Працівник може укласти трудовий договір на роботу за сумісництвом на підприємстві, в установі, організації, де він працює за основним місцем роботи. Таке сумісництво буде вважатися внутрішнім сумісництвом.

Водночас слід зазначити, що працівникам, які виконують на тому самому підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.

Законодавством, колективним або трудовим договором можуть вводитися обмеження на роботу за сумісництвом.

Не існує загальних обмежень роботи за сумісництвом, що поширюються як на працівників державних підприємств, так і на працівників підприємств недержавної форми власності, оскільки відсутній нормативно-правовий акт щодо обмеження сумісництва, який би поширювався на працівників підприємств усіх форм власності.

Робота за сумісництвом на підприємствах, в установах, організаціях недержавної форми власності не обмежується навіть для неповнолітніх, вагітних жінок, працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці.

Відповідні обмеження на роботу за сумісництвом (зокрема, і на підприємствах недержавної форми власності) можуть бути введені колективним договором й угодою сторін (у тому числі трудовим договором, оскільки трудовий договір — це угода між працівником і власником, тобто угода сторін про взаємні права та обов’язки на період чинності такого трудового договору).

Власник або уповноважений ним орган разом із профспілкою може встановити такі обмеження з огляду на стан здоров’я конкретного працівника та шкідливість умов його праці.

Наприклад, обмеження на сумісництво можуть запроваджуватися керівниками державних підприємств, установ і організацій разом з профспілковими комітетами лише щодо працівників окремих професій та посад, зайнятих на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, додаткова робота яких може призвести до наслідків, що негативно позначаться на стані їхнього здоров’я та безпеці виробництва. Обмеження також поширюються на осіб, які не досягли 18 років, та вагітних жінок.

Крім цього, передбачено, що не мають права працювати за сумісництвом (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності) керівники державних підприємств, установ, організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів державних підприємств, установ, організацій (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники.