14 травня 2019 року Шостим апеляційним адміністративним судом було скасовано постанову № 295, якою передбачений порядок інспекційних відвідувань органами Держпраці та органами місцевого самоврядування.
Чи вплинуло це на порядок перевірок і можливість здійснення позапланових заходів за скаргами громадян?
Нагадаємо, що звернення громадян до органів контролю, в тому числі і Держпраці, можуть бути усними, письмовими (надсилатися поштою, через мережу Інтернет) або передаватися особисто.
Усне звернення може викладатися громадянином і через телефонні «гарячі лінії». Однак судова практика, вже напрацьована кількома роками, чітко прописала, що письмове звернення без зазначення місця проживання, прізвища, ім’я, по батькові, не підписане автором, чи авторами, а також таке, з якого не можливо встановити авторство, вважається анонімним і розгляду не підлягає.
Наскільки ми можемо говорите про позапланові заходи за скаргами громадян? Тут треба звернути увагу на один дуже важливий момент. Однією з підстав для позапланового заходу є саме звернення (скарга) фізичної особи (чи осіб), а також працівників чи інших громадян. Позаплановий захід в такому разі здійснюється виключно за письмовим погодженням з Державною регуляторною службою. Непред’явлення такого письмового погодження дає право суб’єкту не допустити до його здійснення.
Чи поширюється ця норма на органи Держпраці? Однозначно ні! Тому що стаття 6, якою передбачені підстави для проведення позапланових перевірок, в жодному разі не поширюється на органи Держпраці і вони не можуть проводити перевірки з цих підстав. Відповідно позапланові перевірки за скаргами фізичних осіб, працівників чи інших громадян, у 2019 році не можуть бути проведені органами Держпраці.
Щодо погодження на проведення позапланового заходу, то тут варто звернути увагу на те, що порядок його надання був затверджений наказом Мінекономіки, ДРСУ від 20.01.2017 р. № 56/5. Але з 01.01.2019 р. цей наказ припинив свою дію.
Чому ми наголошуємо на тому, що його дія припинена саме з 1 січня? Справа в тому, що такий наказ був затверджений на виконання Закону «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016 р. № 1728. Хто не пам’ятає, то цей закон стосувався мораторію на проведення перевірок органами держнагляду та контролю у 2017 та 2018 рр. Позапланові заходи контролю Держпраці за зверненнями (скаргами) фізичних осіб, за погодженням ДРСУ могли здійснюватися лише до 31 грудня 2018 року.
Все сказане вище стосується законодавчого регулювання можливості проведення позапланових заходів органами Держпраці за скаргами фізичних осіб. Якщо перейти до практичної реалізації таких перевірок, вони супроводжуються певними особливостями та проблемами. Коли ми говоримо про скарги працівників, які складаються до органів Держпраці на роботодавців, то тут про жодну анонімність не може йтися. Справа в тому, що такі перевірки є цільовими і вони перевіряються виключно в межах порушень, які зазначені в цій скарзі. Тому роботодавцю не складно визначити, який саме працівник подав скаргу і яке саме порушення він у ній зазначив.
Однак у нас є ще один вид працівників, так звані «не оформлені» працівники. І такі особи вже складають скарги до органів Держпраці як фізичні особи. В такому випадку орган Держпраці має повне право зберігати анонімність щодо особи, яка подала скаргу, і здійснювати перевірки у межах встановлених порушень, які така фізособа зазначила у своїй скарзі.
Але такі фізичні особи можуть скаржитись не лише до органів Держпраці. Вони складають свої скарги до органів ДФСУ і в такому випадку починає працювати механізм електронного обміну інформацією між органами ДФСУ та органами Держпраці. Коли органи ДФС отримують такі скарги, то вони за жодних обставин не мають права розкривати інформацію, від якого державного органу і на підставі яких фактів проводиться перевірка органами ДФСУ. Однак ДФС може передати таку інформацію шляхом обміну і до органів Держпраці. Останні, як показує практика, а саме інспектори органів Держпраці, можуть складати доповідні записки, які зазначають, зокрема: «В ході профілактичних заходів, із анонімних джерел, було з’ясовано, що деякі ФОП-и можуть використовувати найманих працівників без оформлення трудових відносин».
Такі скарги не є підставою для призначення перевірки. І постанови про застосування штрафних санкцій, які прийняті за наслідками таких перевірок, скасовуються судами на всіх рівнях. Тому на сьогодні, ми однозначно можемо стверджувати, що позапланові заходи за скаргами (зверненнями) фізичних осіб чи працівників не можуть проводитись органами Держпраці, однак вони можуть проводитись у повному обсязі, відповідно до ПКУ, органами ДФСУ.
Важливо:
Однією з підстав для позапланової перевірки є звернення (скарга) фізичної особи (чи осіб).
Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає (ст. 5, 8 Закону № 393/96).
Електронний обмін інформацією між ДФС, ПФУ та Держпраці (за скаргами фізичних осіб) є підставою для перевірки лише органами ДФС.
Вас може зацікавити
Журнал реєстрації перевірок розроблений із урахуванням затвердженої форми (наказ Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10 серпня 1998 року № 18). Хоч ведення Журналу реєстрації перевірок є добровільним, його наявність на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи — підприємця спростить початок проведення перевірки чи інспекційного відвідування та полегшить знайомство з представниками контролюючих органів.
Ласкаво просимо
Реклама
Реклама