На одному з останніх засідань робочої групи Верховної Ради розглянуто доопрацьований варіант книги 7-ї проекту Трудового кодексу України, яка присвячена питанням нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства.

За словами заступника голови «Укрнафтогазпрофспілки» Сергія Українця після доопрацювання в законі тепер більш конкретно виписані норми, згідно з якими нагляд залишається за Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення нагляду за дотриманням трудового законодавства. На сьогодні — це Державна служба з питань праці.

Окрім нагляду ця служба одночасно наділена повноваженнями інспекції, тобто державні інспектори будуть працювати в цій службі і діятимуть відповідно до закону і Конвенцій МОП № 81 та № 129.

Відомчий контроль здійснюватимуть центральні органі виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Також передбачається, що контроль здійснюють і самі роботодавці.

Громадський контроль за дотриманням законодавства про працю, відтепер здійснюватимуть не тільки профспілки та їх об’єднання, а також на пропозицію профспілкової сторони — й організації профспілок.

Передбачено взаємодію органів влади і контролю під час здійснення своїх повноважень — вони не повинні підміняти один одного, а там, де є необхідність спільної роботи — вона має бути належним чином організована.

Повноваження профспілок, їх організацій та об’єднань у здійсненні громадського контролю за дотриманням трудового законодавства. Такі повноваження вперше чітко виписані у ст. 346 проекту ТК.

Якщо у КЗпП і законі про профспілки таке повноваження лише згадано як право, то відтепер викладено детально, які саме повноваження мають профспілки, їх організації та об’єднання і яким чином вони будуть здійснюватись представниками профспілок. Передбачено, що представники профспілок мають право безперешкодного доступу та огляду виробничих, службових та ін. приміщень, де працюють безпосередньо члени відповідних профспілок. Вони мають право одержувати у роботодавця накази, розпорядження, відомості про виплату зарплати, інші документи щодо дотримання трудових прав, а роботодавець зобов’язаний їх надати.

Вони також мають право проводити перевірки стану дотримання трудових прав, складати акти перевірки, вносити подання роботодавцям, які є обов’язковим для розгляду. Це по суті новий конкретний механізм, який відтепер виписаний в законодавстві.

На вимогу профспілок додано норму про те, що представники профспілки мають право брати участь у перевірці, що проводиться представником органу державного нагляду. Це важливо, щоб не утаємничувати цей процес.

Такий громадський контроль потрібно здійснювати кваліфіковано, а відповідно профспілкам необхідно забезпечити регулярне підвищення рівня знань своїх представників.

Законодавчо визначено повноваження органу державного нагляду

Це дуже важливо, тому що до тепер такі повноваження були регламентовані лише постановою КМУ, а згідно до діючого законодавства (ст. 120 Конституції України) — повноваження органу виконавчої влади мають бути визначені законом. Тому ст. 349 переформульована і звучить тепер як основні повноваження та функції органу державного нагляду.

До переліку додане ще одне нове повноваження державної служби, — про те, що вона здійснює спостереження за виконанням органами державної влади і самоврядування своїх контрольних функцій в сфері застосування трудового законодавства.

Для ефективного здійснення перевірок необхідно збільшувати чисельність інспекторів. Зараз загальний склад персоналу служби становить близько 1300 осіб на всю Україну, самих інспекторів — ще менше, а інспектор має бути принаймні в кожному районі.

Основні права державних інспекторів праці

Доповнено ст. 350 ТК щодо основних прав державних інспекторів праці.

Для того, щоб проводити перевірку, інспектору достатньо мати посвідчення та направлення на здійснення перевірки від органу державного нагляду. Це — реалізація вимоги Конвенції № 81 МОП про інспекцію праці. Конвенції також відповідає норма про те, що інспектор має право безперешкодно, без попередження, в будь-який час проводити перевірку приміщень, робочих місць працівників.

Це та норма, якої профспілки домагались не один рік поспіль — і лише зараз при доопрацюванні ТК вона реалізована.

Три сторони соціального діалогу це підтримали.

Додатково надано інспекторам повноваження доступу до об’єктів, де перебувають фізичні особи, стосовно яких можна вважати, що вони виконують трудові обов’язки, або до них застосовується примусова праця.

Це дуже важливо і таке право допоможе боротися з фактами нелегальної праці, коли наприклад, робітник фактично виконує роботу, а з ним не оформлено трудові відносини. Інспектор наділений правом потрапити до такого об’єкту, провести опитування працівників, скласти відповідний припис. Він має право отримувати від роботодавця копії службових документів, колективної угоди та ін.

Також інспектор має право складати протокол про правопорушення і накладати штраф за порушення трудового законодавства.

Проект доповнено правом інспектор здійснювати перевірку з фіксацією подій, фактів із застосуванням аудіо-, фото- та відеотехніки.

Незалежність державних інспекторів

В ст. 351 виписані основні права державних інспекторів — інспектор самостійно приймає рішення:

• коли потрібно внести посадовим особам припис про усунення правопорушень,
• коли треба скласти і передати до суду протокол про правопорушення,
• він самостійно вживає заходів про накладення штрафу за порушення,
• ініціює притягнення до дисциплінарної або кримінальної відповідальності порушників.

Такі права потрібні, щоб уникнути випадки втручання у незалежну та об’єктивну діяльність інспекторів.

По суті це є автономія державного інспектора і захист від зовнішнього втручання.

У ТК також передбачена відповідальність роботодавця за невиконання приписів інспектора.

Вперше законом встановлюється обов’язок держави забезпечити інспекторів службовими приміщеннями, обладнанням відповідно до потреб служби.

Для проведення перевірок у місцях, де немає громадського транспорту, державні інспектори забезпечуються службовим транспортом. Тобто в бюджеті будуть передбачені відповідні видатки для належного забезпечення виконання службою покладених на неї завдань.