Пропонуємо вашій увазі одну зі статей циклу публікацій (журнал «Охорона праці і пожежна безпека»), присвячених наданню домедичної допомоги постраждалим у виробничій аварії. У ній розглянуто протокол CSCATTT, що використовується для оптимізації рятувальних робіт при виникненні будь якої НС з великою кількістю постраждалих.

Автори роз’яснюють, як діяти у такій ситуації та на що звертати увагу.

Отже, ми вже знаємо, що в тактичній медицині та у медицини катастроф є поділ на зони небезпеки — небезпечну, відносно безпечну та безпечну (червона, жовта та зелена зони).
Зонування території надзвичайної ситуації ми детально розглядали в одній з попередніх публікацій (Див. журнал «Охорона праці і пожежна безпека» № 3/2017 р. — Прим. ред.).

Нагадаємо коротко.

Червона зона — це зона, в якій є безпосередня постійна загроза для здоров’я та життя як постраждалого, так і рятувальника.
В цій зоні працюють тільки рятувальники.
Якщо ви опинилися в цій зоні без необхідного спорядження, ви можете тільки допомогти евакуюватись комусь із близько розташованих постраждалих або допомогти організувати евакуацію, тим хто не постраждав.
Жовта зона — це зона, де безпосереднього контакту з фактором ураження немає, але небезпека поряд.
У ній ви можете швидко надати невідкладну допомогу постраждалому з критичною кровотечею (про неї далі детальніше) та продовжити рух до безпечної зони.
Зелена зона — зона повної безпеки, де фактор ураження вже відсутній. У разі масштабної надзвичайної ситуації (НС) вона зазвичай відділяється від жовтої зони кордоном поліції.
Тут вже є більше можливостей для огляду та порятунку постраждалих. Тут починається сортування постраждалих за ступенем ураження та надання їм повномасштабної домедичної допомоги.

Тактична складова надання допомоги при надзвичайній ситуації описана протоколом CSCATTT, який спрощує та дозволяє скерувати надання як домедичної допомоги під час НС, так і надання медичної допомоги, організацію та правильне виконання евакуації постраждалих тощо.
Навчаючи персонал, треба домогтися розуміння принципу самодопомоги, а саме: першу домедичну допомогу людина має вміти надати собі сама — звісно, якщо травми чи поранення дозволять це зробити.
Керівники підрозділів різних рівнів мають вміти працювати за протоколом CSCATTT.

Розглянемо протокол детально.

C — command and control — управління і контроль (керування)
При наданні допомоги постраждалим хтось мусить керувати ситуацією. Тактичною складовою керує координатор підрозділу. Він безпосередньо надає наказ про надання допомоги. Усі медично-рятувальні дії виконуються, за можливості, під керівництвом медика.
Повідомлення керівництва установи та ДСНС, поліції, медичних служб про постраждалих серед населення, працівників і рятувальників — це підготовчий, але обов’язковий елемент надання допомоги, бо це скорочує час на підготовку наступних дій, евакуації чи лікування на місці.

S — safety — безпека (тут мається на увазі безпека на місці НС)
Треба адекватно оцінити можливі ризики НС:
— Чи є ще загроза поширення фактора ураження — вогню, отруйних речовин, вибуху, обвалення будівель, повені, удару електрострумом?
— Чи можливе відновлення дії фактора ураження — нове займання вогню, вибух газових балонів, прорив нових ємкостей з отруйними речовинами тощо?
— Чи безпечна місцевість або чи є на місці пригоди оголені дроти, нестійкі конструкції, калюжі отруйних речовин, неспрацьовані елементи снарядів, мін, та інші вибухонебезпечні предмети?
— Інші небезпеки (конструкції, будівлі, які можуть зруйнуватись на місці пригоди, обвали землі, якщо є підземні комунікації тощо).
Агресивних постраждалих та постраждалих з психічними розладами треба ізолювати на самому початку тактичної фази. Важливо їх убезпечити від завдання собі чи іншим будь-яких уражень. Також треба розуміти, що під час надзвичайної ситуації частина співробітників підприємства й навіть особового складу рятувальників може впасти в стан ступору або паніки. Стресова ситуація може повністю дезорієнтувати навіть підготовлених бійців рятувальних загонів, не кажучи вже про пересічного громадянина. Тому необхідно постійно контролювати ситуацію на місці НС.
За необхідності слід застосувати до постраждалого заспокійливі заходи.
Разом з тим, під час надання домедичної допомоги постраждалим слід застерігати рятувальників від нерозумних вчинків і невиправданого «геройства».

C — communication– комунікація
Мається на увазі комунікація серед рятувальників (а ним під тягарем обставин може стати навіть звичайний перехожий) у підрозділі за горизонтально-вертикальним принципом.
Дуже важливо донести до керівника підрозділу чітку інформацію про постраждалих. При цьому необхідно уникати так званого інформаційного шуму — тобто, зайвої інформації.

A — assessment — оцінка
Тут йдеться про детальний аналіз ситуації в зоні надзвичайної події.
При оцінці ситуації зверніть увагу на такі обставини:
– Що сталось? Який характер пошкоджень (пожежа, вибух вихід отруйних речовин, повінь, терористичний акт, природне лихо тощо)? Тобто, необхідно зрозуміти, з якими типовими ураженнями необхідно буде працювати.
– Яка кількість постраждалих? Це та інформація, яка безпосередньо впливає на виконання рятувальної/бойової задачі
– Чи достатньо у мене ресурсів для надання допомоги?
– Яка потрібна мені допомога (матеріальна, медична, методична, евакуація)?
Наступні пункти протоколу включать в себе власне медичну складову. Про неї необхідно знати не тільки рятувальникам, але й всім працівникам підприємства. Знання та навички з надання домедичної допомоги постраждалим має отримати кожен, а особливо той, хто причетний до виконання рятувальних робіт або відповідає за охорону праці на підприємстві.

Повністю статтю читайте в журналі «Охорона праці і пожежна безпека» № 6, 2017 р.

Андрій Порохницький, лікар-ортопед-травматолог, керівник травматологічної бригади Медичної служби цивільного захисту Києво-Святошинського району Київської обл., старший інструктор з тактичної медицини
Олексій Оришич, інструктор з тактичної підготовки Медичного корпусу