Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Законно ли требование выйти на «субботник»
Новини
12.05.2010
Законно ли требование выйти на «субботник»
 

С приходом весны пришли и «добрые вести» о проведении субботников. Примером может послужить прошедший 10 апреля субботник в Харькове, на который, кстати, вышло немало людей разных возрастных категорий. На призыв местных органов самоуправления навести чистоту, благоустроить места общественного пользования, культуры и отдыха откликнулись как подрастающее поколение, так и лица пожилого возраста. Горожане, как бы это вычурно ни звучало, вышли на улицы добровольно, ведь гораздо приятнее жить в чистом и уютном городе, чем, гуляя, скажем, в парке, перепрыгивать через упавшие ветки и обходить горы мусора. У каждого гражданина свое отношение к таким общественно-полезным мероприятиям: кто-то считает это пережитком советского прошлого, кто-то не желает оказывать посильную помощь коммунальщикам, а кто-то все же выходит на улицы с граблями в руках.

«Субботники» незаконны!?

Каково же отношение права к такому понятию, как субботник? Современное украинское законодательство не содержит ни термина «субботник», ни порядка его организации и проведения. Поэтому все сообщения местной администрации о планируемом дне «чистоты и порядка» носят сугубо осведомительный, добровольный характер. Это личное дело каждого. В то же время многие задаются вопросом, «выходить или не выходить» на субботник, проводимый администрацией предприятия?

Многих интересует вопрос последствий «невыхода», ведь можно лишиться премии, заработать выговор или вообще «попасть в немилость нанимателя». В силу изложенного хотелось бы обратить внимание читателя на то, что субботник в трудовом коллективе, как бы то ни было, подпадает под нормы КЗоТ Украины. Условно можно выделить две формы проведения выходного дня на рабочем месте. Так, в зависимости от желания нанимателя, можно организовать уборку своих рабочих мест под чашку чая, поэтому такое предложение может поступить в устной форме и носить только добровольный характер.

Здесь все зависит от работника: хочет он пообщаться с коллегами на рабочем месте в нерабочее время — пожалуйста, нет — с чистой совестью такое общение можно отложить до понедельника. Никаких правовых последствий такой субботник не влечет ни для нанимателя, ни для работника. Вот только хотелось бы довести до сведения нанимателя, если вдруг во время такого «нерабочего» дня работник мыл, к примеру, окно, и не дай Бог, причинил вред своему здоровью или вообще жизни (выпал из окна, порезался и пр.), то вам, уважаемые наниматели, придется долго и пространственно объяснять в суде, по каким таким причинам вы привлекли потерпевшего к работе в выходной день да еще и не в рамках его трудовых обязанностей (!). Наверное, это самый главный минус таких «субботников».

Второй вариант — «оформленный субботник» со всеми вытекающими последствиями: выплата зарплаты в двойном размере или обычном, но с предоставлением отгула. Это и возможность для работника получить выговор или лишиться премии.

Работа в выходной — дело хлопотное

Важно усвоить, что для проведения субботника кадровику предприятия (или самому нанимателю) придется немало похлопотать. Так, необходимо издать приказ по предприятию о работе в выходной день. В соответствии с КЗоТ (ст. 71) работа в выходные дни запрещается. Привлечение работников в выходные дни допускается в исключительных случаях. К таким случаям названная норма относит:

  • предотвращение или ликвидация последствий стихийного бедствия, эпидемий, эпизоотий, производственных аварий и немедленного устранения их последствий;
  • предотвращение несчастных случаев, которые представляют или могут представлять угрозу для жизни или нормальных жизненных условий людей, гибели или порчи имущества;
  • выполнение безотлагательных, заранее непредусмотренных работ, от немедленного выполнения которых зависит в дальнейшем нормальная работа предприятия, учреждения, организации в целом или их отдельных подразделений;
  • выполнение безотлагательных грузо-разгрузочных работ с целью предотвращения или устранения простоя подвижного состава или скопления грузов в пунктах отправления и назначения.

Исходя из обозначенных условий, наниматель вправе издать письменный приказ (распоряжение) с четко определенными причинами для выхода работников в выходной день.

Но для грамотно оформленного субботника этого еще мало, так как ст. 31 КЗоТ запрещает требовать от работника выполнения работы, не обусловленной трудовым договором (к примеру, нельзя от юриста, журналиста или экономиста потребовать уборки помещения, мытья пола, окон и пр.). Поэтому наниматель обязан временно перевести работника на другую работу, не обусловленную трудовым договором (ст. 33 КЗоТ), причем такой перевод осуществляется только по письменному согласию работника. Правда, ч. 2 названной статьи разрешает без согласия работника переводить его на другую работу, не обусловленную трудовым договором (если такая работа не противопоказана работнику по состоянию здоровья) лишь для предотвращения или ликвидации последствий стихийного бедствия, эпидемий, эпизоотий, производственных аварий, а также других обстоятельств, которые ставят или могут поставить под угрозу жизнь или нормальные жизненные условия людей. В таком случае, наниматель обязан выплатить работнику зарплату не ниже, чем средний заработок по предыдущей работе.

