Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  HR-бібліотека
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Оплата праці у святкові і неробочі дні
Новини
24.05.2018
Оплата праці у святкові і неробочі дні
 

Працівники підприємств з нетерпінням очікують на вихідні та святкові дні, коли можна відпочити. Втім, часом роботу підприємства не можна призупинити або ж несподівано виникають невідкладні робочі завдання, які необхідно виконати у вихідний чи святковий день. Про що потрібно пам’ятати роботодавцям, залучаючи персонал до роботи у такі дні?

Чинним законодавством, а саме статтею 73 Кодексу Законів про працю України (далі — КЗпП), визначено перелік святкових та неробочих днів. Цим переліком встановлені такі святкові дні:

  • 1 січня — Новий рік;
  • 7 січня і 25 грудня — Різдво Христове;
  • 8 березня — Міжнародний жіночий день;
  • 1 травня — День праці;
  • 9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги);
  • 28 червня — День Конституції України;
  • 24 серпня — День незалежності України;
  • 14 жовтня — День захисника України.

Згідно з частиною другою статті 73 КЗпП України робота також не провадиться в дні релігійних свят:

  • 7 січня і 25 грудня — Різдво Христове;
  • один день (неділя) — Пасха (Великдень);
  • один день (неділя) — Трійця.

Термін «неробочі дні» зумовлений нормою статті 35 Конституції України, якою церква та релігійні організації в Україні є відокремленими від держави і жодна релігія не визнана державою як обов’язкова. Оскільки для представників конфесій, зареєстрованих в Україні, 7 січня і 25 грудня — Різдво Христове, Пасха (Великдень) і Трійця можуть бути не святковими днями відповідно до віросповідання, то по Україні ці чотири дні зазначенні як неробочі.

Оплата праці у святкові та неробочі дні здійснюється в підвищеному розмірі відповідно до статті 107 КЗпП України, а саме:

  • відрядникам — за подвійними відрядними розцінками;
  • працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками — в розмірі подвійної годинної (денної) ставки;
  • працівникам, які одержують місячні оклади:
    • якщо робота у святковий і неробочий день провадилась у межах місячної норми робочого часу — в розмірі одинарної годинної (денної) ставки понад оклад;
    • якщо робота провадилась понад місячну норму — в розмірі подвійної годинної (денної) ставки понад оклад.

Розмір додаткової оплати праці працівникам, яким установленні місячні оклади, розраховують шляхом ділення місячного окладу на встановлену норму робочого часу на підприємстві для відповідних категорій працівників та множенням частки від ділення на фактично відпрацьовані години у святковий чи неробочий день. При цьому для працівників, які працювали у святкові та неробочі дні понад установлену на підприємстві норму робочого часу, зазначена частка від ділення подвоюється.

Крім подвійної оплати, за бажанням працівника, який працював у святковий (неробочий) день, йому може бути наданий інший день відпочинку, який не оплачується та є для нього вихідним днем.

У разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні за графіком включається в норму робочого часу за обліковий період, установлену на підприємстві. Години роботи, що перевищують цю норму, вважаються надурочними і оплачуються в подвійному розмірі. Тому під час підрахунку надурочних годин у випадку підсумованого обліку робочого часу робота у святкові і неробочі дні, проведена понад установлену на підприємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена в подвійному розмірі.

Порядок оплати праці за роботу у святкові і неробочі поширюється і на працівників з ненормованим робочим днем.

Визначені вимогами КЗпП України норми оплати праці за роботу у святкові та неробочі дні є мінімальними державними гарантіями.

Роботодавці відповідно до вимог статті 97 КЗпП України і статті 15 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 р. № 108/95-ВР можуть самостійно в колективних договорах встановити більш високі рівні оплати праці за роботу у святкові і неробочі дні.

