Трудовий договір з нефіксованим робочим часом: правила застосування
Новини
20.05.2026
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом: правила застосування
Трудові відносини — це врегульовані нормами трудового права суспільні відносини між працівником і роботодавцем, що виникають на основі укладеного трудового договору.
В 2022 році в Кодексі законів про працю України (далі — КЗпП) з’явився новий формат трудових відносин — трудовий договір з нефіксованим робочим часом (далі — ТДНЧ), який поєднує гнучкість графіка для працівника та можливість оперативного залучення персоналу для роботодавця, водночас зберігаючи ключові трудові гарантії. Такий договір регулює не результат, як цивільно-правовий, а сам процес роботи, що робить його ефективним інструментом для легалізації гнучкої зайнятості.
Відповідно до статті 211 КЗпП, трудовий договір з нефіксованим робочим часом — це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених цією статтею.
Роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи. При цьому повинні дотримуватися вимоги законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку.
Кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом у одного роботодавця не може перевищувати 10 відсотків загальної кількості трудових договорів, стороною яких є цей роботодавець.
Заробітна плата виплачується працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, за фактично відпрацьований час.
Працівник, який відпрацював на умовах трудового договору з нефіксованим робочим часом понад 12 місяців, має право звертатися до роботодавця з вимогою укладення строкового або безстрокового трудового договору на умовах загальновстановленого у роботодавця графіка роботи з відповідною оплатою праці.
Таким чином, для працівника ключовою перевагою ТДНЧ є наявність всіх соціальних гарантій, які відсутні у договорі ЦПХ, для роботодавця ТДНЧ надає можливість оперативного залучення персоналу для виконання певних робіт.