Кому нужны «субботники» за плату

За работу на субботнике зарплата выплачивается с учетом правил оплаты труда в выходной день. Кстати, если вы (работник) — лицо, не достигшее 18-летнего возраста или беременная женщина, или женщина, имеющая ребенка-инвалида или ребенка в возрасте до шести лет, то временно перевести вас на другую работу без вашего согласия нельзя. В любом случае, названные нормы содержат обязанность нанимателя письменно уведомить работника о переводе. Поэтому необходимым шагом для организации субботника выступает направленное работнику уведомление о работе в выходной день и о временном переводе на другую работу. После получения согласия работника или его уведомления (в тех случаях, когда согласие не требуется) оформляется соответствующий приказ.

Если работник выходит на субботник для выполнения своих трудовых обязанностей (уборщица, дворник), то его стоит ознакомить лишь с приказом, в котором указаны основания для выхода на работу, получить его письменное согласие (с учетом ч. 2 ст. 33) и оформить приказ о его работе в выходной день.

Как известно, каждому гарантировано конституционное право на оплачиваемый труд. Поэтому для оплаты труда на субботнике, применяются правила ст. 72 и ст. 107 КЗоТ, определяющие компенсацию за работу в выходной день и оплату труда в праздничные и нерабочие дни. В частности, работа на субботнике может компенсироваться по соглашению сторон предоставлением другого дня отдыха или в денежной форме в двойном размере. Если оплата труда работника сдельная, то оплачивается субботник по двойным сдельным расценкам, если часовая или дневная ставочная — в размере двойной часовой или дневной ставки. Если же работник получает месячный оклад, то оплата производится в размере одинарной часовой или дневной ставки сверх оклада. При этом отмеченные размеры осуществляются за часы, фактически отработанные в праздничный и нерабочий день (ст. 107 КЗоТ).

Разумеется, несоблюдение нанимателем названных процедур дает право работнику не выходить на субботник и не опасаться каких-либо негативных последствий (лишение премии, штраф, выговор и пр.). Если же «процедурная сторона субботника» нанимателем была соблюдена, то работник обязан соблюдать все правила, предусмотренные дисциплиной труда. К сожалению, оплаченный «субботник» для нашей страны такая же редкая вещь, как и высокая правовая культура населения. Однако читатели должны помнить, что принудить их выйти на «субботник» путем угроз (лишения премии, например) не имеет права ни один работодатель. Если только вы не захотите помочь добровольно.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 31 березня 2010 р. № 777-р
м. Київ

Деякі питання проведення щорічної всеукраїнської акції з благоустрою «За чисте довкілля»

1. З метою забезпечення утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об’єктів загального користування та створення умов, сприятливих для життєдіяльності населення, запровадити починаючи з 2010 року проведення у квітні-травні щорічної всеукраїнської акції з благоустрою «За чисте довкілля».

2. Організувати в рамках проведення щорічної всеукраїнської акції з благоустрою «За чисте довкілля»: 1) Раді міністрів АРК, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям за участю органів місцевого самоврядування: здійснення заходів з ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ побутових та інших відходів, прибирання та приведення у належний санітарний стан прибудинкових територій, парків, скверів, дитячих, спортивних та господарських майданчиків, місць для вигулу домашніх тварин (собак), кладовищ, братських могил, меморіальних комплексів та місць почесних поховань, вулиць, доріг, тротуарів та велосипедних доріжок, зупинок міського транспорту, а також забезпечити очищення від сміття берегів водойм у населених пунктах; залучення до участі у здійсненні зазначених заходів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, а також громадян; 2) центральним органам виконавчої влади — прибирання територій підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління; 3) Міністерству освіти і науки — залучення до участі в зазначених заходах учнівської та студентської молоді; 4) Міністерству праці та соціальної політики — залучення до робіт з прибирання території населених пунктів осіб, що перебувають на обліку в центрах зайнятості; 5) Міністерству охорони навколишнього природного середовища, Міністерству охорони здоров’я, Міністерству внутрішніх справ та Міністерству з питань житлово-комунального господарства — проведення рейдів та перевірок виконання вимог щодо утримання в належному стані територій підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, із залученням громадських інспекторів благоустрою населених пунктів.