Вас може зацікавити

Газета «Кадри і зарплата»

Газета «Кадри і зарплата» — надійний помічник у роботі кадровика та бухгалтера. Наші передплатники двічі на місяць отримують оперативну інформацію про всі зміни в законодавстві, свіжі листи Міністерства соціальної політики України та Державної фіскальної служби України, з питань праці. Наше видання нагадає про строки звітності та сплату податків, надасть консультації з проблемних ситуацій, фахові відповіді досвідчених експертів на актуальні запитання з практичними прикладами та посиланнями на законодавчі акти.

Придбати видання

 

Олександр Матвієнко

Управління Держпраці

Переглядів: 5967 Версія для друку
 
Дивіться також:
Навчальна відпустка після хвороби: як розрахувати відпускні?
«Не платите — я не працюю»: чи стане це законним?
Чи може роботодавець заборонити працівникам йти в укриття?
Особливості надання відпустки у перший рік роботи
Чи може сумісник працювати на основному місці та за сумісництвом повний робочий день?
Які додаткові документи оцифрувати для підтвердження стажу?
Яка різниця між звірянням та перевіркою ТЦК?
Звіт про працевлаштування осіб з інвалідністю: затверджено форму
Відпустка при народженні дитини: чи надається після зміни місця роботи?
Нефіксований робочий час: як сьогодні і що в майбутньому?
Тотальний PR марафон 2026: як комунікації впливають на бізнес та репутацію
Практикант на підприємстві: нові вимоги до оформлення та оплати праці
Робота за посадою, якої немає у штатному розписі
7 помилок у наказі про призупинення трудового договору
Затримки на роботі: ненормований робочий день чи надурочна робота?
Працівник на місце мобілізованого: як правильно вказати строк у договорі?
Що насправді пропонує новий Трудовий кодекс: коментар профспілок
Чи може роботодавець передати ТЦК адресу та номер телефону працівника?
Гід по нестандартній зайнятості
Чи можна вважати месенджер офіційним каналом для вручення наказу про звільнення?
Роль профспілок під час війни: що змінилося і які функції збереглися?
Перехід із сумісництва на основну роботу: чому переведення тут не працює?
Скорочення: як роботодавцю довести, чому залишили саме цього працівника?
У ВОД військовозобов’язаного бракує даних: чи можна прийняти на роботу?
Що робити підприємствам, які не підтвердили критичність?
Як написати ідеальний супровідний лист?
Новий Трудовий кодекс: що зміниться для роботодавців і працівників
Дати у кадрових документах: чим небезпечне звільнення «з 1 числа»?
Табель робочого часу: 10 помилок, які кадровику краще не допускати
Поранення працівника під час обстрілу: дії роботодавця
Чи може дід отримати відпустку при народженні дитини?
Виконання розпорядження ТЦК, якщо працівник перебуває у відпустці
Як законно рахувати робочі години під час тривоги?
Навчальна відпустка: законні підстави для відмови
Верховна Рада отримала оновлений проєкт Трудового кодексу
Екстрені відключення світла: як забезпечити безпеку персоналу?
Звільнення під час відпустки за угодою сторін
Чи можна працювати на повну ставку за сумісництвом під час простою?
Оформлення працівника під час війни: що не можна ігнорувати?
Звільнення «за власним бажанням» під тиском
Розмір пенсії за віком
Автоматизація складських процесів: чи можна зменшити посадові оклади працівникам?
Відпустка 60 днів для звільнених зі служби: обов’язок чи право роботодавця?
Скорочення штату: чи впливає стаж на переважне право залишитися?
Перейменування вулиці: чи вимагати від працівника оновлений паспорт?
Навчальна відпустка: алгоритм надання
10 кадрових міфів про трудові відносини
Випробування та строковий договір для одинокої матері: правові тонкощі під час війни
Невикористана відпустка при переведенні: чи надасть її новий роботодавець?
Чи можна звільнити за відсутність на роботі під час повітряної тривоги?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: [email protected]. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: [email protected]