З 1 квітня 2026 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо удосконалення порядку видачі, продовження та контролю за обґрунтованістю видачі листків непрацездатності та документів, що є підставою для їх формування» від 05.11.2025 р. № 4683-IX (далі — Закон № 4683).
Суть змін полягає в такому:
уточнено порядок видачі та використання паперових листків непрацездатності;
визначено механізм контролю за порядком видачі листків непрацездатності;
установлено порядок відшкодування страхових коштів у випадках, коли лікарняний видано безпідставно.
Розглянемо їх докладніше.
Паперові листки непрацездатності: умови видачі
Закон № 4683 змінив ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105), якою визначено документи, необхідні для призначення страхових виплат за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
Як і раніше, підставою для отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності або по вагітності та пологах є листок непрацездатності, який формують в електронному вигляді на основі медичного висновку. Але якщо це зробити неможливо, то може бути оформлено паперовий листок непрацездатності:
«У разі неможливості формування листка непрацездатності в електронному реєстрі листків непрацездатності підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є листок непрацездатності у паперовій формі».
Але МОЗ України має визначити Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності в електронному реєстрі листків непрацездатності, обставини та випадки оформлення листків непрацездатності у паперовій формі. Наразі діє Порядок видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності, затверджений наказом МОЗ України від 17.06.2021 р. № 1234, який визначає лише механізми видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності. Тож, очевидно, варто очікувати зміни й до цього документа.
Якщо працівник має кілька місць роботи або одночасно є підприємцем, то для призначення допомоги потрібно використовувати копію паперового листка непрацездатності, засвідчену:
за основним місцем роботи — підписом керівника і печаткою (якщо є);
для підприємців — закладом охорони здоров’я, який видав оригінал.
Перевірки порядку видачі листків непрацездатності
У зміненій ст. 27 Закону № 1105 буде визначено порядок перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності і документів, що є підставою для їх формування.
Такі перевірки проводитимуть територіальні органи ПФУ, але Кабмін має затвердити Порядок проведення таких перевірок.
У ч. 1 ст. 28 Закону № 1105 буде вказано, що лікар, який видає необґрунтований медичний висновок (тобто без реальних підстав для непрацездатності), несе відповідальність за законом. Аналогічні положення містить чинна редакція ч. 1 ст. 28 Закону № 1105, але після її оновлення буде уточнено перелік відповідальних осіб, а саме лікарів, які:
працюють у закладах охорони здоров’я;
працюють у фізичних осіб — підприємців, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики;
провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи — підприємці.
Якщо буде виявлено факт необґрунтованого медичного висновку, то територіальний орган ПФУ повідомляє про це медзаклад або лікаря-підприємця, який видав такий документ.
Повідомлення про виявлені порушення є підставою для їх усунення, зупинення фінансування страхових виплат, компенсації відповідної суми страхової виплати.
Якщо страхову виплату за таким лікарняним вже було проведено, то територіальний орган ПФУ протягом 5 днів надсилає медзакладу або лікарю-підприємцю вимогу про компенсацію страхової виплати.
Зі свого боку медзаклад або лікар-підприємець мають 10 днів, щоб повернути кошти або оскаржити вимогу (письмово, у паперовій чи електронній формі).
Територіальний орган ПФУ розглядає скаргу на таке рішення до 30 днів (може подовжити ще на 15 днів). Повідомлення про прийняте рішення надсилають скаржнику в письмовій формі (електронній або паперовій) з обґрунтуванням прийнятого рішення не пізніше ніж за 3 робочі дні до завершення строку.
Якщо рішення не надіслано вчасно — скарга вважається задоволеною автоматично.
Відшкодування страхових коштів
У разі відмови в задоволенні скарги лікар або медзаклад повинен:
компенсувати страхову виплату протягом 10 календарних днів з дня отримання рішення або
оскаржити рішення про відмову в задоволенні скарги (ч. 4 ст. 28 Закону № 1105).
Якщо кошти не буде повернено у визначений строк, то нараховують пеню — 0,1% за кожен день прострочення.
Вимога про компенсацію має силу виконавчого документа, її може бути примусово виконано.
Подання скарги тимчасово зупиняє строк сплати й нарахування пені до 10-го дня після отримання рішення.
Медзаклад або ФОП, які сплатили компенсацію, мають право стягнути ці кошти з лікаря, який винен у помилковому висновку.
Вас може зацікавити
Експрес-курс «Соціальне страхування по тимчасовій працездатності»
Ласкаво просимо
Реклама
Реклама