Відповідно до частини третьої ст. 36 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП) у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 частини першої ст. 40 КЗпП).

Скорочення чисельності або штату працівників може бути зумовлене, зокрема, перепрофілюванням підприємства, установи, організації тощо.

Отже, при змінах в організації виробництва i праці власник або уповноважений ним орган повинен додержуватися відповідних законодавству дій.

При цьому слід зазначити, що розірвання власником або уповноваженим ним органом трудового договору з працівником відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП передбачає дотримання певних гарантій для працівника.

За загальним правилом встановленим ч. 1 ст. 49² КЗпП про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Власнику або уповноваженому ним органу слід пам’ятати, що працівники в будь-який час вправі змінити своє рішення: скасувати раніше дану згоду на продовження роботи, скасувати раніше заявлену відмову від продовження роботи.

Звільнення може відбуватися не раніше закінчення двомісячного строку з моменту попередження.

Водночас, якщо сам працівник виявить бажання звільнитись раніше, ніж закінчиться зазначений строк попередження про звільнення, власник повинен провести звільнення у строк, про який просить працівник. При цьому працівник може подати заяву з відповідним проханням власнику або уповноваженому ним органу скоротити строк попередження про звiльнення та зазначити дату, з якої вiн бажає бути звiльненим. У трудовiй книжцi робиться запис про звiльнення за п. 1 ст. 40 КЗпП.

Відповідно до ч. 2 ст. 49² КЗпП передбачено, що при вивiльненнi працiвникiв у випадках змiн в органiзацiї виробництва i працi має враховуватися переважне право на залишення на роботi, передбачене законодавством.

При лiквiдацiї пiдприємства правила п. 1 ст. 40 КЗпП можуть застосовуватись i в тих випадках, коли пiсля припинення його дiяльностi одночасно утворюється нове пiдприємство. В цих випадках працiвник не вправi вимагати поновлення його на роботi на заново утвореному пiдприємствi, якщо вiн не був переведений туди в установленому порядку.

Також, у разi прийняття рiшення стосовно звiльнення працiвникiв слiд дотримуватись положень статей 47 та 116 КЗпП.

При припиненнi трудового договору з пiдстави, зазначеної п. 1 ст. 40 КЗпП, працiвниковi виплачується вихiдна допомога у розмiрi не менше середнього мiсячного заробiтку (ст. 44 КЗпП).

Оксана Колпак