання нормативу?
Чи має право роботодавець вимагати військовий квиток працівника при працевлаштуванні?
Догляд за хворою дитиною під час відпустки: чи оплачується лікарняний?
«Декрет» не скорочують! Новий вид відпустки у Трудовому кодексі
Отримання статусу критично важливого підприємства: документи та порядок подання
Як оцифрувати трудову книжку за допомогою телефону?
Алгоритм відсторонення працівника від роботи
Чи має право роботодавець штрафувати працівника?
Зміни у правилах документообігу: аналіз нових законопроєктів
Донори крові та демобілізовані працівники у звіті № 1-ПВ
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com