Одним із найголовніших і найприорітетніших завдань Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є не тільки оплата листка непрацездатності (лікарняного), а й швидке повернення застрахованої особи до роботи після тривалої непрацездатності. Саме тому, працюючий, який гостро хворіє, може отримати послуги з відновлювального лікування за рахунок коштів Фонду.

Що ж таке відновлювальне лікування?

Відновлювальне лікування — це продовження стаціонарного лікування у реабілітаційному відділенні санаторно-курортного закладу із спеціальним обладнанням та висококваліфікованим медичним персоналом. Таке лікування допомагає хворим швидше (у середньому 24 дні) повернути працездатність після перенесених хвороб, таких, як гострий інфаркт міокарда чи інсульт та ін.

Хто має право?

На послуги з відновлювального лікування за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності мають право усі застраховані особи (працюючі) та члени їх сімей (діти), у яких наявні показання і відсутні протипоказання для реабілітації.

Умови направлення на відновлювальне лікування?

Важливою умовою для отримання послуг з відновлювального лікування за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є соціальний прогноз, так звана вірогідність того, що реабілітація піде на користь і після неї застрахована особа приступить до праці, а не буде змушена оформити інвалідність.

Такий прогноз спочатку робить лікуючий лікар, а потім свої пропозиції і всі відповідні документи надає комісії з медичного відбору і направлення на відновлювальне лікування. Така комісія функціонує у кожному лікувальному закладі охорони здоров’я (лікарнях, клініках, госпіталях, диспансерах) і саме вона приймає рішення щодо направлення чи не направлення застрахованої особи на реабілітацію. Обов’язково(!) у засіданні комісії бере участь фахівець Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (з медичною освітою).

Які документи потрібні:

1. Довідка страхувальника з місця роботи (оформлюється застрахованою особою).

Ця довідка складається з двох частин. Першу частину заповнює страхувальник (роботодавець), у ній зазначається інформація про місце роботи, посаду застрахованої особи та реквізити організації. Заповнена частина довідки закріплюється підписами (директор, бухгалтер і голова комісії із соціального страхування) та печаткою установи.

Другу частину довідки заповнює робочий орган Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (районна, міжрайонна чи міська виконавча дирекція відділення Фонду) у якого на обліку знаходиться організація, де працює застрахована особа. Фахівці Фонду підтверджують існування організації і співпраці із Фондом та закріплюють цю інформацію підписом директора і печаткою установи.

Ця довідка потрібна у лікувальному закладі охорони здоров’я для розгляду на засіданні комісії з медичного відбору і направлення на відновлювальне лікування.

Інші документи надаються лікувальним закладом.

2. Направлення або путівка до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу.

Після того, як комісія з медичного відбору і направлення на відновлювальне лікування опрацює довідку страхувальника та історію хвороби застрахованої особи, вона приймає рішення щодо направлення чи не направлення хворого на реабілітацію. Якщо ж прогноз позитивний, то пацієнт отримує путівку до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу.

3. Виписний епікриз з історії хвороби.

У ньому чітко вказуються діагноз, проведене в стаціонарі лікування і подальші рекомендації для реабілітації.

4. Відкритий листок непрацездатності.

Перед тим, як відправити застраховану особу на відновлювальне лікування, у лікувальному закладі охорони здоров’я закривають «лікарняний» за яким хворий перебував у стаціонарі і відкривають інший, де прописують, що хворого направлено на реабілітацію. Відповідно з цим відкритим «лікарняним» пацієнт прибуває до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу.

Процедура отримання послуг з відновлювального лікування за рахунок коштів Фонду

З вищезазначеними документами застрахована особа протягом 1 доби прибуває до санаторно-курортного закладу, проходить огляд і отримує повний комплекс відновлювального лікування. Якщо протягом проходження реабілітації відбувається погіршення стану здоров’я, то пацієнта переводять до лікувального закладу охорони здоров’я, який його направляв.

Після проходження реабілітації хворий отримує:

• виписний епікриз або «корінець» від путівки, який повертається до лікувального закладу охорони здоров’я, що направляв на реабілітацію;
  
  
• закритий листок непрацездатності, у якому вказується дата, з якої застрахована особа повинна приступити до роботи. Цей «лікарняний» працюючий несе на роботу.

Спеціалізоване лікування вагітних

Варто додати, що Фонд турбується про застрахованих осіб та членів їх сімей з народження. Саме тому застрахована особа з вагітністю у строки від 12 до 35 тижнів може пройти відновлювальне лікування за рахунок коштів Фонду.

Показником до направлення у спеціалізовані відділення санаторіїв може бути — нормальний перебіг вагітності, а також — часті перебування у відділеннях лікувального закладу охорони здоров’я (ГРВІ, ревматизм не активної фази, серцево-судинні захворювання, гіпертонічна хвороба І стадії, цукровий діабет легкої форми, ожиріння без супутніх хвороб). У зв’язку з цим, вагітну із жіночої консультації або відділення гінекологічного відділення лікарні направляють на спеціалізоване лікування для підняття рівня імунітету і захисних сил організму, для корегування захворювань, для збереження життя матері і плода.

Зазначимо, що протипоказанням для реабілітації вагітної є токсикози І та ІІ фази вагітності, акушерська патологія, вади розвитку статевих органів та загальні протипоказання.