Перебуваючи у черговій відпустці, у п’ятницю, жінка здавала кров, відпустку було продовжено на два дні й оплачено день давання крові, але день відпочинку, який випав на суботу, не був оплачений, оскільки в табелі обліку він був зазначений як вихідний день. Чи правильно було проведено оплату днів давання крові?
Консультує Міністерство соціальної політики України
За статтею 9 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» у день давання крові та/або її компонентів, а також у день медичного обстеження працівник, який є або виявив бажання стати донором, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності із збереженням за ним середнього заробітку.
Після кожного дня давання крові та/або її компонентів, у тому числі в разі давання їх у вихідні, святкові та неробочі дні донорові надається додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. На бажання працівника цей день може бути приєднано до щорічної відпустки або використано в інший час упродовж після дня давання крові чи її компонентів.
За частиною 4 названої статті в разі давання крові та/або її компонентів у період щорічної відпустки ця відпустка продовжується на відповідну кількість днів з урахуванням надання працівникові додаткового дня відпочинку за кожний день давання крові.
За середнім заробітком оплачуються всі дні (день давання крові та день відпочинку), на які продовжується відпустка.
Середня заробітна плата за ці дні обчислюється за п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 (далі — Порядок), виходячи з виплат за останні два календарних місяців роботи.
Отже, коли на бажання працівника день відпочинку було приєднано до щорічної відпустки, середня заробітна плата для оплати цих днів відпочинку, які приєднано до відпустки, обчислюється виходячи із заробітної плати за два календарних місяці відповідно до п. 8 Порядку.
Підставою для оплати днів давання крові, а також днів відпочинку після давання крові буде Табель обліку використання робочого часу, затверджений наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 р. № 489, у якому ці дні позначають як «інший невідпрацьований час, передбачений законодавством»: «Ін» або «22». Також факт приєднання днів відпочинку до відпустки слід зафіксувати в наказі про надання відпустки чи в окремому наказі.
Цей наказ не встановлює вимог щодо порядку заповнення такого Табеля, більш того згідно з приміткою 2 до Табеля ця форма має рекомендаційний характер і складається із мінімальної кількості показників. За потреби форма може бути доповнена іншими показниками, потрібними для обліку на підприємстві.
Наталія Ґава, Оксана Гузенко