Чи можна за угодою між роботодавцем і працівником ділити щорічну відпустку на частини будь-якої тривалості без дотримання обов’язкової умови, що одна із таких частин відпустки становитиме не менш як 14 календарних днів?

Консультує Міністерство соціальної політики України

Згідно зі ст. 8 Конвенції Міжнародної організації праці № 132 (переглянутої) 1970 р. про оплачувані відпустки (ратифікована Законом України від 29.05.2001 р. № 2481-ІІІ) розбивка щорічної оплачуваної відпустки на частини може бути дозволена компетентним органом або іншим відповідним органом у кожній країні. Якщо іншого не передбачено угодою, яка стосується роботодавця і зацікавленої особи, що працює за наймом, і за умови, що тривалість роботи такої особи дає їй право на це, одна із таких частин відпустки складається принаймні з двох безперервних робочих тижнів.

Законом України «Про відпустки» (далі — Закон) установлено державні гарантії права на відпустки, визначено умови, тривалість і порядок надання їх працівникам.

За статтею 12 Закону щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менш як 14 календарних днів.

Тобто поділ щорічної відпустки, тривалість основної безперервної частини якої становить менш як 14 календарних днів, є порушенням законодавства про відпустки.

Видання для кадровиків

Віталіна Коркушко, Олена Усенко