3. Державному комітету телебачення та радіомовлення забезпечити широке висвітлення у засобах масової інформації ходу проведення щорічної всеукраїнської акції з благоустрою «За чисте довкілля».

4. Міністерству з питань житлово-комунального господарства в триденний строк встановити і надіслати центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям форму звіту про результати проведення щорічної всеукраїнської акції з благоустрою «За чисте довкілля». Центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів АРК, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям забезпечити подання щороку до 10 і 25 квітня та до 10 травня Міністерству з питань житлово-комунального господарства звіту про результати проведеної роботи за встановленою формою для узагальнення та інформування Кабінету Міністрів України відповідно до 15 і 30 квітня та до 15 травня.

5. Міністерству з питань ЖКГ та Міністерству фінансів подати у тижневий строк проект постанови Кабінету Міністрів України про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 липня 2003 р. № 1119 (1119-2003-п) «Про організацію щорічного всеукраїнського конкурсу «Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку» (Офіційний вісник України, 2003 р., № 30, ст. 1556) щодо збільшення обсягу коштів, передбачених для нагородження переможців конкурсу, до 2 млн. гривень.

Прем’єр-міністр України М. АЗАРОВ

Юлия Габдуллина
По материалам
«Судебно-юридическая газета»

HR-Лига

Переглядів: 35039 Версія для друку
 
Дивіться також:
Списки персонального військового обліку на 2026 рік: які зміни врахувати?
П’ять кроків до затвердження графіка відпусток
Працівник з інвалідністю: основне та/або сумісництво у нормативі
Обов’язкова квота на працевлаштування працівників без досвіду
Чи потрібно видавати наказ про припинення строкового трудового договору?
Військово-облікові документи: оновлені вимоги до військового обліку
Термін давності для використання щорічних відпусток
Чи можна проводити «зовнішнє» звіряння з ТЦК та СП електронною поштою?
Чи є мобінгом безпідставне позбавлення працівника премії?
Умови призначення допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами
Що варто знати про скорочення працівників
Нові правила виходу на пенсію у 2026 року
Вагітні працівниці: трудові права та гарантії
Трудова книжка: яка вона в країнах ЕС?
Інформація про кількість військовозобов’язаних: хто і як подає в разі бронювання працівників?
Страховий стаж за кордоном: як українцям не втратити пенсію?
З 1 січня зміняться правила працевлаштування осіб з інвалідністю
Звільнення за угодою сторін: що має знати працівник?
Як правильно встановити працівнику 0,75 ставки?
Перевірки ПФУ за новими правилами: критерії ризиків, умови допуску та наслідки
Прийняття на роботу з повною матеріальною відповідальністю: зразки документів
7 міфів про звільнення працівників, у які вірять роботодавці
Мінекономіки про зміни у механізмі бронювання працівників
Як зміняться виплати на дітей з 1 січня 2026 року?
Бронювання працівників: нові процедури, контроль за лімітами, анулювання відстрочок
Затверджена Зміна № 16 до Класифікатора професій
Мінімальну зарплату пропонують підвищити до 20 000 грн
Роботодавцям дали додатковий час на кадрові повідомлення до ПФУ
Що буде з працівником після закінчення 45 днів бронювання?
Чи обов’язково складати графік відпусток в період дії воєнного стану?
Умови застосування підсумованого обліку робочого часу
Трудовий кодекс передається до Уряду: що він містить?
Внутрішній сумісник у графіку відпусток
Штрафи Держпраці за порушення трудового законодавства у 2026 році
Оновлений Порядок бронювання: докладно про зміни
Записи про звільнення у трудову книжку: приклади
Які документи повинен надати працівник під час працевлаштування?
Штатний розпис-2026: відмовлятися точно не варто
Правило 45 днів і «проблемні» документи: детально про зміни в бронюванні працівників
Чи можна прийняти на роботу працівника, у якого відсутня відмітка про ВЛК?
Як суди вирішують трудові конфлікти: добірка найпотужніших кейсів
Галузеві, територіальні угоди та зміни до них: повний реєстр
Графік відпусток-2026: вимоги, ризики, організаційні рішення
Чи має право роботодавець видати працівникові оригінал трудової книжки для ПФУ?
З 1 січня діють нові строки повідомлення про прийняття та звільнення працівників
Які повноваження Держпраці в питаннях працевлаштування осіб з інвалідністю?
Систематичне невиконання обов’язків із боку працівника
Прискорене бронювання працівників: внесено зміни до Порядку
Чи можна оформити сумісника на повну ставку?
ПФУ встановив нові правила перевірок роботодавців
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com