У 2019 році МОЗ України впроваджує електронні медичні записи, що мають стати першим кроком до безпаперової роботи лікарів.

Що таке електронний медичний запис і для чого його вводити

Електронний медичний запис — це елемент даних про пацієнта, що збирається в закладі охорони здоров’я та зазвичай зберігається в медичних інформаційних системах (МІС), якими користується цей заклад.

У 2019 році дані будуть передаватися в електронну медичну картку, робота якої забезпечується державою. Дані можуть збиратися в декількох закладах, і завдяки тому, що вони зберігаються в централізованій системі, в подальшому будь-який заклад охорони здоров’я та будь-який лікар можуть мати доступ до цих даних практично в цілодобовому режимі 24/7, але в тому обсязі, який дозволив пацієнт і який є необхідним для надання медичних послуг. Таким чином, вирішується проблема, коли в різних закладах у пацієнта різні картки і записи і дуже часто жоден з цих наборів документів не містить вичерпної інформації про пацієнта.

Дані до електронної медичної картки збираються через встановлені в закладах охорони здоров’я МІС та відправляються до Центральної бази даних.

Яка інформація і коли буде вноситися до електронної медичної картки

У різних країнах встановлено різний обсяг інформації, яка зберігається на централізованому рівні та входить до електронної медичної картки пацієнта. В Україні впровадження електронної медичної картки здійснюватиметься в декілька етапів, на кожному з яких буде реалізовано функціонал, що дозволяє вносити до неї різні набори записів.

1-й етап — початок 2019 року: лікарі, що надають первинну медичну допомогу, вноситимуть дані про візити пацієнтів з використанням ICPC-2 і дані, що зараз вносяться в медичну картку амбулаторного хворого (форма № 25/о). Також з’явиться можливість виписувати електронні рецепти та електронні направлення.

2-й етап — середина 2019 року: спеціалісти, що працюють в амбулаторіях, зможуть вносити в централізовану електронну медичну картку консультативні висновки; спеціалісти діагностичних центрів вноситимуть результати найбільш поширених лабораторних досліджень. Також із середини 2019 року планується впровадження електронних листків тимчасової непрацездатності.

3-й етап — початок 2020 року: стаціонари зможуть вносити в централізовану електронну медичну картку дані, пов’язані з випискою пацієнтів (обсяг даних, подібний до форми карти пацієнта, що вибув зі стаціонару, № 66/о).

Як змінюватиметься звітність із впровадженням електронних медкарток

У сучасних інформаційних системах недоцільно обробляти інформацію в тих формах, які існують на папері.

Кожен окремий електронний медичний запис, що вноситься в інформаційні системи, — це невеликий обсяг інформації, «цеглинка», з яких у подальшому можна будувати виписки, звіти, форми. Прикладами електронних медичних записів можуть бути:

• запис про візит пацієнта з зазначенням кодів ICPC-2 і описом його анамнезу;
• запис про рівень цукру в крові як частина результатів аналізів;
• запис-спостереження про наявність алергії у пацієнта.

За потреби з набору електронних медичних записів можна сформувати будь-які необхідні документи, форми, звіти.

Одночасно з впровадженням електронної медичної картки МОЗ України працює над спрощенням паперового документообігу за принципом: дані, які збережено в електронній формі, не потрібно дублювати на папері.

Щодо наявних карток і документів з накопиченою інформацією політика МОЗ України така: лише певний мінімальний набір даних підлягає перенесенню до централізованої електронної медичної картки (насамперед дані, доступність яких критично важлива для надання невідкладної допомоги). Історично накопичена інформація залишається в картках. Враховуючи етапність впровадження, впродовж певного часу записи в електронній і паперовій формах діятимуть одночасно.

Вас може зацікавити
	Журнал реєстрації листків непрацездатності Обов’язок роботодавця вести Журнал реєстрації листків непрацездатності передбачений статтею 739 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5. Придбати видання