Статтею 32 Конституції України проголошено право людини на невтручання в її особисте життя. Крім того, не допускається збирання, зберігання, використання поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Для більшості підприємств, установ, організацій робота з персональними даними фізичних осіб істотно спростилася завдяки змінам, унесеним до законодавства з 1 січня 2014 року, проте вимоги до захисту персональних даних залишилися.
Що таке персональні дані?
Якими нормативними документами слід керуватися при роботі з персональними даними працівників підприємства?
Чи потрібно отримувати згоду від новоприйнятого працівника на обробку його персональних даних?
Як роботодавець повинен «поводитися» з персональними даними найманих працівників?
Чи потрібна згода на обробку персональних даних в зв’язку з набранням чинності GDPR з 25 травня 2018 року?
Яка відповідальність за порушення у сфері персональних даних?
Чи потрібно знищувати персональні дані на вимогу працівника?
Відповіді на ці та інші запитання дізнаєтеся зі статті Лариси Красовської, начальника сектору кадрового обліку відділу персоналу ТОВ «НАШ ПРОДУКТ ПЛЮС», володаря звання «Кадровик року’2016», що буде опубліковано в журналі № 8, 2018 року.
Ласкаво просимо
Реклама
Реклама