На останньому засіданні робочої групи ВР з доопрацювання проекту Трудового кодексу України завершено унормування надання працівникам відпусток.

Гранична чисельність днів відпустки не зменшується

У зв’язку із врахуванням у проекті ТК пропозиції профспілок стосовно збільшення тривалості щорічної основної трудової відпустки з 24 до 28 діб, виникла необхідність корегування ст. 171 «Відпустка подовженої тривалості».

Такі відпустки встановлено для певних категорій: працівників лісової промисловості та лісового господарства, працівникам, зайнятим на підземних гірничих роботах, на кар’єрах та рудниках, для воєнізованого складу рятувальних служб та ін.

Згідно з прийнятою редакцією, загальна тривалість щорічної основної та додаткової відпусток для таких категорій не може перевищувати 59 днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, — 69 календарних днів. Тобто гранична чисельність днів відпустки не зменшилась.

Розширено умови для отримання щорічної основної трудової відпустки

Ст. 172, де визначається порядок обчислення стажу роботи, який дає право на отримання щорічної основної трудової відпустки, доповнено п. 6 про те, що до такого стажу зараховується час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи, посада і йому не виплачувалась заробітна плата (крім відпустки без збереження зарплати за доглядом за дитиною до досягнення нею 6-річного віку). До цього додали ще одну категорію: за доглядом за дитиною, хворою на цукровий діабет до 18 років.

РГ внесла ще доповнення: відтепер до стажу роботи, що дає право на щорічну трудову відпустку, включено час невикористаної відпустки у випадку, коли працівник переходить за переведенням від одного роботодавця до іншого.

Захищено роль колективно-договірного процесу та права працівників при наданні відпусток

Народними депутатами пропонувалося у ч. 2 ст. 173 виключити положення, відповідно до якого конкретна тривалість відпустки встановлюється колективним чи трудовим договором — пропонувалося виключити слово: «колективний», що є не правильним, тому що умови надання відпусток мають захищатися колективними договорами, таким чином профспілки захистили роль і можливості колективно-договірного процесу.

У ст. 176 «Додаткова трудова відпустка за стаж роботи» передбачалося, що така відпустка тривалістю по 2 календарних дні за кожні 2 відпрацьованих роки (але не більше 4-х календарних днів на рік) залежно від стажу роботи надається персоналу вугільної, сланцевої, металургійної, технічної промисловості працівникам воєнізованих гірничорятувальних служб.

Мінсоцполітики пропонувалося виключити цю норму, але РГ її лишила, захистивши права працівників.

Порівняно в правах жінок і чоловіків при народженні дитини

РГ підтримала пропозицію профспілок, внесену через групу народних депутатів, про доповнення ст. 180 «Право на щорічну трудову відпустку за 1-й рік роботи» пунктом про те, що у перший рік роботи за бажанням працівника може бути надана щорічна відпустка повної тривалості не зважаючи на закінчення шестимісячного строку безперервної роботи:

• жінкам — перед відпусткою у зв’язку із вагітністю,
• у зв’язку із пологами або після неї, а також додали пункт про те, що право на таку відпустку у зв’язку із народженням дитини мають і чоловіки.

Таким чином, права жінок і чоловіків зрівняно.

Цю статтю доповнено правом на отримання відпустки у першій рік роботи до закінчення 6 місяців безперервної роботи для батьків, діти яких вступили на навчання до вишів.

Також профспілки наполегливо захищали свою пропозицію щодо необхідності збереження п. 8 ч. 2 ст. 180 про те, що щорічна відпустка надається до настання 6-місячного строку за перший рік роботи при наявності у працівника путівки для санаторно-курортного лікування.

Мотиви профспілок були зрозумілими: працівники інколи роками чекають путівку, щоб полікуватись і укріпити своє здоров’я в санаторії, тому, за наявності такої путівки людина має бути наділена правом отримати відпустку, не чекаючи настання півроку безперервної роботи на новому робочому місці. На жаль голоси членів РГ розділились порівну, тому остаточне рішення з цього питання передано на розсуд комітету ВР.

Захищено право на умови отримання відпусток ветеранами і учасниками бойових дій

З п. 6ч. 2 ст. 181 «Право на щорічну трудову відпустку за 2-й і наступні роки роботи», де закріплено право на отримання щорічної трудової відпустки за бажанням працівника у зручний для нього час за ветеранами війни, особами, які мають особливі заслуги перед батьківщиною, статус ветеранів війни тощо, — пропонувалося ці категорії вилучити. РГ таку пропозицію відхилила і таким чином захистила права ветеранів і учасників бойових дій на отримання відпусток тоді, коли їм це потрібно.

Більш жорстка норма встановлена для роботодавців в ч. 3 ст. 183 щодо перенесення або продовження щорічної трудової відпустки.

Законодавством встановлено: щорічна трудова відпустка за ініціативою роботодавця як виняток (наприклад у випадку виникнення виробничої необхідності) може бути перенесена на іншій період тільки за письмовою згодою працівника.

Тепер додано пункт про те, що таке перенесення відпустки може здійснюватись лише за умови надання працівникові в поточному році відпустки тривалістю не менше 28 днів (основної), а вже решту днів відпустки (додаткової — якщо працівник має на це право) можна переносити на інший термін.

Підтримана пропозиція профспілок про внесення змін до ч. 2 ст. 184 ТК про поділ трудової відпустки на частини.

Невикористана відпустка може бути надана працівникові як правило до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка. Таким чином встановлено конкретний термін, протягом якого потрібно використати таку відпустку, щоб не накопичувати її роками.

Захищено право на учбові відпустки

Роботодавці пропонували ліквідувати у новому трудовому законодавстві статті, якими визначено випадки, коли працівникам надаються додаткові відпустки (наприклад, у зв’язку із навчанням дітей у загальноосвітній школі, в ПТУ, у вузах, на післядипломній освіті і т. д.). Пропонувалося зазначити, що тривалість і умови надання таких відпусток визначаються колективними угодами або колективними договорами.

Проте у редакції ТК, яка вже прийнята у першому читанні, чітко гарантується надання працівникові відпусток на період випускних іспитів в школі — тривалістю 10 днів або (якщо в старшій школі) — 23 календарних днів, працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в ПТУ — 35 календарних днів, а також у вузах вечірньої форми.

РГ ці поправки роботодавців відхилила.

Народними депутатами пропонувалося виключити ст. 191 — про відпустку у зв’язку із профспілковим навчанням. Враховуючи аргументи профспілок ці поправки було відхилено. Більш того, до законодавства було внесено доповнення про те, що профспілкова відпустка є оплачуваною відпусткою і надається тривалістю до 6 календарних днів на рік у порядку, який встановлюється колективним договором або регіональною чи галузевою угодою.

Сергій Українець