Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  HR-бібліотека
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Проект Трудового кодекса: под колпаком начальника
Новини
25.05.2017
Проект Трудового кодекса: под колпаком начальника
 

Проект Трудового кодекса дает зеленый свет видеонаблюдению за работниками на рабочих местах. Впрочем, частная жизнь на рабочем месте не заканчивается. Поэтому нужно учитывать нормы Конституции, Гражданского и даже Уголовного кодексов. А также изучить практику Европейского суда по правам человека.

Согласие важно

Одной из самых противоречивых в проекте ТК является норма о применении работодателем видеонаблюдения за трудовым процессом наемного работника. Так, ни для кого не секрет, что работодатели используют большое количество различных способов слежения за работниками (например, просмотр электронной почты, отслеживание посещаемых страниц в Интернете, фиксация времени пребывания на работе и т. п.).

Распространенным является и видеонаблюдение. Конечно, нельзя отрицать, что принятие подобных мер выгодно для работодателей. Ведь именно они имеют непосредственный интерес в наблюдении за поведением работника на рабочем месте с целью контроля эффективности рабочего процесса, предотвращения неправомерного использования имущества работодателя в личных целях и тому подобное. Однако ошибочным является мнение большинства работодателей, что частная жизнь заканчивается с момента прихода на работу.

Возникает вопрос: не приведет ли введение прямой нормы, которая позволит работодателю проводить видеонаблюдение на рабочем месте, к нивелированию и нарушению основных прав работников?

Прежде всего необходимо обратить внимание, что права работников на частную жизнь защищаются ст. 32 Основного Закона, согласно которой никто не может подвергаться вмешательству в личную и семейную жизнь, кроме случаев, предусмотренных Конституцией. Кроме того, ст. 307 Гражданского кодекса установлено, что физическое лицо может быть снято на фото-, кино-, теле- или видеопленку только с его согласия.

Анализ указанных норм позволяет сделать вывод о том, что работодатель все же может осуществлять видеонаблюдение за рабочим местом только после получения согласия работника.

Ознакомьте работников

Итак, как и когда необходимо получать согласие на проведение видеонаблюдения? В этом контексте следует принять во внимание положения ст. 29 Кодекса законов о труде, которая определяет, что, устраиваясь или работая на определенной должности, работник имеет право на полную достоверную информацию об условиях труда и требованиях на рабочем месте. Соответственно, к такой информации можно отнести и способы контроля за деятельностью лица.

В связи с этим целесообразно на уровне подзаконных нормативно-правовых актов урегулировать порядок проведения видеонаблюдений на предприятиях, в учреждениях и организациях. Как правило, это происходит следующим образом:

  • издание приказа об организации видеонаблюдения, в котором необходимо четко определить территорию, охватывающую такое наблюдение;
  • включение пункта о функционировании системы видеонаблюдения в правила внутреннего трудового распорядка;
  • укомплектование помещений, в которых проводится видеонаблюдение, предупредительными табличками;
  • ознакомление всех работников с соответствующей информацией.

Четкое установление правил и условий осуществления видеонаблюдения позволит предотвратить массовые злоупотребления со стороны работодателей.

Кроме того, следует помнить, что соответствующая норма проекта ТК содержит следующую формулировку: «если это обусловлено особенностями производства». Однако четко установить, какие именно факторы необходимо отнести к особенностям производства, достаточно сложно, что, в свою очередь, может привести к большому количеству споров в будущем.

Европейский опыт

При обсуждении этого вопроса следует обратить внимание на опыт европейских стран. Несмотря на то что в европейском законодательстве значительно больше правоприменительная практика по этой проблематике, многие вопросы остаются противоречивыми.

Стоит вспомнить о ст. 8 Конвенции о защите прав человека и основных свобод, которая устанавливает право каждого лица на уважение его частной и семейной жизни, его жилища и корреспонденции.

Важной также является практика Европейского суда по правам человека. Так, в решении по делу «Нимец против Германии» от 16.12.92 Суд отметил, что понятие «частная жизнь» не может толковаться в ограничительном смысле; уважение к частной жизни предусматривает право на установление и развитие взаимоотношений с другими людьми; кроме того, нет оснований считать, что понятие «частная жизнь» не может охватывать деятельность профессионального или делового характера. Данное решение можно считать определяющим при установлении разрешенных пределов для реализации работодателями права на видеонаблюдение за работниками.

