З моменту значного збільшення штрафів за порушення підприємствами норм трудового законодавства Держпраці стала чи не найгіршим жахом для будь-якої компанії. Фактично, кожна перевірка завершується штрафом в сотні тисяч, а то і мільйони гривень. Зрозуміло, що вказані новели не призвели до відновлення порушених прав працівників, а стали ще одним інструментом тиску на бізнес. Більше того, добре почали заробляти і інспектори, що підтверджує значне збільшення кількості кримінальних проваджень стосовно незаконного збагачення останніх.

У даній статті хотілося б акцентувати увагу на тих судових позиціях, які допоможуть бізнесу запобігти значним витратам внаслідок перевірок Держпраці. І хоча порядок проведення перевірок скасований, проте, ще декілька років адміністративні суди будуть розглядати справи саме на підставі Порядку проведення перевірок, затвердженого постановою КМУ від 26.04.2017 № 295.

Скасування Порядку № 295

Вказаний порядок було скасовано постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі № 826/8917/17. Хоча постанова апеляційного суду оскаржена в касаційному порядку, вона набрала чинності, а отже, єдиний підзаконний акт, який регулював порядок проведення інспекційних перевірок, скасований. Більше того, Верховний Суд відмовив в клопотаннях стосовно зупинення виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду.

При винесенні постанови апеляційний суд керувався тим, що було суттєво порушено порядок підготовки та ухвалення Постанови № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу України законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також те, що Постанова № 295 суперечить нормам чинного законодавства (зокрема Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

І хоча, на жаль, Постанова № 295 визнана незаконною з моменту набрання чинності судовим рішенням, а не недійсною (з моменту прийняття), всі вказані порушення можуть бути покладені в основу позовів щодо оскарження рішень Держпраці під час вже проведених перевірок. Оскільки станом на дату складання даної статті, не було прийнято нового порядку, то з 14.05.2019 перевірки Держпраці щодо дотримання підприємствами трудового законодавства є незаконними, що є прямою підставою для не допуску до таких перевірок.

Перевірка за зверненням громадянина можлива виключно після узгодження з Мінсоцполітики

Левова частка перевірок Держпраці відбувається за зверненнями діючих або звільнених працівників компанії. При цьому на момент допуску до перевірки фірма не має жодного уявлення, чи дійсно така людина писала заяву, а отже, не розуміє, чи може не допустити до перевірки. Постанова № 295 не передбачала в такому випадку будь-якого узгодження можливості проведення перевірки за зверненням громадянина, проте такий обов’язок передбачає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Верховний Суд в постановах від 31.01.2019 у справі № 809/799/17 та від 19.09.2018 у справі № 804/2956/17 прямо вказав на обов’язок контролюючого органу узгоджувати питання проведення перевірки з Мінсоцполітики. Хоча, здавалося б, вказана правова позиція має відображатись і в рішеннях судів попередніх інстанцій, ще й досі, багато суддів притримуються прямо протилежної позиції.

Перевіряти можна виключно питання, зазначені у зверненні особи

Ще одним доволі розповсюдженим порушенням Держпраці норм законодавства було і є те, що перевірка проводиться за зверненням особи, проте не в тому обсязі, який зазначається у зверненні. Тобто, наприклад, працівник Петров заявляє про несвоєчасний розрахунок при звільненні, а складається наказ на проведення позапланової перевірки дотримання норм всього трудового законодавства, по всіх працівниках підприємства. Таким чином, Держпраці перевіряє набагато більше, аніж зазначено в первісній заяві.

В постановах від 12.12.2018 у справі № 805/420/17-а та від 31.01.2019 у справі № 809/799/17 Верховний Суд звернув увагу на недопустимість такої практики та вказав, що під час проведення перевірки з’ясовуються лише ті питання, які є підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у направленні на проведення державного нагляду (контролю). Таким чином, саме на етапі допуску до перевірки необхідно з’ясовувати підставу перевірки та співставляти заяву особи та наказ про перевірку, виданий на її підставі.

Індексація не є мінімальною державною гарантією оплати праці

Хоча вказана позиція висловлена апеляційним судом, проте висновки, викладені в ній, є доволі важливим для підприємств. Це пов’язано з тим, що Кодекс законів про працю передбачає штраф в розмірі 10 мінімальних заробітних плат за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці за кожного працівника. Саме до вказаного порушення відноситься, на думку Держпраці, відсутність індексації заробітної плати в компанії. Таким чином, якщо фірма, де працює 25 осіб, не проіндексувала заробітну платню, то останній буде необхідно сплатити штраф в розмірі більше мільйона гривень!

Проте суд чітко вказав, що індексація у розумінні ст. 85 КЗпП України не є нормою оплати праці, не є гарантією чи компенсацією для працівників, входить до структури заробітної плати, а отже, відноситься до інших державних соціальних гарантій, і не входить до числа мінімальних державних гарантій в оплаті праці.

Під час перевірки необхідно обачно підходити до підписання документів

Знову, хоча й позиція апеляційного суду, проте доволі розповсюджена і важлива для кожного підприємства. Важливим є не тільки те, які порушення нібито виявив інспектор, але і те, як відреагував і що підписав представник компанії, де проводиться перевірка.

Так, в постанові від 06.02.2019 у справі № 823/2577/18 Шостий апеляційний адміністративний суд вказав, що у поясненнях до акту перевірки позивач зазначав, що дійсно має місце порушення: заробітна плата за перепрацьований робочий час ще не нарахована і не видана, але це буде здійснено в найближчий час, або працівникам буде наданий вихідний день. Натомість, в суд вже приніс заяви працівників, де ті самі просили виплатити їм зарплату пізніше та відповідний наказ. Суд критично оцінив «нові докази» вказавши, що вони суперечать тому, що сам позивач вказував при перевірці.

Таким чином, оскільки законодавством передбачено значні штрафи за недотримання норм трудового законодавства, кожному підприємству бажано, з одного боку, заздалегідь потурбуватись про правильність ведення документації та здійснення виплат, а з іншого, про обізнаність персоналу про те, як себе необхідно поводити під час перевірок Держпраці. Вказані дії убезпечать компанії від подальших проблем, а адвокатам значно полегшать роботу при оскарженні штрафів.

На жаль, суди перейняли позиції з податкових спорів, і в спорах щодо дотримання трудового законодавства також приходять до висновку, що саме на етапі допуску до перевірки, фірма має обрати для себе один із двох варіантів. Перший — не допустити інспекторів, отримавши штраф в розмірі більше 400 000 грн. Другий — допустити. Проте в такому випадку, компанія вже не зможе використовувати факт незаконності призначення перевірки як аргумент для скасування штрафів Держпраці.

Таким чином, в кожному окремому випадку необхідно обирати, що краще: не допустити та отримати штраф у 400 000 грн, або допустити і отримати «штраф в мішку», оскільки жодна перевірка не закінчується без донарахувань!

Олексій Некрасов