Защита персональных данных

Кроме того, особое внимание стоит посвятить вопросу защиты персональных данных работников, полученных в ходе видеонаблюдения, во избежание разглашения конфиденциальной информации. Среди экспертов распространено мнение о необходимости разработки работодателями положений о защите персональных данных сотрудников.

Этот вопрос требует более детального регламентирования, поскольку нарушение правил защиты персональных данных лица или их незаконное распространение могут иметь тяжелые последствия для работодателя, в частности открытие уголовного производства.

Интересно, что во Франции действует запрет на использование персональной информации и ее хранение больше месяца.

В завершение следует отметить, что положения проекта ТК о возможности проведения видеонаблюдения требуют детальной доработки и, возможно, конкретизации на уровне подзаконных нормативно-правовых актов.

Издания для кадровиков

Вита Цинчик

Закон и Бизнес

Переглядів: 3484 Версія для друку
 
Дивіться також:
Реорганізація ТОВ: чи повідомляти ТЦК та СП про зміну облікових даних працівників
Як скласти характеристику працівника для його атестації?
Чи оплачується обідня перерва на роботі?
Обов’язкові умови для звільнення за прогул
Чи можна відкоригувати страховий стаж?
Чи треба вносити запис до трудової книжки про призупинення дії трудового договору?
Як підтвердити невикористання відпустки на дітей?
Коли можна не відпрацьовувати 14 днів при звільненні?
Нові правила подання заяв-розрахунків: що потрібно знати роботодавцям
Хто має право на чорнобильську відпустку?
Звільнення працівника під час випробувального терміну: практика кадровика
Повернення з військової служби: обов’язки роботодавця і права працівника
Чи мають право батьки працювати дистанційно, якщо навчання дітей перевели в онлайн?
Пенсійне забезпечення у 2026 році
Договір з нефіксованим робочим часом: характеристика та особливості укладання
Звітність про працевлаштування осіб з інвалідністю з 2026: що відомо зараз
Помилка в повідомленні про прийняття працівника на роботу
Чи можна прийняти працівника на роботу без військового квитка?
Нові категорії осіб, яким автоматично продовжено відстрочки
Випробування при прийнятті на роботу чи стажування?
Бронювання працівників-2026: правила, вимоги та «підводні камені»
Все про студентський трудовий договір
Ведення обліку працівників, виключених з військового обліку
Як надаються відпустки іноземцям в Україні?
Звільнення і призначення директора за одну добу: чим керуватися?
Позапланові перевірки Держпраці: ризики роботодавця в суді
Чи можна приймати на роботу за закордонним паспортом?
Зразок наказу про переведення на легшу роботу
Відпустка-2026: як обрати найвигідніші дати для відпочинку?
На порталі ПФУ з’явилася оновлена форма заяви-розрахунку на «лікарняні»
Середньооблікова кількість працівників: порядок розрахунку для нормативу осіб з інвалідністю
Коли можна не оцифровувати трудову книжку працівника?
Особливості укладення строкового трудового договору
Які норми законодавства щодо робочого часу не діють під час війни?
Уряд оновив Порядок бронювання військовозобов’язаних
Бронювання працівників у разі збільшення кількості військовозобов’язаних: чи є обмеження?
Звітування про працевлаштування осіб з інвалідністю повертається
Порядок видачі листків непрацездатності зазнав змін
Пропонується повернути вихідні дні на свята
Затверджено показник середньої зарплати за грудень 2025 і за рік в  цілому
Соціальна відпустка на дітей: як компенсувати після «декретної» відпустки?
Новий Трудовий кодекс: аналіз проєкту
Вихідний день: запровадження, залучення до роботи, компенсація
Прийняття на роботу на визначений строк: зразки документів
В яких випадках працівнику виплачується вихідна допомога?
Норматив осіб з інвалідністю: як урахувати зовнішніх сумісників і мобілізованих працівників?
Перенесення посади до іншого підрозділу: як правильно внести зміни до штатного розпису?
Пільгові зміни для донорів крові з 26.01.2026
Чи можна у графіку відпусток не зазначати конкретну дату?
Як оцифрувати трудову книжку, перебуваючи за кордоном?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com